Засідання міжнародної банківської спільноти під егідою Незалежної асоціації банків України (НАБУ) відбулося в Одесі. Основна мета заходу – обговорити перспективи економічного відновлення на тлі всесвітньої пандемії COVID-19 та поділитися досвідом проходження коронакризи в різних країнах.
Модератором першої панельної дискусії виступила Олена Коробкова, НАБУ, яка розпочала дискусію словами: «Сьогодні ми зібрались для того, щоб обмінятися досвідом проходження глобальної кризи нашого часу. Не новина, що пандемія стала своєрідним каталізатором змін, оскільки створила умови, в яких збереження паперової бюрократії фактично становить загрозу здоров'ю людям, а не тільки звичні незручності. Тож наше завдання сьогодні – з’ясувати, як пандемія вплинула на економіку в різних країнах світу, та виявити нові можливості для розвитку банківського сектору».
Раді повідомити, що в першій частині заходу спікерами були: Голова Національного банку України Кирило Шевченко, директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Світлана Рекрут, віце-президент Асоціації банків Республіки Казахстан Марат Байтоков, Керівник діяльності Міжнародної фінансової корпорації (IFC) Олена Волошина, виконавчий директор Асоціації банків Боснії та Герцеговини Берислав Кутле, Голова Союзу банків Молдови Думитру Урсу, Голова Асоціації банків Азербайджану Юнус Абдулов.
Перша панельна дискусія була присвячена макроекономічним питанням щодо подолання кризи та труднощів зростання. Особливу увагу приділили питанням, що стосуються досвіду розвинених економік, пріоритетів центробанків для подальшого економічного зростання, темпів відновлення економіки, а також ризиків постковідної епохи для банківського сектору та економіки.
«2020 рік став викликом для всіх нас. Найважливіше, що в умовах пандемії банківська система України лишилася стійкою і вперше в її історії ми не тільки не відчули відтоку депозитів, а, навпаки, мало місце зростання – плюс 35% у корпоративному секторі в гривні та 27% – у роздрібному. Банки залишилися прибутковими, добре капіталізованими, загалом банківська система торік втратила два банки, але їх втрата була пов'язана не з наслідками пандемії, а з системними порушеннями вимог чинного законодавства», – розповів про стан банківського сектору в поточному році Кирило Шевченко.
«Чистий прибуток банківського сектору за вісім місяців 2021 року є найбільшим за останні 10 років – 45,6 млрд грн. Банки належно оцінюють кредитні ризики та зберігають прийнятну якість кредитних портфелів. Так, сума потенційного дефіциту капіталу, виявлена в результаті стрес-тестування, у 2021 році є всемеро меншою, ніж за результатами стрес-тесту у 2019 році. Частка непрацюючих кредитів у банківській системі на початок вересня знизилася до 35% із 41% на початок року. Ми й надалі активно працюємо над зниженням цього показника, що вкрай важливо для проведення приватизації державних банків. Банки також активно нарощують кредитування бізнесу й населення. Так, за вісім місяців цього року приріст чистих гривневих кредитних портфелів у корпоративному сегменті перевищив 40% р/р; чисті гривневі кредити фізичним особам зросли на 29% р/р, а іпотечні – на 51% р/р. Безумовно, для розширення кредитування важливим також є зниження ставок за кредитами. Для цього необхідною передумовою є низька та стабільна інфляція. Національний банк активно протидіє інфляційному тиску. У 2021 році ми підвищували облікову ставку чотири рази – із 6% до 8,5%, й були одним із перших центробанків, що відреагував ставкою на дедалі вищий інфляційний тиск. Ми також згорнули антикризові монетарні заходи. Це все допоможе сповільнити інфляцію в поточному році до однознакових рівнів і в наступному — повернути до цілі 5%», – зазначив Голова Нацбанку Кирило Шевченко.
Іноземних експертів цікавив досвід проходження Україною коронакризи. Відповідаючи на запитання, у своєму виступі Кирило Шевченко акцентував: «Банківська система України виступила осередком стабільності під час пандемії, її запасу міцності вистачило на проходження найскладнішого періоду. Падіння ВВП минулого року становило 4% і було значно нижчим, ніж прогнозувалося на початку кризи. Це падіння також є непорівнянним із втратами економіки від минулих криз. Наразі економіка повернулася до сталого відновлення».
Наступним спікером була директор-розпорядник ФГВФО Світлана Рекрут, яка зазначила: «Попри негативні очікування, на сьогодні можна впевнено констатувати: банківська система України гідно витримала випробування COVID-19. Причина цього, на мою думку, – «стійкий імунітет», здобутий внаслідок банківської кризи 2014–2017 років. Минула криза дуже дорого коштувала державі та українцям: понад 230 млрд грн становить залишок незадоволених вимог кредиторів майже 100 банків, що були виведені з ринку за той період. Ми зробили висновки і стали сильнішими. Тепер разом із НБУ намагаємося працювати на запобігання і завдяки ранньому реагуванню та якісному пруденційному нагляду уже за перших ознак починати діяти».
Зазначимо, що представники професійних банківських асоціацій із Казахстану, Боснії і Герцеговини, Молдови, Азербайджану також поділилися досвідом проходження кризи COVID-19. Вони розповіли про стан поточних справ постковідної епохи у своїх країнах і підкреслили, що процес виходу з кризи був менш болісним, аніж очікувалося.
Друга панельна дискусія стосувалася екосистем і маркетплейсів. Модератором другої панельної дискусії виступив Голова Правління банку «Восток» Вадим Мороховський. Відкриваючи другу панельну дискусію, він зазначив: «Напевно, всі ми відчуваємо, як інноваційні технології швидко входять в усі галузі нашого життя. Кілька років тому ніхто не підозрював, що сьогодні ми зможемо постати перед таким всесвітнім викликом, як пандемія Covid-19, водночас точно ніхто і подумати не міг, що цей виклик стане поштовхом для впровадження інноваційних технологічних рішень в усіх сферах нашого життя».
Спікери другої частини заходу: представник Асоціації банків Казахстану Марат Байтоков, Президент Асоціації банків Киргизстану Анвар Абдраєв, Голова Наглядової Ради АТ АКБ «Конкорд» Олена Сосєдка, директор департаменту структурованого торговельного фінансування АБ «Укргазбанк» Геннадій Хелемський, Голова Правління ТАСКОМБАНК Володимир Дубєй.
Під час другої панельної дискусії вдалося поговорити про інновації в банківських бізнес-моделях, ризик-менеджменті й антикорупційному комплаєнсі, а також про те, як впровадження інноваційних технологічних рішень змінює ці сфери.
Учасники дискусії докладно обговорили питання за такими напрямами: фінансовий супермаркет vs фінансовий продукт на універсальному маркетплейсі; які платформи ефективніші загалом або для окремих категорій продуктів; вимоги та фактори успіху виведення фінансового продукту на маркетплейс; розвиток фінансових екосистем і вплив на ринкову конкуренцію.
«Напрям, у якому рухається фінтех, – відкритий сегмент. Це прогрес, якого ніяк не зупинити. Це як із блокчейном: хоч би як підозріло ринок не ставився до нього, він все одно завойовує своє місце. Так само і фінтех-компанії, передові технології братимуть своє», – зазначила Олена Сосєдка.
У свою чергу Голова Правління АТ «ТАСКОМБАНК» Володимир Дубєй наголосив: «Фінтех-компанії гнучко реагують на виклики ринку та мають короткий шлях до задоволення потреб клієнтів, проте надавати повний спектр фінансових послуг вони можуть лише за участі банків. Ми у своїй стратегії вирішили відкрити для них такі можливості партнерства, водночас усі складнощі дотримання вимог регулятора, фінмоніторингу, комплаєнсу і надання необхідного капіталу ми взяли на себе. Результатом такого партнерства став відкритий майданчик для фінтех-компаній та успішна реалізація на ньому низки партнерських проєктів (Izibank, Sportbank). Наразі ми спостерігаємо швидкий розвиток цих проєктів, що підтверджує правильність обраного шляху й ефективність синергії класичного банкінгу та фінтех-стартапів».
Своїми думками поділився директор департаменту структурованого торговельного фінансування АБ «Укргазбанк» Геннадій Хелемський: «На мій погляд, найшвидше створити потужну екосистему зможуть великі ритейлери. Адже саме вони володіють інформацією про купівельну активність своїх клієнтів. Об'єднавшись із банками, вони і створять хороший продукт. Майбутнє – за таким підходом, і я вважаю, що розпочнеться воно не з нішевих банків, а з великих гравців, які вже володіють цією інформацією».
За результатами заходу керівники банків, асоціацій, регуляторів і глобальних фінансових інституцій дійшли висновку, що COVID-19 став причиною дуже швидких змін «зовнішнього середовища», однак це не єдиний фактор, що впливає на розвиток банківського сектору. Такі зміни тільки посилили низку запитів, які й до пандемії створювали трансформаційний тиск на банки. Зокрема, було зазначено про такі запити: на віддалений сервіс (із боку клієнтів), на віддалену роботу (з боку персоналу), на оптимізацію витрат, на перегляд підходів до управління ризиками, на пошук нових джерел доходів і точок монетизації сервісу. Водночас до факторів, пов'язаних із пандемією, що, безумовно, впливають на банківський сектор, належать: обмеження пересування і контактів (соціальне дистанціювання); волатильність економічної активності та доходів на тлі невизначеності, особливо в першій фазі пандемії; зміни в поведінкових моделях і перевагах. У свою чергу серед базових факторів названо: високий темп розвитку технологій загалом, посилення банківського регулювання, Open Banking, поява альтернативних послуг і провайдерів; не задоволений банками попит на кредити та інші послуги (особливо з боку «складних» для банків категорій, мікробізнесу, людей без постійного офіційного доходу тощо).
В Україні поєднання запитів і чинників призвело до прискореного розвитку двох основних моделей діджиталізації банківського бізнесу:
- 1) міграція максимально широкого спектра послуг у дистанційні цифрові канали;
- 2) поділ функцій між традиційним банком (ліцензія, інфраструктура та функції контролю) і «необанком» (клієнтський інтерфейс, аналітика).