Макроэкономические показатели

Споживання зростає, проте скорочення інвестицій триває. Державна служба статистики оприлюднила повні дані про валовий внутрішній продукт (ВВП) України у І кварталі 2021 року. Оцінку спаду було погіршено з 2% до 2,2% р/р. Проте динаміка складників ВВП неоднорідна. Приватне споживання демонструвало зростання третій квартал поспіль і збільшилося на 4,4% р/р. Утім, інвестиційний складник ВВП падав п’ятий квартал поспіль: зменшення становило 7,8% р/р. Зовнішня торгівля також чинила міцний негативний вплив на динаміку економіки: фізичний обсяг експорту в І кварталі скоротився на 17,4% р/р (через значно менші залишки врожаю на експорт), тоді як імпорт відновив зростання, що становило 3,7% р/р. Важливо зазначити, що через зростання цін у економіці (дефлятор ВВП) більш як на 20% номінальний ВВП у І кварталі 2021 році збільшився на 18% р/р.

Інфляція прискорилася до максимуму за два роки. У травні індекс споживчих цін (ІСЦ) зріс на 1,3% м/м, значно перевищивши очікування ринку. Основними рушіями споживчих цін в останній місяць весни були ціни на продовольчі товари та природний газ. Споживча інфляція в річному вимірі прискорилася до 9,5%. Це найшвидший темп інфляції за два роки. Прискорення інфляції відбувається широким фронтом: наприклад, на тлі високих цін на сировинні товари зростання індексу цін виробників промислової продукції (ІЦВ) сягнуло 33,1% р/р, що є максимумом за чотири роки. Помітне прискорення інфляції спостерігається в багатьох економіках світу.

Україна та ЄС зберігали спад на початку року, США вже відновили зростання. Згідно оперативної оцінки ВВП, здійсненої Державною службою статистики, у І кварталі українська економіка ще була на 2% меншою, ніж на початку 2020 року. Для порівняння, у Європейському Союзі зафіксовано майже такий же спад на 1,7% р/р. Натомість економіка США вже зростала на 0,4% р/р, а китайська економіка (яка хронологічно раніше стикнулася з коронакризою) продемонструвала збільшення на 18,3% р/р проти низької бази порівняння. Подібний механізм низької бази спрацює і для ЄС, і для України у ІІ кварталі 2021 року, що стане визначальним для статистичного результату відновлення економік цього року.

Динаміка зарплат прискорилася через тимчасовий ефект нижчої бази порівняння. Згідно даних Державної служби статистики, у березні середня заробітна плата в Україні становила 13612 грн. Зростання середньої зарплати у річному вимірі прискорилося з 15,7% у лютому до 18,9% р/р. У реальному вираженні зростання середньої зарплати прискорилося з 7,6% до 9,5% р/р. Це прискорення практично повністю відображає послаблення бази порівняння минулого року, коли під час запровадження жорсткого карантину у другій половині березня відбулося суттєве «просідання» зарплат. Найбільш наочно цей ефект проявляється у готельно-ресторанному бізнесі, де динаміка середньої зарплати прискорилася з 6,5% р/р у лютому до 37,2% р/р у березні. За вирахуванням ефекту низької бази порівняння (який повноцінно реалізується у квітні), поточну динаміку оплати праці в економіці можна охарактеризувати як стабільну.

Споживча інфляція прискорилася до 8,5%. За даними Державної служби статистики, індекс споживчих цін (ІСЦ) у березні зріс на 1,7% м/м, що є найпотужнішим темпом місячного зростання за 29 місяців (останній раз такий показник місячного зростання ІСЦ було зафіксовано у жовтні 2018 року). Через це зростання ІСЦ у річному вимірі прискорилося з 7,5% у лютому до 8,5% у березні. Посилення інфляційного фону підтверджується і багатьма іншими показниками інфляції. Так, зростання індексу цін виробників (ІЦВ) за підсумками березня становило 26,3% р/р. Учасники банківського консенсус-прогнозу посилили інфляційні очікування на 2021 рік: вони вважають, що середньорічна інфляція у 2021 році становитиме 7,7% (проти 2,7% у 2020 році). На їхню думку, посилення інфляції призведе до помірного підвищення облікової ставки НБУ: консенсус-прогноз цього показника на кінець 2021 року становить 7,5% річних.

Українська економіка у 2020 році скоротилася на 4%, проте у гривневому обсязі зросла більш як на 5%. Детальні дані від Державної служби статистики показують, що обсяг ВВП України за підсумками року становив 4194 млрд. грн. Це означає, що за скорочення реального ВВП на 4% номінальний ВВП (тобто грошовий обсяг економіки) зріс на 5,4% через інфляційні процеси (зростання індексу-дефлятора становило 9,8%). У структурному розрізі попиту найсуттєвішим було скорочення інвестицій, яке становило 24,4%. Натомість споживання домашніх господарств збільшилося на 1,6%. У галузевому розрізі найбільше скорочення доданої вартості в 2020 році зафіксовано у готельно-ресторанному бізнесі (на 28,5%), а також у «інших видах послуг» (на 23,1%). Тимчасом активні державні видатки зумовили зростання у будівництві на 5,2%. Всупереч загальній тенденції, зростання спостерігалося також у торгівлі (+4,9%), охороні здоров’я (+2,2%), державному управлінні (+1,5%), інформаційно-телекомунікаційному (+1,3%) та фінансовому (+1,2%) секторах, а також в операціях з нерухомим майном (+1,2%).

Національний банк України почав підвищення ставок. НБУ ухвалив рішення про збільшення облікової ставки на 50 пунктів до 6,5% річних. Рішення було ухвалено з огляду на прискорення інфляції та високу імовірність подальшого посилення інфляційного тиску. НБУ у відповідній комунікації зазначив, що регулятор «готовий до більш рішучого підвищення облікової ставки для обмеження фундаментального інфляційного тиску, стабілізації очікувань та приведення інфляції до цілі». Таким чином, центробанк підтвердив послідовність режиму інфляційного таргетування в Україні. Підвищення облікової ставки призводить до аналогічної зміни параметрів активних і пасивних операцій НБУ із банками: ставка за кредитами рефінансування овернайт з 5 березня зросла до 7,5% річних, за депозитними сертифікатами овернайт – до 5,5% річних.

Промисловість завершила 2020 рік спадом виробництва на 5,2%. У грудні в українській промисловості вперше з травня 2019 року було зафіксовано зростання, що становило 4,8% р/р. Проте варто зауважити, що такий результат завдячує не так високим показникам виробництва, як низькій базі порівняння. Так, зростання у енергетиці становило 15,8% р/р, що викликано передусім холоднішими погодними умовами порівняно з груднем 2019 року. А слабкі виробничі показники кінця 2019 року забезпечили зростання видобутку металевих руд одразу на 20% р/р. Незважаючи на зростання у грудні, українська промисловість завершила 2020 рік скороченням виробництва на 5,2%.

Незалежна асоціація банків України (НАБУ) започатковує Банківський консенсус-прогноз – агрегований макроекономічний прогноз, сформований на базі макроекономічних прогнозів українських банків.

Інфляція стрімко прискорюється. У грудні індекс споживчих цін (ІСЦ) збільшився на 0,9% за місяць. Інфляція у річному вимірі надалі прискорилася до 5% (після 3,8% у листопаді). У найближчі місяці очікується подальше прискорення інфляції, у тому числі через підвищення адміністративно регульованих тарифів. Учасники Банківського консенсус-прогнозу, організованого НАБУ, очікують, що середньорічна інфляція в Україні 2021 року становитиме 6,4%.

Промисловість вийшла на майже нульову динаміку. Згідно даних Державної служби статистики, спад промислового виробництва сповільнився з 5% р/р у жовтні до 0,3% р/р у листопаді. Стрімке покращення динаміки було очікуваним: великою мірою це зумовлено низькою базою порівняння у гірничо-металургійному комплексі кінця минулого року. Так, добування металевих руд у листопаді вийшло зі спаду та одразу продемонструвало зростання на 10,6% р/р, тимчасом як металургія також припинила падіння виробництва у річному вимірі та зафіксувала збільшення виробництва на 8,2% р/р у листопаді. Ще одним осередком зростання була енергетична галузь, де минулого місяця спостерігалося збільшення випуску на 10% р/р. Водночас харчова промисловість на тлі нижчого врожаю продовжує спад, що становив 5,4% р/р у листопаді. Машинобудування залишається у стані хронічного спаду: скорочення виробництва на 15,3% р/р минулого місяця.

Інфляція взяла курс на прискорення. У листопаді індекс споживчих цін (ІСЦ) збільшився на 1,3% за місяць, що є найвищим місячним темпом інфляції за останні 2 роки. Інфляція у річному вимірі прискорилася до 3,8% (після 2,6% у жовтні). У найближчі місяці очікується подальше прискорення інфляції.

Українська економіка активно відновлювалася у ІІІ кварталі. Відповідно до оперативної оцінки Державної служби статистики, реальний ВВП України у ІІІ кварталі 2020 року збільшився на 8,5% до попереднього кварталу (з урахуванням сезонності), і таким чином стрімко скоротив зниження у річному вимірі до 3,5% р/р. Це відображає ефект пом’якшення карантинних обмежень – подібна динаміка спостерігалася і у багатьох країнах світу. Проте у зв’язку із посиленням рівня захворюваності коронавірусною хворобою існує імовірність запровадження нової серії жорстких карантинних обмежень, що може відтермінувати економічне відновлення.

Світова економіка відновлюється. Оперативні оцінки ВВП провідних економік світу за ІІІ квартал 2020 року демонструють суттєве відновлення економічної активності після зняття значної частини lockdown-обмежень, що припали на ІІ квартал. У США спад реального ВВП сповільнився з 9% р/р у ІІ кварталі до 2,9% р/р у ІІІ кварталі, у ЄС – з 13,9% р/р до 3,9% р/р. Економіка Китаю (яка пройшла через карантинний шок раніше) прискорила зростання з 3,2% р/р до 4,9% р/р. В Україні також очікується суттєве сповільнення спаду після «ями» 11,4% р/р у ІІ кварталі. Так, НБУ очікує сповільнення падіння реального ВВП до 6,2% р/р у ІІІ кварталі, а Уряд – до 3,6% р/р.

Під час карантину інвестиції було скорочено майже втричі сильніше за споживання. Відповідно до даних Державної служби статистики щодо ВВП у ІІ кварталі 2020 року, споживання зменшилося на 8,5% р/р. Інвестиції при цьому скоротилися на 22,3% р/р. Цілком передбачувано, в структурі споживання державне споживання зазнало найменшого спаду (на 1,7% р/р), тимчасом як споживання домогосподарств скоротилося на 10,4% р/р.

Карантинні обмеження призвели до спаду української економіки на 11,4%. Відповідно до попередньої оцінки Державної служби статистики, у ІІ кварталі 2020 року спад реального ВВП України становив 11,4% р/р. Саме на другий квартал припали активні карантинні обмеження, що суттєво обмежили транзакції та випуск у економіці. Для порівняння, економіка ЄС у ІІ кварталі зафіксувала спад на 14,1% р/р.

Національний банк України не планує зниження облікової ставки нижче 6%. НБУ залишив облікову ставку на рівні 6% річних. За оцінками НБУ, баланс інфляційних чинників і ризиків свідчить про відсутність підстав для зниження ставки. НБУ очікує прискорення інфляції до 4,7% на кінець 2020 року, тобто на її повернення до цільового діапазону. В цьому контексті Нацбанк просигналізував про стабільну облікову ставку на низькому рівні 6% річних до кінця 2020 року.

Золотовалютні резерви України збільшено до 28,5 млрд. доларів. За червень обсяг міжнародних резервів НБУ зріс на 3,1 млрд. дол. США (+12,4% м/м). Основним чинником збільшення золотовалютних резервів були запозичення України від Міжнародного валютного фонду та Європейського Союзу. Водночас НБУ продовжував активний викуп іноземної валюти з міжбанківського валютного ринку (1,2 млрд. дол. США), що компенсувало виплати за державним боргом у іноземній валюті в червні на майже таку ж суму. Досягнутий обсяг золотовалютних резервів у 28,5 млрд. дол. США є максимальним з осені 2012 року.

Інфляція оновила шестирічний мінімум: 1,7%. У травні 2020 року індекс споживчих цін (ІСЦ) збільшився на 0,3% до попереднього місяця. Зростання цін на продовольчі товари на 1,2% (внесок 0,5 в.п. до загального показника зміни цін за місяць) було компенсовано зниженням цін на природний газ на 16,8% та на пальне на 8,6%.

Банківська система продовжує активно залучати гривневі депозити. У квітні 2020 року зростання депозитів населення у банківській системі відновилося після короткої паузи в березні. Хоча залишки на рахунках фізичних осіб у іноземній валюті минулого місяця скоротилися на 232 млн. доларів (2,4%), сумарний баланс рахунків фізичних осіб у гривні за місяць зріс на 23 млрд. грн. (7%). Корпоративні клієнти збільшили залишки на рахунках на 51 млн. доларів (0,7%) та на 0,8 млрд. грн. (0,3%). При цьому кредитний портфель скорочувався на тлі обмеження економічної активності під час карантину. Сумарний обсяг кредитів, виданих українськими банками, зменшився на 13,6 млрд. грн. та 97 млн. доларів. Таким чином, ліквідність банківської системи посилюється.

Баланс банківської системи зберігається стабільним. Незважаючи на запровадження карантину та посилення тиску на фінансовий ринок, у березні 2020 року відтоки депозитів населення у банківській системі були помірними.

Напруженість на світових ринках зростає, передаючи тиск на український фінансовий ринок. Після того як коронавірус поширився далеко за межі Китаю та став загрожувати світові пандемією із масовим спадом ділової активності, ринками поширилися панічні настрої. Світові фондові ринки зазнали значного падіння котирувань практично у всіх країнах світу, ціни на нафту зменшилися удвічі, знижуються ціни на інші сировинні товари, інвестори масово виходять із активів на ринках, що розвиваються, та вкладають гроші у найменш ризикові інструменти: облігації США, Німеччини, інших топ-економік. Не оминула ця тенденція і український ринок: котирування єврооблігацій, ОВДП зазнали суттєвого просідання, що призвело і до суттєвого тиску на обмінний курс гривні.

Національний банк знизив облікову ставку до 11% річних. На засіданні 30 січня Правління Національного банку України вирішило знизити облікову ставку одразу на 250 пунктів до 11% річних. Що більше, НБУ заявив про зниження прогнозу очікуваної облікової ставки на кінець 2020 року з 8% до 7% річних, підтвердивши таким чином плани щодо швидшого та потужнішого пом’якшення монетарної політики, ніж заявлялося раніше.

Національний банк прискорив пом’якшення монетарної політики зниженням облікової ставки… На засіданні 12 грудня Правління Національного банку України вирішило знизити облікову ставку одразу на 200 пунктів до 13,5% річних. Таким чином, реальну облікову ставку (порівняно до поточної інфляції, яка практично співпадає і з цільовою) зменшено до 8% річних. Це залишає суттєві можливості для подальшого зниження ставки.

Інфляційний таргет НБУ досягнуто, зниження облікової ставки активізується. Індекс споживчих цін (ІСЦ) у листопаді 2019 року додав лише 0,1% м/м. Завдяки такий нетрадиційно низькій для осені інфляції зростання ІСЦ у річному вираженні сповільнилося одразу майже на 1,5 відсоткового пункту: з 6,5% р/р у жовтні до 5,1% р/р у листопаді. Відповідно, інфляція потрапила прямо до середини цільового коридору НБУ (4-6%). Це дає підстави очікувати на активне зниження облікової ставки у наступні місяці. Зокрема, найближчий перегляд облікової ставки має відбутися 12 грудня.

Зростання реального ВВП у ІІІ кварталі становило 4,2% р/р. Незважаючи на сповільнення, це другий кращий результат окремого кварталу за період 2017-2019 років. Таким чином, зростання за підсумками 9 місяців 2019 року становило 3,9% р/р. Це найшвидший темп зростання української економіки за 8 років.

НБУ прискорив зниження облікової ставки. Правління Національного банку України вирішило зменшити облікову ставку на 100 пунктів до 15,5% річних. Це рішення було зумовлене зниженням інфляції у вересні до 7,5% р/р та очікування подальшого дезінфляційного тренду. Зниження ставки з початку 2019 року вже сягнуло 250 пунктів. НБУ підтвердив ціль зниження облікової ставки до «нейтрального рівня» 8% річних у 2021 році за умови стійкого зниження інфляції до цілі 5%. Наступний перегляд облікової ставки відбудеться 12 грудня.

Інфляція сповільнилася до 7,5%. Індекс споживчих цін (ІСЦ) у вересні зріс на 0,7% м/м. Це суттєво нижче за показник зростання рік тому (1,9% м/м), завдяки чому динаміка ІСЦ у річному вимірі різко сповільнилася з 8,8% р/р у серпні до 7,5% р/р у вересні. Сповільненню сприяла помірна динаміка цін на продовольчі товари, а також зниження цін на пальне у річному вимірі. Динаміка базового ІСЦ (очищений від волатильних товарних позицій) сповільнилася з 7,2% р/р у серпні до 6,5% р/р у вересні.

Україна продовжує обговорення 3-річної програми EFF із МВФ. Місія Міжнародного валютного фонду завершила роботу в Києві. У досить розлогому прес-релізі МВФ було підсумовано недавні позитивні зрушення у економіці та економічній політиці: зростання реального ВВП, дотримання відповідальної фіскальної та монетарної політики, гнучкість обмінного курсу, скорочення дефіциту поточного рахунку платіжного балансу у відношенні до ВВП, нарощування золотовалютних резервів, ухвалення реформаторського законодавства. Місія МВФ підтвердила початок переговорів з Україною про нову програму розширеного фінансування (EFF) тривалістю 3 роки. Фонд підкреслює, що важливим є збереження незалежності НБУ та мінімізації бюджетних втрат від підтримки банків.

Зростання української економіки прискорилося до 4,6%... У ІІ кварталі 2019 року реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) України зріс на 4,6% р/р, що є найкращим результатом за всю посткризову історію відновлення економіки (минулого разу реальний ВВП збільшився також на 4,6% р/р у IV кварталі 2016 року завдяки великому врожаю кукурудзи). Кумулятивне зростання української економіки за останні 4 роки перевищило 13%.