Практика Верховного Суда за февраль 2019

Постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 лютого 2019

 

ВС розглядаючи справу про позов до банку про захист прав споживача, визнання кредитного та іпотечного договорів недійсними, визнання договору страхування недійсним, стягнення коштів, відшкодування майнової та моральної шкоди, зазначив наступне.


Умова кредитного договору, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону «Про захист прав споживачів» є нікчемною.


Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору Згідно з абзацами другим та третім частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній момент укладення спірного кредитного договору) споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки, комісії або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.


Кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.


Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній на момент укладення спірного договору) нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.


З повним текстом ухвали Ви можете ознайомитись за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/80181181

 


Постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 28 лютого 2019

 

ВС, розглядаючи справу про визнання недійсним договору дарування, зазначив наступне.


Договір дарування спірного майна, укладений під час судового розгляду справи — недійсний, оскільки направлений не на реальне настання правових наслідків, а на встановлення власнику майна перешкод у розпорядженні спірною квартирою. Тобто дії відповідачів свідчать про недобросовісну поведінку, спрямовану на позбавлення позивача в майбутньому законних майнових прав.


З повним текстом постанови Ви можете ознайомитись за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/80178251