НАБУ провела великий офлайн-форум «Про війну – без краваток: чого ми досягли та до чого готуємось»

НАБУ провела великий офлайн-форум «Про війну – без краваток: чого ми досягли та до чого готуємось»

7 лютого в готелі «Інтерконтиненталь» відбувся захід, на якому представники фінсектору, органів влади, фінтех-стартапів і бізнесу змогли обговорити ті нагальні питання, котрі необхідно вирішити задля відновлення української економіки.

Команда НАБУ щаслива, що вдалося виступити майданчиком, який об’єднав владу, банки та бізнес у цей сповнений викликів час.

Захід охопив три блоки обговорення.

Перший – обговорення стратегічних і глобальних планів інститутів державної влади, бачення подальшої взаємодії учасників ринку з державою та головних пріоритетів 2023 року.

Другий – обговорення ключових досягнень банків, очікувань від 2023 року, програм підтримки бізнесу та населення, міжнародної взаємодії та ключових воєнних викликів.

Третій – обговорення основних досягнень ринку фінтех в умовах воєнного стану, планів щодо подальших інтеграцій і проблемних питань.

«Дійсно, всі банки майже без винятків змогли зберегти стабільність, змогли забезпечити роботу всієї платіжної інфраструктури, відділень. І забезпечити впевненість і комфорт наших громадян. Адже коли працює банківська система, це додає віри та впевненості кожному громадянину. Тому від усієї команди влади хочу вам подякувати за це.

Тепер про пріоритети і наше бачення нинішньої ситуації, куди ми з вами повинні рухатися.

В чому інтерес держави і на чому ми будемо фокусуватися? Продукт і напрям №1, який є і зараз під час війни, і який ми далі максимально стимулюватимемо – це іпотека. Адже це величезний мультиплікатор для економіки.

Другий – є величезна соціальна складова, оскільки мільйони громадян втратили своє житло й можливість жити у своїх рідних місцях, тож ми повинні забезпечити їх базову потребу – житло.

Наступні акценти – термомодернізація та стимулювання електротранспорту. Тобто стимулювання переходу на електротранспорт із класичних автомобілів завдяки пільговим продуктам. Це горизонт трьох-чотирьох-шести місяців», – пояснив заступник керівника Офісу президента Ростислав Шурма.

Також Ростислав Шурма зазначив, що питання з заборгованістю перед банками в контексті пільгових кредитувань буде вирішено в перспективі декількох місяців.

«Якщо на першому етапі війни головним завданням було перегрупуватися, зрозуміти себе в новій реальності та усвідомити, як узагалі жити в нових умовах, то сьогодні ми з вами бачимо, що економіка почала відскік, падіння, яке ми мали у 2022 році, суттєво менше, ніж ми самі прогнозували на початку війни. Я нагадаю, які прогнози звучали: 20-50% падіння ВВП. Ми закінчили з показником 35% і він розрахунковий, тобто насправді ми ще чекаємо даних. Часто фінальна статистика краща, ніж будь-які розрахунки. І тут велике питання. Яка роль банківської системи сьогодні в умовах тривання війни і в умовах післявоєнного відновлення?

Нацбанк пропонує, по суті, збереження банківського капіталу. З одного боку, ми підтримуємо таку позицію, бо якщо в післявоєнній Україні не буде банків із їхнім капіталом, то хто ж фінансуватиме економіку? Наша відповідь як міністерства, яке відповідає за економічне зростання, трохи інша. Ми віримо, що збереження банківського капіталу – важливе завдання, але ще треба зберегти клієнтів.

Отже, ми говоримо про фінансування реального сектору економіки. Згідно з опитуванням, 44% компаній вважають, що головне економічне завдання влади – забезпечити доступ до фінансування. Це ж вони називають головним викликом після втрати платоспроможних клієнтів, це означає, що кожна друга компанія не може стабільно функціонувати, бо їй бракує коштів.

Хороша новина – в тому, що кількість компаній, які не втратили рівень замовлень, а залишилися на довоєнному рівні або трохи навіть наростили свої обороти, – це майже половина всіх компаній. А це означає, що можна знайти активних клієнтів, які знайшли своє місце у новій військовій структурі економіки та змогли пережити першу кризу війни і сьогодні впевнено дивляться вперед.

За загальними показниками цього не видно, агрегована статистика показує падіння товарообороту, інфляція з’їдає прибуток, але так дивитися не варто. Ви всі працюєте з бізнесами різного розміру. 30% компаній, мікро- і малий бізнес, стверджують, що їм потрібне фінансування до 2 млн гривень, ще 44 очікують отримати до 12 млн гривень і 15% очікують отримати до 120 млн гривень. Це точно ті сегменти, з якими банки можуть і повинні працювати», – розповів перший заступник міністра економіки Денис Кудін.

Далі Голова Ради НАБУ Олена Коробкова наголосила на тих нагальних питаннях, що їх необхідно вирішити банківському сектору, аби він міг надалі підтримувати ініціативи влади.

«Так, банківський сектор активно підтримує економіку, підтримує позичальників, докладає зусиль, аби підтримувати бізнес. Ми реструктуризуємо, кредитуємо, «прощаємо» борги за зруйноване росіянами заставне майно. Однак зараз той час, коли і нам потрібна підтримка.

Серед особливо нагального: банкам треба розуміти, як нам компенсуватимуть збитки за «прощення» боргів. Адже кредити – це залучені гроші вкладників, які треба повертати і за якими треба сплачувати відсотки. Окрім того, важливо пропрацювати питання, як разом із владою залучати гроші для кредитування української економіки. І, звісно ж, ми не можемо оминути увагою тему мораторіїв. Не завжди виправданих реаліями, однак таких, що часто-густо роблять банківській системі «боляче», – зазначила Голова Ради НАБУ Олена Коробкова.

Наступний крок – реалізація тієї дорожньої карти, яку учасники форуму склали в процесі тривалих дискусій.

Подяка представникам влади за те, що відгукнулися на пропозицію долучитися до нашого конструктивного обговорення: Ростиславу Шурмі, заступнику керівника Офісу Президента; Денису Кудіну, першому заступнику міністра економіки; Василю Шкуракову, першому заступнику міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України; Олексію Соболеву, заступнику міністра економіки; Костянтину Кошеленку, заступнику міністра соціальної політики України; Руслану Магомедову, голові Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку; Розі Тапановій, представнику Кабінету Міністрів у Наглядовій раді Ощадбанку; Арсену Макарчуку, директору департаменту стратегії та розвитку Національного банку України; Олександру Роднянському, представнику Президента в Наглядовій раді Ощадбанку; Євгену Мецгеру, голові Правління Укрфінжитло; Андрію Гапону, виконавчому директору ФРП.

Працюємо! Переможемо!