НАБУ обратилась к ВРУ относительно исключения из ПЗУ 3411 НОРМ, которые нивелируют СМЫСЛ третейского рассмотрения споров

НАБУ обратилась к ВРУ относительно исключения из ПЗУ 3411 НОРМ, которые нивелируют СМЫСЛ третейского рассмотрения споров

НАБУ звернулась до Верховної Ради України з пропозиціями щодо доопрацювання до другого читання проекту Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку утворення та діяльності третейських судів з метою відновлення довіри до третейського розгляду", реєстр. № 3411 від 29.04.2020 р. Метою пропозицій є забезпечення прийняття на законодавчому рівні виключно ефективних і виважених рішень, які сприятимуть розвитку третейського судочинства в Україні, а не навпаки.

 

Зокрема, НАБУ наполягає на виключенні норм законопроекту, які визначають:

  • необов’язковість виконання рішення третейського суду, ухваленого у конкретній справі;
  • обов’язок засновника третейського суду отримувати висновок Третейської палати України про: відповідність чи невідповідність засновника вимогам закону, обґрунтованість рішення засновника утворити третейський суд, оцінкою відповідності приміщення і матеріальних засобів третейського суду вимогам, які не визначені у законі, а також включення цього висновку в перелік обов’язкових документів, що подаються для державної реєстрації третейського суду чи внесення змін до статутний документів третейського суду;
  • обмеження щодо строку діяльності засновника (понад 5 років) до моменту, коли він отримує право на утворення третейського суду.

 

За оцінкою Комітету НАБУ з питань правового забезпечення діяльності банків та захисту прав кредиторів вказані норми матимуть негативний вплив на розвиток третейського судочинства в Україні, оскільки у перспективі зможуть привести до значного скорочення недержавних незалежних органів по врегулюванню спорів, що обмежуватиме права фізичних чи юридичних осіб у виборі інстанції для захисту порушених прав. Адже необґрунтовано обмежують діяльність третейських судів та ведуть до штучного скорочення їх кількості шляхом перереєстрації за завищеними вимогами, визначеними у законопроекті. А також нівелюють сенс розгляду конкретних справ у третейських судах, визначаючи необов’язковість виконання їх рішень.