Індекс поточного становища (ІПС) збільшився на 1 п. і становив 52,3. Складові цього індексу змінились наступним чином:
- індекс поточного особистого матеріального становища (х1) склав 47,5, що на 0,2 п. нижче показника в травні;
- індекс доцільності великих покупок (х5) збільшився на 2,3 п. та встановився на позначці 57.
-
індекс очікуваних змін особистого матеріального становища (х2) збільшився на 0,2 п. порівняно з минулим місяцем та дорівнює 62,5;
-
індекс очікуваного розвитку економіки країни протягом найближчого року (х3) зріс на 2,4 п. та склав 58,5;
-
індекс очікуваного розвитку економіки країни впродовж найближчих 5 років (х4) склав 71,4 п., що на 2,2 п. більше, ніж минулого місяця.
Очікування українців щодо безробіття в червні покращилися ─ показник індексу очікуваної динаміки безробіття склав 131,8, що менше за показник минулого місяця на 3,9 п. Індекс інфляційних очікувань становить 183,1, що на 2 п. вище від травневого рівня. Очікування українців щодо курсу гривні впродовж найближчих 3 місяців покращилися: індекс девальваційних очікувань опустився на 9,1 п. ─ до значення 133,6.
«У червні 2017 року індекс споживчих настроїв досяг найвищого рівня за останні 2 роки. Цьому сприяло істотне зменшення девальваційних очікувань», – коментують аналітики GfK Ukraine.
| Динаміка індексу споживчих настроїв в Україні (цільова аудиторія 16+) |
| Місяць, рік | Індекс спожив- чих настроїв (ІСН) | Індекс поточного станови- ща (ІПС) | Індекс еконо- мічних очікувань (ІЕО) | Індекс очікувань щодо динаміки безробіт- тя (ІОДБ) | Індекс інфляцій- них очікувань (ІІО) | Індекс деваль- ваційних очікувань (ІДО) |
| 06’17 | 59,4 | 52,3 | 64,1 | 131,8 | 183,1 | 133,6 |
| 05’17 | 58,0 | 51,2 | 62,6 | 135,7 | 181,1 | 142,7 |
| 06’16 | 52,7 | 49,7 | 54,7 | 146,4 | 184,3 | 137,5 |
Інформація про дослідження
Дослідження споживчих настроїв в Україні проводиться з червня 2000 року. З січня 2009 року дослідження споживчих настроїв проводиться щомісяця.
Індекс споживчих настроїв в Україні визначають на підставі вибіркового обстеження домашніх господарств країни. Під час дослідження опитують 1000 осіб віком від 16 років. (До квітня 2014 року вибірка дослідження складала 1000 осіб у віці 15-59 років).
Вибірка репрезентативна за статтю та віком, враховує міське та сільське населення й величину населеного пункту. Від квітня 2014 року з дослідження «Споживчі настрої» вилучена Автономна Республіка Крим. У Донецькій та Луганській області опитування проводилися тільки на територіях, що контролюються Україною. Статистичне відхилення не перевищує 3,2%. Польовий етап проводиться 1-15 числа кожного місяця.
Для визначення ІСН респондентам ставлять такі запитання:
- Як змінилося матеріальне становище вашої сім’ї за останні шість місяців?
- Як, на вашу думку, зміниться матеріальне становище вашої сім’ї впродовж наступних шести місяців?
- Говорячи про економічну ситуацію в країні загалом, ви вважаєте, що наступні дванадцять місяців будуть для економіки країни сприятливим чи несприятливим 3 часом?
- Як ви охарактеризували б наступні п’ять років – як сприятливий чи несприятливий час для економіки країни?
- Як ви гадаєте, тепер загалом сприятливий чи несприятливий час робити великі покупки для дому?
За кожним із цих запитань визначають відповідний індекс:
- індекс поточного особистого матеріального становища (х1);
- індекс очікуваних змін особистого матеріального становища (х2);
- індекс очікуваного розвитку економіки країни впродовж найближчого року (х3);
- індекс очікуваного розвитку економіки країни впродовж найближчих п’яти років (х4);
- індекс доцільності робити великі покупки (х5).
Значення індексу обчислюють таким способом: від частки позитивних відповідей віднімають частку негативних і до цієї різниці додають 100, щоб уникнути появи від’ємних величин. На підставі цих п’яти індексів визначають три сукупні індекси:
- індекс споживчих настроїв (ІСН) – середнє арифметичне індексів х1–х5;
- індекс поточного становища (ІПС) – середнє арифметичне індексів х1 і х5;
- індекс економічних очікувань (ІЕО) – середнє арифметичне індексів х2, х3, х4.
Значення індексів можуть змінюватися в межах від 0 до 200. Значення дорівнює 200 в тому разі, якщо всі громадяни позитивно оцінюють економічну ситуацію. Індекс дорівнює 100 тоді, коли частки позитивних і негативних оцінок однакові. Значення індексу менше 100 означає, що в суспільстві переважають негативні оцінки.
Для визначення індексу очікуваної динаміки безробіття (ІОДБ), індексу інфляційних очікувань (ІІО) та індексу девальваційних очікувань (ІДО) респондентам ставлять такі запитання:
- Як ви вважаєте, упродовж найближчих дванадцяти місяців безробітних (людей, які не мають роботи й шукають її) буде більше, приблизно стільки ж чи менше, аніж тепер?
- Як, на вашу думку, змінюватимуться ціни на основні споживчі товари та послуги впродовж найближчих одного–двох місяців?
- Як, на вашу думку, зміниться курс долара по відношенню до гривні впродовж найближчих трьох місяців?
Значення ІОДБ, ІІО та ІДО обчислюють таким способом: від частки відповідей, що свідчать про зростання безробіття (інфляції, девальвації), віднімають частку відповідей, що свідчать про зменшення безробіття (інфляції, девальвації), і до цієї різниці додають 100, щоб уникнути появи від’ємних величин. Значення цих індексів можуть змінюватися в межах від 0 до 200. Наприклад, значення індексу дорівнює 200, якщо всі громадяни передбачають зростання безробіття (інфляції, девальвації).