Головна
Прес-центр
Новини НАБУ
В Україні може з’явитися «безпечна гавань» для банків

Прес-центр

23.12.2016 18:48

В Україні може з’явитися «безпечна гавань» для банків

Незалежна асоціація банків України пропонує впровадити режим «безпечної гавані» для кредитних операцій. З метою податкового контролю за цінами, кредитними та депозитними ставками, в рамках законодавства України з трансфертного ціноутворення. Що може значно спростити процес формування фінансової звітності для банків

 

Трансфертне ціноутворення (ТЦУ) – це методика визначення «справедливої  ціни» торгових операцій з метою оподаткування прибутку. ТЦУ регулюється статтею 39 Податкового кодексу України, що визначає перелік операцій, які контролюються фіскальними органами на відповідність принципу «контрольовані операції».

 

«Процедура трансфертного ціноутворення складна та для багатьох компаній, які є платниками податків, обтяжлива і не зрозуміла. На наше переконання, вона повинна бути такою ж простою і зрозумілою у користуванні як, наприклад, в інших країнах світу. Досвід показує, що будь-які спрощення в питаннях оподаткування та прозорі правил гри для бізнесу сприяє інвестиційній привабливості країни», - зауважила Олена Коробкова, виконавчий директор НАБУ.

 

В Україні правила трансфертного ціноутворення вступили в силу в 2013 році. Проте, впродовж цих трьох років вони постійно змінювалися. Якщо раніше під правила трансфертного ціноутворення потрапляли компанії з оборотом понад 20 млн. гривень і об'ємом групи операцій від 1 млн. гривень. Тепер мінімальний оборот компаній, що підпадають під норми чинного законодавства, повинен перевищувати 50 млн. гривень, а обсяг контрольованих операцій має перевищувати 5 млн. гривень. Відповідно кількість компаній, які змушені готувати і подавати документацію з трансфертного ціноутворення, також зменшилася.

 

Проте, компанії, які підпадають під правила трансфертного ціноутворення, зобов’язані готувати відповідну документацію по всім контрольованим операціям, незалежно від її розміру. Тому операції з нарахування відсотків за позиками від пов’язаних осіб, які не мають українського громадянства, за низькими відсотковими ставками також потребують підготовки документації з ТЦУ.

 

Проведення економічного дослідження тягне за собою як фінансові втрати з боку платника податків, так і адміністративне навантаження, яке не порівняти з потенційними ризиками заниження самої суми, з якої потім буде сплачуватися податок. У банків немає такої кількості спеціалістів з відповідною кваліфікацією у галузі ТЦУ, тому вони постійно змушені звертатися до зовнішніх консультантів з міжнародним досвідом, що відображається на вартості аналізу.

 

Вирішити дану проблему можна за рахунок впровадження режиму «безпечної гавані», що є нормальною світовою практикою.  Більшість країн у законодавстві про ТЦУ користуються Рекомендаціями Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), які викладені в інструкції для транснаціональних корпорацій та податкових служб. Один з таких пунктів визначає режим «безпечної гавані» як законодавчі положення, які поширюються на певну категорію платників податків і звільняють їх від певних обов'язків, передбачених Податковим Кодексом, замінюючи ці обов'язки винятковими, тобто більш простими.

 

Режими «безпечної гавані» для кредитних операцій діють в США, Швейцарії та інших країнах. Для кредитних операцій «безпечна гавань» – це діапазон процентних ставок, тобто мінімальне та максимальне значення, в межах якого ставка у контрольованій операції вважається ринковою. Тобто, якщо ціна у контрольованій операції знаходиться у межах діапазону «безпечної гавані», то банку не потрібно проводити економічний аналіз для документації з ТЦУ, що суттєво зменшує витрати.

 

Окрім того, застосування режиму «безпечної гавані» для кредитних операцій надає впевненості платникам податків, що ціна в контрольованій операції буде прийнята податковими органами. В свою чергу, фіскальним органам це дає можливість концентрувати увагу на тих операціях з нерезидентами, де є більш висока ймовірність розмивання суми до оподаткування.

 

Варто зауважити, що ОЕСР пропагує аналог режиму «безпечної гавані» для контрольованих операцій, що стосується послуг з низькою доданою вартістю. Так, надбавка на затрати в операціях з надання послуг з низькою доданою вартістю, яка встановлена на рівні 5%, не потребує проведення економічного дослідження ринкового рівня надбавки.

 

Саме тому банківська спільнота зацікавлена в запровадженні режиму «безпечної гавані» для кредитних операцій в Україні. Проте, у відкритих джерелах відсутня детальна інформація по розрахунку «безпечних гаваней» для даних операцій. Тому для початку її необхідно розробити та узгодити з відповідними органами влади.

 

НАБУ має намір залучити до розробки такої методики установи інших країн, які вже мають успішний досвід у розробці «безпечної гавані». До співпраці планується запросити також податкові органи, які також повинні погодити запропоновану методику визначення «безпечної гавані».

Окрім цього, НАБУ звернулася до Національного банку з пропозицією сформувати спільну робочу групу, яка розроблятиме методику впровадження режиму «безпечної гавані» для кредитних операцій.

 

Додатково про переваги та іноземний досвід застосування «безпечної гавані» можна ознайомитися в презентації