Макроэкономические показатели

Гривна стремительно вернула утраченные позиции. В пятницу, 4 февраля, торги на межбанковском валютном рынке завершились около отметки 28,1 грн/дол., что свидетельствует о существенном укреплении после временного достижения отметки 29 грн/дол. предыдущей недели. Национальный банк Украины возобновил покупку иностранной валюты, пополнив таким образом золотовалютные резервы за неделю более чем на 0,3 млрд дол.

Реальный ВВП вырос на 2,7%, номинальный – на 29%. Государственная служба статистики улучшила оценку роста реального ВВП в III квартале с 2,4% до 2,7% г/г. Как и ранее, основной вклад в рост был обеспечен потреблением домохозяйств, которое увеличилось на 9% г/г в реальном выражении. Инвестиции выросли на 14,5% г/г.

Украина получила более 1 млрд долларов внешнего финансирования. Международный валютный фонд завершил первый пересмотр программы stand-by, по итогам которого страна получила второй транш в размере 0,7 млрд долларов. При этом осуществлено частное заимствование в объеме 0,25 млрд евро и готовится кредит Всемирного банка в объеме 0,3 млрд евро. Заемные средства помогли восстановить валютную ликвидность правительства и станут залогом финансирования Государственного бюджета в конце 2021 года.

В индустрии сохраняется стагнация производства. В сентябре объемы промышленного производства впервые за 7 месяцев перешли к спаду, составившему 0,7% г/г. По сути, это продолжение стагнации производства, просто изменившей знак «плюс» на «минус». Наибольший спад зафиксирован в угольной промышленности, сократившей производство в сентябре на 12,7% г/г. В то же время продолжался рост производства кокса и продуктов нефтепереработки (благодаря нефтеперерабатывающей составляющей), составивший 13,8% г/г. По итогам 9 месяцев 2021 года, украинская промышленность нарастила производство на скромные 1,4%.

Экспорт и импорт товаров растут высокими темпами. В сентябре экспорт товаров вырос на 53% г/г. В частности, стремительно (на 59% г/г) вырос экспорт товаров агропромышленного сегмента, этому способствовали рекордный урожай и высокие цены на агропродукцию. Также продолжился активный рост в металлургическом сегменте, где экспортная выручка увеличилась на 127% г/г. Рост экспорта железной руды стремительно замедлился до 22% г/г. Импорт товаров увеличился аналогичными темпами – на 52% г/г. В импорте наглядным было влияние стремительного подорожания энергоресурсов: импорт удобрений вырос на 170% г/г, угля – на 81% г/г.

Инфляция взяла паузу в ускорении
По данным Государственной службы статистики, Индекс потребительских цен (ИПЦ) в августе уменьшился на 0,2% м/м. Этому способствовало сезонное удешевление овощей (на 18% м/м) и фруктов (на 5% м/м). Показатель августовской дефляции был идентичным прошлогоднему, что обусловило сохранение годового темпа роста ИПЦ на уровне 10,2% г/г. Вероятнее всего, ускорение инфляции возобновится в сентябре. Сейчас крупнейшим проинфляционным риском является стремительный рост цен на энергоносители на мировых рынках.

Украина получила 2,7 млрд долларов от МВФ. Пополнение золотовалютных резервов состоялось в рамках утвержденного глобального распределения специальных прав займа (СПЗ). После этой операции объем международных резервов Украины увеличился до более чем 31 млрд долларов. Однако уже 1 сентября Украине нужно будет осуществить долговые платежи в объеме 1,3 млрд долларов, соответственно, международные резервы сократятся.

ВВП во II квартале вырос всего на 5,4%. По оперативной оценке Государственной службы статистики, реальный валовой внутренний продукт (ВВП) во II квартале 2021 года увеличился на 5,4% г/г. Несмотря на существенный показатель роста, это очень слабый результат на фоне слабой базы сравнения. Например, реальный ВВП Евросоюза во II квартале вырос на 13,2% г/г, США – на 12,2% г/г, России – на 10,2% г/г. Некоторые ведущие экономики мира и соседи Украины уже вышли на докоронавирусный уровень, однако Украина по показателю ВВП остается до сих пор существенно ниже его. Интересно, что по многим экономическим показателям измерение состояния украинской экономики является заметно лучше, чем ВВП. Подробную разбивку ВВП за второй квартал 2021 обнародуют лишь 20 сентября, поэтому причины такого слабого результата еще месяц будут оставаться темой для выдвижения гипотез. Стоит отметить, чем ниже будет зафиксирован в 2021 году показатель роста реального ВВП, тем меньше будет платеж ВВП-варантами (VRI) Украины в мае 2023 года.

Монетарная политика ужесточается. Национальный банк Украины повысил учетную ставку на 50 пунктов – до 8% годовых. Вместе с тем НБУ определил в обновленном прогнозе дальнейшее увеличение учетной ставки до 8,5% годовых в сентябре. Кроме этого, также добавлено надбавку 100 пунктов к ставке по кредитам рефинансирования, которая теперь составляет 9% годовых для всех сроков. Ужесточение монетарной политики проводится с целью ограничить инфляционное давление в экономике и привести к росту рыночной стоимости денег (с определенным лагом).

Споживання зростає, проте скорочення інвестицій триває. Державна служба статистики оприлюднила повні дані про валовий внутрішній продукт (ВВП) України у І кварталі 2021 року. Оцінку спаду було погіршено з 2% до 2,2% р/р. Проте динаміка складників ВВП неоднорідна. Приватне споживання демонструвало зростання третій квартал поспіль і збільшилося на 4,4% р/р. Утім, інвестиційний складник ВВП падав п’ятий квартал поспіль: зменшення становило 7,8% р/р. Зовнішня торгівля також чинила міцний негативний вплив на динаміку економіки: фізичний обсяг експорту в І кварталі скоротився на 17,4% р/р (через значно менші залишки врожаю на експорт), тоді як імпорт відновив зростання, що становило 3,7% р/р. Важливо зазначити, що через зростання цін у економіці (дефлятор ВВП) більш як на 20% номінальний ВВП у І кварталі 2021 році збільшився на 18% р/р.

Інфляція прискорилася до максимуму за два роки. У травні індекс споживчих цін (ІСЦ) зріс на 1,3% м/м, значно перевищивши очікування ринку. Основними рушіями споживчих цін в останній місяць весни були ціни на продовольчі товари та природний газ. Споживча інфляція в річному вимірі прискорилася до 9,5%. Це найшвидший темп інфляції за два роки. Прискорення інфляції відбувається широким фронтом: наприклад, на тлі високих цін на сировинні товари зростання індексу цін виробників промислової продукції (ІЦВ) сягнуло 33,1% р/р, що є максимумом за чотири роки. Помітне прискорення інфляції спостерігається в багатьох економіках світу.

Україна та ЄС зберігали спад на початку року, США вже відновили зростання. Згідно оперативної оцінки ВВП, здійсненої Державною службою статистики, у І кварталі українська економіка ще була на 2% меншою, ніж на початку 2020 року. Для порівняння, у Європейському Союзі зафіксовано майже такий же спад на 1,7% р/р. Натомість економіка США вже зростала на 0,4% р/р, а китайська економіка (яка хронологічно раніше стикнулася з коронакризою) продемонструвала збільшення на 18,3% р/р проти низької бази порівняння. Подібний механізм низької бази спрацює і для ЄС, і для України у ІІ кварталі 2021 року, що стане визначальним для статистичного результату відновлення економік цього року.

Динаміка зарплат прискорилася через тимчасовий ефект нижчої бази порівняння. Згідно даних Державної служби статистики, у березні середня заробітна плата в Україні становила 13612 грн. Зростання середньої зарплати у річному вимірі прискорилося з 15,7% у лютому до 18,9% р/р. У реальному вираженні зростання середньої зарплати прискорилося з 7,6% до 9,5% р/р. Це прискорення практично повністю відображає послаблення бази порівняння минулого року, коли під час запровадження жорсткого карантину у другій половині березня відбулося суттєве «просідання» зарплат. Найбільш наочно цей ефект проявляється у готельно-ресторанному бізнесі, де динаміка середньої зарплати прискорилася з 6,5% р/р у лютому до 37,2% р/р у березні. За вирахуванням ефекту низької бази порівняння (який повноцінно реалізується у квітні), поточну динаміку оплати праці в економіці можна охарактеризувати як стабільну.

Українська економіка у 2020 році скоротилася на 4%, проте у гривневому обсязі зросла більш як на 5%. Детальні дані від Державної служби статистики показують, що обсяг ВВП України за підсумками року становив 4194 млрд. грн. Це означає, що за скорочення реального ВВП на 4% номінальний ВВП (тобто грошовий обсяг економіки) зріс на 5,4% через інфляційні процеси (зростання індексу-дефлятора становило 9,8%). У структурному розрізі попиту найсуттєвішим було скорочення інвестицій, яке становило 24,4%. Натомість споживання домашніх господарств збільшилося на 1,6%. У галузевому розрізі найбільше скорочення доданої вартості в 2020 році зафіксовано у готельно-ресторанному бізнесі (на 28,5%), а також у «інших видах послуг» (на 23,1%). Тимчасом активні державні видатки зумовили зростання у будівництві на 5,2%. Всупереч загальній тенденції, зростання спостерігалося також у торгівлі (+4,9%), охороні здоров’я (+2,2%), державному управлінні (+1,5%), інформаційно-телекомунікаційному (+1,3%) та фінансовому (+1,2%) секторах, а також в операціях з нерухомим майном (+1,2%).

Національний банк України почав підвищення ставок. НБУ ухвалив рішення про збільшення облікової ставки на 50 пунктів до 6,5% річних. Рішення було ухвалено з огляду на прискорення інфляції та високу імовірність подальшого посилення інфляційного тиску. НБУ у відповідній комунікації зазначив, що регулятор «готовий до більш рішучого підвищення облікової ставки для обмеження фундаментального інфляційного тиску, стабілізації очікувань та приведення інфляції до цілі». Таким чином, центробанк підтвердив послідовність режиму інфляційного таргетування в Україні. Підвищення облікової ставки призводить до аналогічної зміни параметрів активних і пасивних операцій НБУ із банками: ставка за кредитами рефінансування овернайт з 5 березня зросла до 7,5% річних, за депозитними сертифікатами овернайт – до 5,5% річних.

Промисловість завершила 2020 рік спадом виробництва на 5,2%. У грудні в українській промисловості вперше з травня 2019 року було зафіксовано зростання, що становило 4,8% р/р. Проте варто зауважити, що такий результат завдячує не так високим показникам виробництва, як низькій базі порівняння. Так, зростання у енергетиці становило 15,8% р/р, що викликано передусім холоднішими погодними умовами порівняно з груднем 2019 року. А слабкі виробничі показники кінця 2019 року забезпечили зростання видобутку металевих руд одразу на 20% р/р. Незважаючи на зростання у грудні, українська промисловість завершила 2020 рік скороченням виробництва на 5,2%.

Незалежна асоціація банків України (НАБУ) започатковує Банківський консенсус-прогноз – агрегований макроекономічний прогноз, сформований на базі макроекономічних прогнозів українських банків.

Промисловість вийшла на майже нульову динаміку. Згідно даних Державної служби статистики, спад промислового виробництва сповільнився з 5% р/р у жовтні до 0,3% р/р у листопаді. Стрімке покращення динаміки було очікуваним: великою мірою це зумовлено низькою базою порівняння у гірничо-металургійному комплексі кінця минулого року. Так, добування металевих руд у листопаді вийшло зі спаду та одразу продемонструвало зростання на 10,6% р/р, тимчасом як металургія також припинила падіння виробництва у річному вимірі та зафіксувала збільшення виробництва на 8,2% р/р у листопаді. Ще одним осередком зростання була енергетична галузь, де минулого місяця спостерігалося збільшення випуску на 10% р/р. Водночас харчова промисловість на тлі нижчого врожаю продовжує спад, що становив 5,4% р/р у листопаді. Машинобудування залишається у стані хронічного спаду: скорочення виробництва на 15,3% р/р минулого місяця.

Українська економіка активно відновлювалася у ІІІ кварталі. Відповідно до оперативної оцінки Державної служби статистики, реальний ВВП України у ІІІ кварталі 2020 року збільшився на 8,5% до попереднього кварталу (з урахуванням сезонності), і таким чином стрімко скоротив зниження у річному вимірі до 3,5% р/р. Це відображає ефект пом’якшення карантинних обмежень – подібна динаміка спостерігалася і у багатьох країнах світу. Проте у зв’язку із посиленням рівня захворюваності коронавірусною хворобою існує імовірність запровадження нової серії жорстких карантинних обмежень, що може відтермінувати економічне відновлення.

Під час карантину інвестиції було скорочено майже втричі сильніше за споживання. Відповідно до даних Державної служби статистики щодо ВВП у ІІ кварталі 2020 року, споживання зменшилося на 8,5% р/р. Інвестиції при цьому скоротилися на 22,3% р/р. Цілком передбачувано, в структурі споживання державне споживання зазнало найменшого спаду (на 1,7% р/р), тимчасом як споживання домогосподарств скоротилося на 10,4% р/р.

Карантинні обмеження призвели до спаду української економіки на 11,4%. Відповідно до попередньої оцінки Державної служби статистики, у ІІ кварталі 2020 року спад реального ВВП України становив 11,4% р/р. Саме на другий квартал припали активні карантинні обмеження, що суттєво обмежили транзакції та випуск у економіці. Для порівняння, економіка ЄС у ІІ кварталі зафіксувала спад на 14,1% р/р.

Національний банк України не планує зниження облікової ставки нижче 6%. НБУ залишив облікову ставку на рівні 6% річних. За оцінками НБУ, баланс інфляційних чинників і ризиків свідчить про відсутність підстав для зниження ставки. НБУ очікує прискорення інфляції до 4,7% на кінець 2020 року, тобто на її повернення до цільового діапазону. В цьому контексті Нацбанк просигналізував про стабільну облікову ставку на низькому рівні 6% річних до кінця 2020 року.

Золотовалютні резерви України збільшено до 28,5 млрд. доларів. За червень обсяг міжнародних резервів НБУ зріс на 3,1 млрд. дол. США (+12,4% м/м). Основним чинником збільшення золотовалютних резервів були запозичення України від Міжнародного валютного фонду та Європейського Союзу. Водночас НБУ продовжував активний викуп іноземної валюти з міжбанківського валютного ринку (1,2 млрд. дол. США), що компенсувало виплати за державним боргом у іноземній валюті в червні на майже таку ж суму. Досягнутий обсяг золотовалютних резервів у 28,5 млрд. дол. США є максимальним з осені 2012 року.

Банківська система продовжує активно залучати гривневі депозити. У квітні 2020 року зростання депозитів населення у банківській системі відновилося після короткої паузи в березні. Хоча залишки на рахунках фізичних осіб у іноземній валюті минулого місяця скоротилися на 232 млн. доларів (2,4%), сумарний баланс рахунків фізичних осіб у гривні за місяць зріс на 23 млрд. грн. (7%). Корпоративні клієнти збільшили залишки на рахунках на 51 млн. доларів (0,7%) та на 0,8 млрд. грн. (0,3%). При цьому кредитний портфель скорочувався на тлі обмеження економічної активності під час карантину. Сумарний обсяг кредитів, виданих українськими банками, зменшився на 13,6 млрд. грн. та 97 млн. доларів. Таким чином, ліквідність банківської системи посилюється.

Баланс банківської системи зберігається стабільним. Незважаючи на запровадження карантину та посилення тиску на фінансовий ринок, у березні 2020 року відтоки депозитів населення у банківській системі були помірними.