Олена Коробкова: Реального кредитування на покупку землі можна очікувати з 2024 року

Олена Коробкова: Реального кредитування на покупку землі можна очікувати з 2024 року
Олена Коробкова, виконавчий директор НАБУ

Ухвалений Верховною Радою України закон №2178-10 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» передбачає присутність банків на ринку. Зокрема банки отримують право видавати кредити під заставу землі та потім її продавати, якщо боржник не повертає кошти. Старт банківського кредитування під землю очікується з 1 січня 2024 року. Чому і яких ставок очікувати? Якою буде ціна землі у заставі банків? Та що буде з кредитуванням агросектору у 2020 році? Про це AgroPolit.com розповіла виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова.

AgroPolit.com: Яка наразі ситуація з кредитуванням агросектору банками?

Олена Коробкова: Якщо дивитися на статистику за 2019 рік, на всі види кредитування бізнесу, об’єм скоротився на 13%, для агросектору – на 9%. Сказати, що статистика погана, все ж таки не можна. Чому так сталося? Темпи нового кредитування не встигають за темпами погашення старих кредитів. Коло корпоративних позичальників у нас дуже обмежене і не збільшується. Агрохолдинги давно закредитовані, банки більше фокусуються на кредитуванні малого та середнього бізнесу. Але цей сегмент не надто помітний за обсягами. Якщо банк видав сотню нових кредитів фермерам, а водночас отримав погашення кредиту від великого агрохолдингу, загальна сума візуально не збільшиться, а може, навіть і зменшиться. Наступний фактор – торішнє зміцнення гривні з’їло основну частину валютних кредитів, а вони в нас у статистиці відображаються у гривні. Якщо говорити про обсяг портфеля агрокредитів, то він скоротився менше, у порівнянні з кредитами решти секторів економіки.

AgroPolit.com: Чи змінилася ситуація з кредитуванням в умовах карантину?

Олена Коробкова: Зараз агросектор, як і банки, входить до стратегічних об’єктів держави, і для банків клієнти галузі АПК є привабливими. Тому ми продовжуємо кредитувати бізнес. Не так багато, як це робили до карантину, але продовжуємо роботу з клієнтами та залучення нових. У нинішніх умовах важко робити прогнози до кінця 2020 року за об’ємами кредитування та ставками, це залежить від того, скільки часу триватимуть епідобмеження. Однак у банків є певні плани: план А – якщо з 1 червня активне життя почне відновлюватися, план Б – якщо карантин продовжиться до кінця літа. Це зовсім різні сценарії, які кардинально відрізняються один від одного.

Зараз тривають консультації щодо розширення державної програми «Доступні кредити 5-7-9%», коли держава компенсує підприємцю частину кредитного навантаження. Пропонується створити такі умови, щоб нею могли скористатися і невеликі компанії, не тільки новий бізнес. Треба дочекатись остаточної версії, яку затвердять.

У нас була нарада з НБУ та банками, банки видають кредити, йдуть на поступки. Якщо потрібна реструктуризація – дослухаються до клієнтів, проводять її. Головне – діалог. Зараз клієнтів не так багато. Бо якщо є фермерство, нормальний аграрний бізнес, зі зрозумілою бізнес-стратегією, то треба йти до банків і брати кредити – банки їх залюбки даватимуть.  Аграрний бізнес для банків є найбільш цікавим. Тому що зараз це той бізнес, який продовжує працювати. Це не ресторани, яким треба перепрофілюватись і зробити їжу на винос. У банків, які давно на ринку, є власні агрономи, які спеціалізуються на видачі кредитів для аграріїв і продовжують надавати консультації аграріям.

Найзручніша застава – під добрива та техніку


AgroPolit.com:
Яка застава для банків від аграріїв сьогодні найліквідніша?

Олена Коробкова: Зараз нам набагато простіше і зрозуміліше, коли кредитуємо під добрива чи техніку. Складніше кредитувати під заставу товарів в обороті чи під урожай. Кожен кейс банки розглядають окремо та знаходять рішення. На сьогодні відбувається боротьба за хороших клієнтів. Тому одна фінустанова конкуруватиме з іншою за таких.

Для банків головні 2 фактори, які визначають безпосередній відсоток: перше – щоб клієнт міг надати звітність, і чи є застава. Якщо під заставу техніка – це зрозуміло. Дивляться, як вона амортизується, обслуговується. Якщо є звітність і є що дати в заставу, кредити дають залюбки. Зрозуміло, що якіснішими будуть застава та звітність, то нижчою буде відсоткова ставка. Програма «Доступні кредити 5-7-9%» уже працює. Є банки, які вже по 100 кредитів надали, такі, як Укргазбанк, Приватбанк і Ощадбанк. Нині багато комерційних банків намагаються підключитися до програми. Торік ми не вибирали гроші, які давали на компенсацію за минулими програмами. Зараз проаналізовано всі моменти, чому так відбулося, виявлені недоліки усунуто. Як показує досвід, ця програма «Доступні кредити 5-7-9%» працює дуже добре.

AgroPolit.com: Яких відсоткових ставок варто очікувати за кредитами у гривні та доларах?

Олена Коробкова: Облікова ставка НБУ знижується, відповідно, банки також знижують відсотки за кредитами. Додаткові рішення про облікові ставки планують приймати на засіданні комітету НБУ. Окрім того, якщо буде включено до програми «Доступні кредити 5-7-9%» розширений перелік тих, хто може брати в ній участь, очікуються гарні умови щодо гривні. Якщо ні – діапазон відсоткових ставок, в залежності від банку, виду кредиту тощо, коливатиметься в межах 12-15% та 22-27%. Якщо говорити про прогнози до кінця 2020 року, сподіваємося, до 20-30% у портфелі банків складатиме аграрний сектор. До того ж, у 2019 році відбувся перегляд концентрації клієнтів і сфер, зараз ситуація також поступово змінюється. На сьогодні вирішуємо, як перевести банки на дистанційне обслуговування клієнтів. Шукаємо способи, як зробити так, щоби клієнти не приходили в банк, а контактували віддалено. Однак у законах прописано, що найпершим під час видачі кредиту має бути саме візит до фінустанови. Питань багато. Однак, якщо ми зараз вирішимо частину з них, і буде спрогнозовано фінал карантину, можна буде детальніше спрогнозувати роботу і банківської системи. 

AgroPolit.com: Чи кредитуватимуть банки аграріїв з 1 липня 2021 року? Як зміняться їхні кредитні апетити після допуску на ринок юридичних осіб з 1 січня 2024 року?

Олена Коробкова: Після ухвалення парламентом закону №2178-10 про ринок землі, який із липня 2021 року має відкрити ринок, до першого етапу банкіри ставляться спокійно. Причиною цьому є обмеження, яке передбачає, що до 2024 року дозволяється купувати сільськогосподарську землю тільки фізичним особам та лише до 100 га. Тому агровиробники, які становлять основу сектору, з літа наступного року ще не будуть претендувати на кредити на землю, адже ще не матимуть доступу до ринку. Відтак, не очікуємо в наступних два роки попиту на кредити під заставу землі. Швидше за все, попит буде вкрай невеликим. На етапі підготовки банки планують проводити опитування, щоб до 2024 року розуміти, скільки землі планують купувати та яким буде попит на кредити, вивчати цінову політику, щоб прогнозувати майбутні відсоткові ставки. Окрім прогнозування, разом із НБУ опрацюємо механізми, які б дозволили захистити від зловживань та зробити доступ клієнтів до відомостей про земельний банк та пропозиції більшим. Але все це ближче до 2024 року, коли буде попит на банківські програми. 

AgroPolit.com: Як, за вашими очікуваннями, зміняться темпи кредитування дрібного агровиробника з 1 липня 2021 року, коли для фізичних осіб стартує вільний ринок землі?

Олена Коробкова: Для нас поки не зміняться. Тому що до 2024 року дозволяється купувати сільськогосподарську землю тільки фізичним особам, лише до 100 га. Це означає, що агровиробники, які становлять основу сектору, не матимуть доступу до цього ринку. Отже, не матимуть потреби у кредитах на придбання під заставу цієї землі. Друге – попит на землю буде вкрай обмеженим і непрогнозованим. Отже, банки не зможуть розраховувати на продаж цієї землі. Використання землі як застави буде можливим, але для банку це буде, швидше, додатковим інструментом психологічного характеру для переговорів із боржниками, але не розглядатиметься як відшкодування кредиту у випадку проблем.

AgroPolit.com: Чи визначали ви обсяги очікуваної земельної іпотеки на 2021-2024 роки та її потенціал з погляду банків, зважаючи, що земля буде заставою, та ймовірне зниження ставок за кредитами? 

Олена Коробкова: Поки говорити про цифри зарано, бо ми не зможемо брати у заставу. За прогнозами, коли повноцінно  почне функціонувати з 2024 року закон про ринок землі і можна буде банкам під заставу брати сільськогосподарську землю в нормальних об’ємах, тоді ми очікуємо, що на 2-3% базові ставки по земельних кредитах зможуть знизитись. Вихід на ринок продавця і покупця суттєво на ставки не впливатиме. Якщо це буде, то їхня поява буде невеликою, тому це погоду не змінить. Тобто реального кредитування на покупку землі можна очікувати з 2024 року.

AgroPolit.com: Чи вже є прогнози банківської системи, скільки заявок від фізосіб на покупку землі може надійти у перші два роки?

Олена Коробкова: Ми будемо робити опитування малого та середнього бізнесу та населення стосовно їхнього потенціалу та на що у них будуть потреби. Одне з питань – чи потребуватимуть вони грошей, щоб купити землю. Зараз жоден аналітик не проводив такого дослідження, тому що ми зараз землю розглядаємо більше як технічну заставу. Cуттєвого впливу чи великого об’єму не буде.

AgroPolit.com: Як ви оцінюєте фінальну версію ухваленого закону про ринок землі №2178-10, враховуючи, що там є розділ про банки?

Олена Коробкова: У законопроєкті №2178-10 було обмеження щодо банків, і ми подавали поправки через депутатів. Пояснювали їм, чому це треба зробити, щоб прибрати обмеження для банків. Бо якщо компанії не зможуть давати нам у заставу, ми не зможемо знижувати ставки за кредитами, відповідно, не зможемо брати у заставу. Це зачароване коло, яке неможливо розірвати. З липня 2021 року у нас є два головних чинники, які нам перешкоджають здійснювати кредитування. Перше – відсутність звітності, друге – майно, яке нам можуть дати у заставу. Прийнятий закон не впливає ані на перший чинник, ані на другий. Тому для нас з липня 2021 року абсолютно нічого не змінюється. Будуть поодинокі випадки, коли клієнт братиме якийсь кредит, і додатково, окрім своїх гарантів та депозитів, даватиме під заставу землю. Масовий характер це може мати із 2024 року, коли відкриється повноцінно ринок землі. Прийнятий закон про ринок землі не стимулює збільшення частки кредитування агросектору, коли земля є заставою, не стимулює збільшення програм із кредитування. Але аграрії для нас є прерогативою. Вони для нас хороші клієнти, зрозумілі.  Ми з ними співпрацюємо і будемо співпрацювати і далі. Якщо ми з 2021 року візьмемо землю в заставу, реалізувати її не зможемо, не буде повноцінної вартості землі. З 2024 року можна буде щось більш-менш дивитися по вартості, по відсоткам, тоді банки запропонують більшу кількість програм.

AgroPolit.com: Тобто, передбачена законом можливість брати землю в заставу не є для вас виграшним коником?

Олена Коробкова: Нам нецікаво, як кредиторам брати цю землю в заставу, тому що ми не спеціалізуємося на цьому. У нас є багато питань щодо іпотеки, яку ми змушені були взяти на баланс банку та займатись її реалізацією. Для нас це не профільний бізнес, ми в ньому не такі професійні. Набагато простіше спрогнозувати, мати кредит, що обслуговується, і не брати цю землю собі в заставу. Як будемо себе поводити – у кожного банку, як показує досвід, абсолютно свій механізм реалізації. У державних банках через СЕТАМ, через Прозорро.Продажі це роблять, комерційні банки самостійно роблять, деякі також залучають і СЕТАМ, і Прозорро.Продажі. Якщо є банки, які портфелем продають проблемні кредити, перепродають компаніям, тоді вже компанії займаються. Набагато простіше нам не брати цю землю. Як показує досвід із квартирами, не завжди отримуємо ті гроші, які давали. З кожного проблемного $1 ми повертаємо 7 центів, якщо враховувати витрати на суди, колекторів тощо. Тому нам це невигідно. Набагато зручніше, якщо буде обслуговуватися кредит, йти на поступки клієнту.

AgroPolit.com: Чи є необхідність створювати майданчик, де буде зібрано усю землю, отриману банками, яка була в заставі, та ці кредити не повернули?

Олена Коробкова: З точки зору потенційного покупця, якщо буде сайт, де зберуть пропозиції всієї землі, яку можна купувати, то це буде набагато простіше, ніж спілкуватися з одним із 75 банків. Тому що є ділянка в одному чи іншому місці, якщо їх можна поєднати й купувати не 200, а ще більше гектарів, це буде набагато простіше й комфортніше, і будуть продажі більші. Залежить від того, як буде організовано. Якщо як СЕТАМ чи Прозорро – це нормальна ідея. У нас спочатку було багато питань, як знижувати ціни, як підвищувати і так далі. Але це такі питання, які ми відпрацювали, прогнали, зараз вони нормально працюють.  Якщо буде детальніший проєкт такого майданчика, ми обговоримо, дамо свої висновки та рекомендації, але в цілому ідея прийнятна.

Кредитування громад під землю

AgroPolit.com: Чи цікава громада як потенційний клієнт для банку? Відповідно до закону, громади можуть лише здавати землю в оренду чи самі її обробляти, та у перспективі, чи банки кредитуватимуть громади, які поступово стають власниками землі?

Олена Коробкова: Зараз до нас ніхто з подібними пропозиціями не звертався, я навіть не пам’ятаю такого, щоб якийсь банк кредитував громаду. Якщо буде попит на таку послугу, думаю, що банки її запровадять. Головне, щоби це можна було зробити на законодавчому рівні і щоб був попит. Зрозуміло, що під одну громаду ніхто масовий продукт не робитиме, а буде попит – буде пропозиція.

AgroPolit.com: У законі прописано, що покупець не має входити до групи ризиків – тобто не бути громадянином РФ, не мати серед власників бізнесу чи причетних до нього іноземців тощо. Яким чином має реалізовуватися процедура та в яких актах прописана, щоб не було зловживань, яка структура має виконувати функцію запобіжника?

Олена Коробкова: Для нас лише НБУ є єдиним національним регулятором. І зараз створено групу, яка працює над нормативними актами до цього закону. Такі питання наразі не вирішені, механізму ще немає, але він обговорюється. Банк самостійно бере на себе ризики, тому в банках мають бути люди, які дивитимуться й оцінюватимуть, або повинні бути якісь сертифікати чи витяги, що це земля, яку можна купувати, або яка не в заставі. Але цього будемо вчитися всі разом і поступово.

Наталія Білоусова, Оксана Тупальська AgroPolit.com