Головна
Прес-центр
ЗМІ про НАБУ
Delo.UA: Прецедент банку «Михайлівський»: чи допоможе новий закон уникнути схожи...

Прес-центр

Delo.UA: Прецедент банку «Михайлівський»: чи допоможе новий закон уникнути схожих схем шахрайства

Неоднозначний закон щодо повернення вкладникам фінкомпаній при «Михайлівському» набув чинності. 

 

Сьогодні набув чинності Закон «Про внесення змін в деякі закони України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, заподіяної зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» №1736-VIII, який дозволить повернути вкладникам фінансових компаній-шахраїв, які діяли при банку «Михайлівський», втрачені 1,2 млрд грн за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів (ФГВФО). Виплати стартують через 20 днів.

 

Нагадаємо, суть шахрайських дій полягала в тому, що безпосередньо в приміщенні банку фізичні особи вносили грошові кошти на користь ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» (ІРЦ) та ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр» (КІЦ) за договорами фінансового позики. Відразу ці кошти перераховувалися в інші банки або використовувалися для фінансування витрат зазначених компаній. На сьогодні доля цих грошей невідома.

 

Хоча вкладники наполягають, що вважали, ніби несуть гроші в банк «Михайлівський», по суті внески приймалися не банком, і, відповідно, не гарантуються державою

Напередодні ж введення тимчасової адміністрації фінкомпанії уклали з банком договори, якими перевели зобов'язання перед вкладниками на суму 1,2 млрд грн на «Михайлівський», однак Фонд спочатку відмовився визнавати ці договори, оскільки спочатку банк цих внесків не привертав.

 

Стадія «прийняття»

 

Закон був неоднозначно прийнятий суспільством — його прибічники аргументують свою позицію тим, що держава повинна відповідати, в тому числі і грошима, там, де не додивилися. Противники називає ідею виплачувати негарантовані вклади популістською і вважають, що ті, хто свідомо пішов на підвищений ризик заради високого потенційного доходу і прогорів, не повинні отримувати компенсацію за рахунок платників податків. Більш того, противники закону переконані, що він, швидше, заохочує необережний підхід до розміщення коштів.

Але найбільше здивував Національний банк, який підтримав ухвалення закону, хоча ще влітку керівництво регулятора виступало категорично проти виплати компенсацій вкладникам сумнівних фінансових компаній за рахунок держави. Заступник голови правління НБУ Катерина Рожкова пояснила, що регулятор підтримав закон заради тих пунктів, які допоможуть запобігти появі аналогічних банку «Михайлівський» фінансових пірамід.

 

зокрема, мова йде про пункти закону, які накладають ряд зобов'язань на банки та фінансові компанії. По-перше, відповідно до закону Фонд гарантування вкладів фізичних осіб наділяється правом заявляти вимоги до фінкомпаніям, які залучають позики або вклади у фізосіб. Якщо вимоги Фонду до компанії, а також пов'язаній з банком особі, дії або бездіяльність якого спричинили заподіяння шкоди кредиторам, не буде виконано, законопроектом передбачено звернення Фонду в суд і накладення арешту на кошти та майно осіб, до яких ці вимоги заявлені.

 

Крім того, закон забороняє фінансовим установам залучати кошти фізичних осіб (крім учасників такої установи, наприклад, як у випадку з кредитними спілками) із зобов'язанням їх повернення, у тому числі через видачу кредиту. Для банків передбачено заборону здійснювати без відображення в зобов'язання і активи банку операції по залученню коштів фізичних осіб для видачі в кредити.

Банки також зобов'язують при виконанні функцій повіреного, агента, іншого представника або посередника щодо залучення коштів від фізичних осіб на користь третіх осіб (включаючи небанківські фінансові установи) попередньо знайомити фізичні особи в письмовій формі про те, що такі кошти не гарантуються державою, так як не є банківським вкладом.

 

«Дірки»

 

Більшість опитаних Delo.UA банкірів називають закон популістським, але визнають, що його норми прописані під схему, відпрацьовану в «Михайлівському», і припиняють виникнення аналогічних «пірамід» в майбутньому. Тим не менш, в законі є «дірки».

 

зокрема, як зазначає начальник управління підтримки роздрібного бізнесу та СМБ Укрсоцбанку Віктор Панченко, він не виключає використання шахраями правової конструкції, при якій банк не буде прямо брати участь у залученні та розміщенні коштів. «З юридичної точки зору банк не буде виступати ні повіреним, ні посередником, як це передбачає закон. В такому випадку внесені зміни в закон про банки і банківську діяльність (про необхідність відображати у фінансовому обліку такі операції та попередньо повідомляти клієнтів про те, що на їх внесок гарантії Фонду не поширюються) працювати не будуть», — коментує Панченко.

 

Роман Шпек, голова Незалежної асоціації банків України, також зазначає, що хоча закон містить норму, відповідно до якої у випадку, якщо банк виступає посередником по залученню коштів на користь іншої фінансової компанії, він зобов'язаний попередити вкладника в письмовій формі про те, що ця сума не буде гарантуватися державою, «але, підписуючи з будь-якою юридичною особою договір на розрахунково-касове обслуговування (РКО), банк тим самим вже вступає з ним у правовідносини фінансового посередництва, приймаючи і забезпечуючи платежі в його користь. «Те, що є цілком можлива ситуація, коли відкритий такій особі рахунок буде використовуватися, в тому числі для залучення коштів від третіх осіб. Як банку в такій ситуації формально виконати норму закону?» — нарікає глава НАБУ.

 

Крім того, за словами Романа Шпека, побоювання викликає норма, за якою у разі недостатності майна банку, щоб розрахуватися з усіма вкладниками, Фонд має право звернутися до зв'язковим особам банку. «Але справа в тому, що недостатність майна банку можна точно визначити тільки за фактом його продажу, а вина пов'язаної особи повинна бути доведена судом», — каже він. Більше того, аналогічна загальна норма щодо відповідальності пов'язаних з банком осіб вже є в ст. 58 Закону «Про банки і банківську діяльність». Інша проблема, що вона не виконується. А значить не факт, що буде виконуватися і ця.

 

За словами ж депутата Київради Леоніда Антоненка, в минулому директора департаменту реєстраційних питань і ліцензування НБУ, навіть норму про повідомленні про негарантованість вкладу можна обійти, вказавши це застереження дрібним шрифтом - повідомлення може бути непомітно, але норма закону виконуватиметься. "Новий закон не вирішує проблему шахрайства, а просто дає змогу оплатити конкретним вкладникам компенсації", - упевнений він.

 

Кращий вихід

 

Експерти сходяться в одному — кращим виходом із ситуації була б компенсація втрат постраждалим вкладникам за рахунок власника банку «Михайлівський», власника мережі «Ельдорадо» Віктора Поліщука, який, за даними НБУ, повинен банкам та Фонду гарантування 23 млрд грн, а в публічній площині всіляко заперечує свою причетність до банку.

 

Правда, для цього також необхідно було б вносити зміни в законодавство, так як сьогодні вкладники фінкомпаній, що діяли при банку «Михайлівський», навіть якщо б гроші власника банку стягнули б на користь Фонду, не підпадають ні під одну з черг на відшкодування.

 

А поки Віктор Поліщук лише ще один із власників банків, який вийшов сухим після падіння банку. Навіть НБУ і Фонд гарантування, які раніше стримано коментували затримки у розслідуванні катастрофи банків, сьогодні прямо говорять, що вина за затягування процесу лежить на правоохоронних органах. Як зазначає Катерина Мыснык, директор департаменту розслідування протиправних діянь і протидії корупції ФГВФО, Фонд провів 90 економічних розслідувань, в ГПУ направлялися листи з проханнями виділити окремих слідчих під справи про банках-банкрутах, але реакції правоохоронців не було. «Я зіткнулася з позицією, що краще продати (майно банку-банкрута — ред.) і забути, ніж щось робити. Необхідно змінювати закон про систему гарантування вкладів», — зазначає вона.

 

У результаті через недієздатність судової системи прийняття популістського закону, який точково, в «пожежному порядку», закриває одну з існуючих схем шахрайства, стало кращим виходом із ситуації, нехай і за рахунок коштів чесних платників податків.

 

Джерело: http://delo.ua/finance/mihajlovskij-precedent-pomozhet-li-novyj-zakon-izbezhat-pohozhi-325338/?supdated_new=1480341091