
Оскільки законопроект передбачає кардинально новий підхід до визначення об’єкта оподаткування та порядку оподаткування, до робочої групи разом з іншими представниками різних видів бізнесу долучилися члени Комітету НАБУ з питань оподаткування та обліку. В результаті спільної роботи до законопроекту внесено ряд важливих змін, що відчутно пом’якшують його вплив на банки та бізнес.
- Зокрема, у розділі ПКУ «Податок на виведений капітал» виключені норми, що стосуються порядку відображення і використання резервів, правила врегулювання безнадійної заборгованості. А щодо критеріїв безнадійної заборгованості застосовується тільки прощення боргу фізичних осіб. Підпункт 14.1.11.пункту 14.1.статті 14 ПКУ застосовується виключно для розділу «Податок на прибуток».
- Уточнені об’єкти оподаткування та вироблений чіткий перелік операцій, що підпадають під оподаткування податком на виведений капітал.
- Змінені правила розрахунку бази оподаткування по операціям «тонкої капіталізації». Виключено зі ст. 39 обов’язок платників складати і подавати документацію по таким операціям.
- Уточнений порядок оподаткування операцій по виплаті членських внесків в міжнародні організації.
- Виключені з об’єктів оподаткування операції банків по переводу коштів третіх осіб або операцій з використанням спеціальних платіжних засобів на користь будь-яких отримувачів, у тому числі міжнародні платіжні системи.
- Пом’якшений основний ризик для банків , пов'язаний із запровадженням даного податку, а саме – розформування відкладеного податкового активу, шляхом внесення норми для банків щодо можливості переходу на такий податок тільки через три роки з моменту запровадження податку на виведений капітал в Україні.
В ході гарячої дискусії навколо законопроекту висловлювалися різні позиції та відношення, проте більшість банків позитивно поставилися до проекту закону в редакції, викладеній на сайті Міністерства фінансів України.
«Банки, як платники податків, безумовно вітають прості та зрозумілі правила оподаткування, однак на сьогоднішній день залишається незрозумілим яким чином буде організований контроль за операціями з неплатниками податку на виведений капітал та подача звітності відповідно пункту 140.13 законопроекту», - додає Вікторія Михайльо, голова Комітету НАБУ з питань оподаткування та обліку.
Крім того, виникають занепокоєння та питання щодо адміністрування даного податку. У разі покладення на банки функцій контролю та послідуючого інформування про операції, що підлягають оподаткуванню податком на виведений капітал, це призведе до необхідності зміни програмного забезпечення банків і відповідно витрат на його розробку. Відтак процес внесення змін до програмного забезпечення банків потребуватиме часу та фінансової підтримки держави.