Постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 28 лютого 2019
ВС, розглядаючи справу про захист прав споживача, відшкодування завданої майнової шкоди та моральної шкоди (автомобілю завдано пошкоджень внаслідок падіння сухого дерева), зазначив наступне.
Згідно положень пункту 7 частини першої ст. 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров'ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об'єктів благоустрою.
Власником зелених насаджень біля будинку, де сталась подія, є територіальна громада, оскільки ці землі є комунальною власністю. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить.
Отже, на міську комунальну службу, яка не забезпечила належний догляд за зеленими насадженнями, внаслідок чого дерево пошкодило автомобіль, покладається відповідальність за спричинену шкоду.
З повним текстом постанови Ви можете ознайомитись за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/80181211
Постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27 лютого 2019
ВС, розглядаючи справу про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом виселення, зазначив наступне.
Цивільним законодавством не передбачене збереження права користування житлом за відповідачем, який хоч і правомірно вселився у спірний будинок, але його право припинилося, оскільки на час розгляду справи він перестав бути членом сім'ї власника.
Відповідач спільним побутом із позивачем не пов'язаний, тому його право на користування чужим майном підлягає припиненню на вимогу власника цього майна на підставі частини другої статті 406 ЦК України (сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення).
З повним текстом постанови Ви можете ознайомитись за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/80181280
Постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 лютого 2019
ВС, розглядаючи позов про визнання недійсним договору іпотеки, поданий Прокуратурою в інтересах держави, зазначив наступне.
Позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатись саме цей орган (підприємство), а не прокурор.
З повним текстом постанови Ви можете ознайомитись: http://reyestr.court.gov.ua/Review/80269216
Постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 лютого 2019
ВС, розглядаючи справу про скасування податкового повідомлення-рішення, зазначив наступне.
Незважаючи на те, що позивач не зареєструвала право власності чи користування земельною ділянкою під належним їй на праві власності нежитловим приміщенням, виходячи із принципу пріоритетності норм ПК України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК України, обов'язок зі сплати земельного податку виник у власника нерухомості з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (що розташоване на даній земельній ділянці).
З повним текстом постанови Ви можете ознайомитись за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/79846798