АГРАРНА ГРА: чи зможе хтось із українських банків нагодувати аграріїв дешевими кредитами у 2018 році?

АГРАРНА ГРА: чи зможе хтось із українських банків нагодувати аграріїв дешевими кредитами у 2018 році?

Сільське господарство України може стати продуктивнішим. Це визнають усі – і вітчизняні фахівці, і закордонні. Нещодавно Світовий банк назвав важливу умову зростання продуктивності – нарощування інвестицій в українську аграрну галузь. Деякі експерти вважають навіть, що Україна може потроїти валове виробництво сільськогосподарської продукції при належному інвестуванні.

Одним з варіантів дієвого фінансування сільськогосподарського виробництва є його кредитування. І світова практика – цьому підтвердження. В Україні ситуація виняткова. На сільське господарство зараз перепадає лише 7% кредитного портфелю банківської системи. І лише 5-6% капітальних інвестицій у АПК сформовано за рахунок банківських кредитів та подібних їм позикових коштів. В основному підприємства інвестували власні кошти – 74% за офіційною статистикою.

Можна було б поскаржитись загалом на погане «самопочуття» вітчизняної банківської системи, згадавши, що за рівнем її здоров’я (soundness of banks) Україна посідає зараз 135 місце в світі. За цим показником нижче нашої країни в рейтингу The Global Competitiveness Report 2017-2018 від Давоського економічного форуму знаходяться тільки Мавританія та Лесото. Але ж знайшлося звідкись у українських банків 813 млрд грн на кредити в реальний сектор економіки. З яких лише 60 млрд грн. перепало аграрній галузі (за даними НБУ, станом на кінець листопада 2017 р.). Навіть власники найбільших українських агрохолдингів визнають, що одна з найсерйозніших проблем вітчизняної аграрної галузі – відсутність доступу до кредитних ресурсів.  

одна з проблем вітчизняної аграрної галузі –
відсутність доступу до кредитних ресурсів


Незважаючи на мізерність банківського фінансування деякі фахівці радіють певному покращенню у відношеннях банкірів з аграріями. Мусимо визнати цей факт. Але відбувається все це настільки мляво, що розгледіти зміни може не кожен. Нам це вдалося.

 alt

 

З позитивних трендів, по-перше, слід відмітити, що трохи збільшилась частка сільського господарства у сукупних кредитах реальному сектору. За 2 останні роки показник підріс на 1 відсотковий пункт.

По-друге, помітно зросли сукупні залишки по кредитах в аграрній галузі – за минулий рік на 4,5 млрд грн.

Третій позитивний момент полягає в тому, що зростає частка довгострокових гривневих кредитів. За 2017 рік вона «підросла» на 7 відсоткових пунктів і зараз вже майже кожна третя кредитна гривня – довгострокова (взята в борг на термін більше 5 років). В абсолютних розмірах за останні два роки обсяг довгострокових кредитів збільшився в три рази – з 5,0 млрд грн в 2015 році до 15,4 млрд грн у 2017-му.

Частка сільського господарства в кредитному портфелі банківської системи, % 
(діаграма)


Однак, насторожує те, що у січні 2018 році вже з’явилися ознаки двох зворотних, негативних трендів. За оперативними даними Нацбанку, залишки по кредитах в гривнях всьому корпоративному сектору за перший місяць нового року скоротились на 1,5 млрд грн – до 464,6 млрд грн. Начебто показник зменшився і несуттєво – за місяць лише на 0,3%. Але ж він і зростав повільно – протягом 2017 року в середньому на 0,7% щомісяця. В релізі від 13 лютого регулятор банківського ринку відверто визнає скорочення обсягу корпоративних гривневих кредитів протягом січня. Дані у розрізі видів економічної діяльності ще не оприлюднювались, хоча можна очікувати, що і сільське господарство така доля не обійшла.


Фіксує Нацбанк також підвищення середніх відсоткових ставок за кредитами для бізнесу у січні. Остання їх висота – 15,3% річних у гривні (за оперативними даними, без врахування овердрафту). І сам же Нацбанк визнає, що сталося це внаслідок підвищення ним же облікової ставки у грудні на 1,5 відсоткових пункти, а загалом з жовтня по грудень 2017 року – на 3,5 в.п., тобто до 16% річних.

Отже тренди на кредитному ринку на початку 2018 року різноспрямовані, загальний рахунок 3:2 на користь позитивних. До чого прагнуть самі банкіри і що передбачають експерти для аграріїв на поточний рік, AgroDay розпитав безпосередньо у них. У підсумку нам здалось, що песимістичного сценарію поки що вдається уникнути. Чимало банків у складних умовах примудряються не тільки фінансові програми для агробізнесу на 2018 рік формувати, але і, навіть, вже потроху його кредитувати.

Кредити, надані суб’єктам сільського господарства, промисловості та будівництва, млрд грн (діаграма)
 

Обличчям до МСБ

Більшість банкірів вже визнає, що аграрна галузь для них – одна з пріоритетних. А деякі банки навіть заявляють, що агропідприємства – найбільш бажані їх клієнти. Лунають навіть впевнені прогнози представників банківського середовища, що в 2018 році обсяг банківських кредитів аграріям зросте на 15%. Тобто, стратегія на плідну співпрацю з аграріями на 2018 рік залишається незмінною.

Разом з цим вимальовуються суттєві тактичні зміни. І мабуть, найголовніша з них полягає у тому, що фокус у кредитуванні поступово зміщується з великих компаній та агрохолдингів на середні і малі господарства.

Свідченням цього є те, що в сегменті «середнячків» суттєво побільшало гравців. Чимало банків саме зараз розпочинають співпрацювати з невеликими агропідприємствами. А «старожили» знижують вимоги щодо розміру земельного банку потенційних позичальників. Якщо раніше за кредитом до банків могли звертатися тільки ті, у кого було в розпорядженні від 500 га угідь, то тепер деякі установи понижують поріг 300 га, а дехто – навіть до 100 га.


«Велика увага банків до аграріїв з сегменту малого та середнього бізнесу зумовлена, по-перше, тим, що такі клієнти в середньому набагато краще виконують свої зобов’язання за кредитами порівняно з великими компаніями. По-друге, конкуренція серед банків на цьому ринку останнім часом загострилась, що спонукає їх йти у більш дрібні сегменти та розширювати коло потенційних клієнтів», – пояснює виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова.


Цільовими для кредитування банки вважають аграрні підприємства площею від 1000 га, нагадує заступник голови правління ПУМБ по корпоративному бізнесу Олексій Волчков. Але багато з цих підприємств є самодостатніми та обмежуються самофінансуванням. «Недофінансованими переважно залишаються агроклієнти з землею до 500 га. За рахунок значної кількості таких клієнтів і може додатково зрости обсяг банківського фінансування в Україні», – вважає банкір.

Додамо, що фінансування вже зростає. Наприклад, в Укрексімбанку обсяг фінансування аграрного сектору перевершив 50% від кредитного портфелю позик малому та середньому бізнесу. А в ПроКредит Банку частка кредитів, наданих агропідприємствам, вже досягла 45% від загального кредитного портфелю, і керівництво банку заявляє, що й надалі планує розвивати портфель «Агро».   

В Агропросперіс Банку вже зараз цільовим сегментом позичальників є малі та середні агровиробники, які мають від 100 га землі в обробітку. У підсумку, банк за 2017 рік «на 120% збільшив портфель кредитів агробізнесу в порівнянні з минулим сезоном і очікує такий самий приріст цього року», каже голова правління Агропросперіс Банку Сергій Щепанський.

Активно кредитує малий бізнес і Приватбанк. За підсумками минулого року банк виділив за цим напрямком понад 3 млрд грн кредитних коштів, а у 2018 році планує виділити ще більш ніж 5 млрд грн. Всього за 2017 рік було профінансовано, за інформацію банку, 25 тис. проектів МСБ, але скільки з них аграрних, на жаль, невідомо. Плідно співпрацює з фермерськими господарствами і ОТП Банк. У 2018 році він планує підписати фермерам 1 мільярд гривень кредитних лімітів.

Особливо яскраво зміцнення любові банкірів до агро-МСБ спостерігається у впровадженні в сільському господарстві України такого відносно нового інструменту фінансування, як аграрні розписки.

Розписки від малечі


Аграрних розписок за 2017 рік аграрії видали вдвічі більше, ніж за попередній. Популярність послуги швидко зростає. Нагадаємо, проект в Україні впроваджує IFC, і з нинішнього року його дія розповсюджується на всі регіони країни. А Незалежна асоціація банків нагадує, що аграрні розписки передбачають фінансування під заставу майбутнього врожаю, і покликані вони в першу чергу полегшити доступ до фінансових ресурсів саме для невеликих господарств. «Для фермера, який не має ліквідного майна для надання у заставу під кредит, це іноді єдиний спосіб отримати фінансування», – каже Олена Коробкова.

Станом на 19 лютого вже видано 217 аграрних розписок. Загальна вартість коштів, отриманих за аграрними фінансовими розписками, за інформацією IFC – 615 млн грн., за товарними – 857 млн грн. Отже учасники ринку вбачають сенс у використанні обох видів розписок, констатують в IFC.    

 
«Агропросперіс Банк став першим в Україні банком, який надає фінансування під аграрні розписки, і вже протягом двох років залишається лідером за кількістю укладених угод. Ми вважаємо даний інструмент найбільш пристосованим до специфіки аграрного бізнесу і впевнені, що попит на нього постійно зростатиме», – зазначає голова правління Агропросперіс Банку Сергій Щепанський. З його слів, частка аграрних розписок у кредитному портфелі банку вже зараз становить 30%, і завдяки розширенню меж дії інструменту на всю Україну в банку очікують на подальше зростання цього показника.  


Зазначимо, що й інші банки вже планують долучитися до проекту. Зокрема, Укрексімбанк повідомляє, що розглядає на предмет запуску відносно новий в Україні фінансовий інструмент «аграрні розписки». І додає, що запровадження аграрних розписок сприятиме залученню сільськогосподарськими товаровиробниками, що віднесені до МСБ, додаткових фінансових ресурсів. Планують розробку в 2018 році такого інструменту фінансування як агарні розписки і в Ощадбанку. Тут вважають, що обсяг попиту на аграрні розписки у поточному році може скласти не менше 1 млрд грн.  Банк «Кредит Дніпро» також має намір розвивати напрямок аграрних розписок, і розпочати цей процес з пілотного проекту для невеликих тикетів.

До речі, кредиторами за товарними аграрними розписками, здебільшого, є постачальники матеріально-технічних ресурсів, хоча мають місце випадки використання ними і фінансових розписок. Лідерами серед таких кредиторів залишаються міжнародні компанії «Монсанто» та «Сингента». У минулому році інструмент успішно апробували також національні дистриб’ютори «Ерідон» та «Агро Арена», інші учасники ринку, інформує Олександр Муляр

У 2018 році IFC очікує на значне розширення кола кредиторів за аграрними розписками як серед банківських установ, так і постачальників ресурсів та трейдерів. І особливо відзначає зростаючий інтерес до інструменту з боку невеликих дистриб’юторів. «Застосування ними аграрних розписок наблизить невеликих виробників до ширшого використання якісних матеріально-технічних ресурсів і застосування сучасних технологій виробництва», – вважає представник проекту IFC. Крім того, в IFC чекають та сприяють появі успішних прикладів використання розписок у ланцюжку виробник-переробне підприємство.      

Окремою тенденцією у 2018 році буде подальша диверсифікація застосування аграрних розписок, яка розпочалася у минулому році. Ці зміни стосуватимуться, перш за все, розширення використання розписок у плодоовочевому та органічному секторах, при вирощуванні інших нішевих культур. Таким чином, доступ до фінансування покращиться для низки нових малих і середніх сільськогосподарських виробників. Подальше ж розширення застосування аграрних розписок у зерновому секторі, виробництві технічних культур, і надалі сприятиме вчасному і спрощеному отриманню сільськогосподарськими виробниками фінансових та матеріальних ресурсів, прогнозує Олександр Муляр з IFC

Оптимістично оцінює перспективи аграрних розписок в Україні і виконавчий директор Незалежної асоціації банків Олена Коробкова. На її думку, незважаючи на те, що обсяги фінансування аграріїв за рахунок агророзписок  поки що незначні порівняно з іншими фінансовими інструментами, вони швидко зростатимуть і у перспективі кількох років здатні будуть забезпечити вже відчутну частку потреб аграріїв у фінансових ресурсах.

потрібна повноцінна робота реєстру агророзписок,
який дозволяв би банкам вивчати кредитну історію позичальників


Зазначимо, поки що за рахунок аграрних розписок сільгоспвиробники залучили лише 1,47 млрд грн. Певна стриманість банків частково зумовлена очікуваннями апробації механізмів реалізації дефолтів за розписками. Начальник управління МСБ Укрексімбанку Владлен Дєдков пояснює: «Зараз нами досконало вивчається попит з боку агровиробників, досвід використання агророзписок іншими банківськими установами, а також «чекаємо» першого дефолту для запуску механізму примусового виконання за аграрними розписками та результатів по задоволенню вимог кредитора». Відзначають банкіри також, що для широкого застосування аграрних розписок на ринку потрібне коректне оформлення документів на земельні ділянки та повноцінна робота реєстру агророзписок, який дозволяв би банкам вивчати кредитну історію позичальників. 

Каламутні ставки


Одна з найбільших невизначеностей на 2018 рік – ставки за кредитами. Більшість опитаних нами банкірів та експертів кажуть, що недавнє підвищення Нацбанком облікової ставки ще не призвело до подорожчання кредитів у комерційних банків. «Загалом, зміни облікової ставки НБУ спрямовані на управління інфляцією на горизонті один-півтора роки, вони мають опосередкований та відстрочений вплив на кредитні ставки банків. Посилення монетарної політики лише через деякий час призводить до збільшення середньої вартості залучених банками депозитів і, як наслідок, кредитів», – рахує Олена Коробкова з асоціації банків. Разом з тим зазначає, що такі коливання не рівномірні, і окремі банки можуть сьогодні зберігати кредитні ставки на минулорічному рівні, за умови, якщо мають стабільну за цінами ресурсну базу. Зауважимо відразу, аграрії мають сумнів, що таких «ресурсних» банків в Україні багато.

«У середньому вартість банківського фінансування для аграріїв зростає повільніше та менше ніж облікова ставка НБУ, і поки що це не впливає істотно на перспективи фінансового забезпечення посівної та інвестицій. Але якщо протягом року інфляційні ризики будуть посилюватися і монетарна політика НБУ ставатиме більш жорсткою, можливості залучення кредитів, особливо середньо- та довгострокових, зменшаться і для аграріїв, і для всіх інших позичальників», – прогнозує виконавчий директор Незалежної асоціації банків.

А поки що банки заспокоюють клієнтів. Ощадбанк, приміром, повідомляє, що в січні поточного року він подовжив акційні умови кредитування для підприємств АПК сегменту МСБ, і ставка 16,9% за кредитами на поповнення обігових коштів або на придбання сільгосптехніки чи обладнання залишилась без змін. Аргументуючи це тим, що кредитування агробізнесу є одним з пріоритетних напрямків діяльності банку. Інша державна установа – Укрексімбанк – в першому кварталі 2018 року взагалі планує суттєво знизити відсоткові ставки за кредитами  (щоправда – валютними). І вважає, що це дозволить аграріям отримати досить дешеві кредитні ресурси на придбання сільськогосподарської іноземної техніки високої якості.

В банку «Кредит Дніпро» теж зазначають, що банкіри здебільшого поки не переглядають вартість кредитних пропозицій. Зберігають спокій вони з огляду на те, що кредитування реального сектора економіки ще не досягло прийнятного для гравців рівня. Але якщо регулятор надалі буде проводити жорсткішу монетарну політику, то банки будуть змушені реагувати симетрично, додають тут.

На противагу позиції «терплячих» банків, деякі їх колеги ставки по кредитах вже підняли. Примірок, як це зробили в ПУМБ. «Підняття облікової ставки спровокувало подорожчання кредитного ресурсу для банків і, відповідно, для клієнтів. В ПУМБ рівень відсоткових ставок підвищився з 17,5-18,5% до 18,5-19,5%», – каже один з керівників ПУМБ Олексій Волчков.

Та й Нацбанк не випадково фіксує підвищення середньозваженої відсоткової ставки за корпоративними гривневими кредитами у січні 2018 року на 1 в.п. у порівнянні в цілому з 2017 роком – до позначки 15,3%. Що стосується ставки за валютними кредитами для бізнесу, то на початку нинішнього року вона дійсно зменшилась до 6,1% (див. «Середньозважені відсоткові ставки…»).


Середньозважені відсоткові ставки за новими кредитами корпоративному сектору за період, % (діаграма)


Є сподівання, що з настанням весни ставки, на відміну від рослин, рости все ж таки не почнуть. Тим паче, що вони для аграріїв вже зараз захмарні. А для підприємств, які не експортують свою продукцію – просто не підйомні.

Дієвий спосіб суттєво знизити відсоткові ставки за користування зовнішніми кредитними ресурсами – скористатися однією з численних партнерських програм банків та виробників продукції для аграріїв. Таким чином можна придбати техніку, насіння, агрохімікати та багато чого іншого за кредитними ставками, зазвичай, від 10% річних у гривні. В Ощадбанку, наприклад, «економія» за партнерськими програмами може складати в середньому 5 в.п., адже такі кредити надаються за ставками від 12% (проти звичайних 16,9%). ПУМБ, зі свого боку, теж пропонує аграрним підприємствам скористатися пільговим кредитуванням при купівлі білоруської техніки під 10-11% річних (до того ж, швидким – рішення приймається протягом 5 робочих днів).

Взагалі партнерських програм дуже багато. Провідні банки пропонують десятки таких програм, разом їх – сотні. ПроКредит Банк, зокрема, анонсує близько 30 партнерських програм, спрямованих на придбання та/чи модернізацію елеваторного обладнання, агротехніки і т.п. За цими програмами, як кажуть в банку, клієнти можуть отримати фінансування на купівлю основних засобів в кредит за ставками від 6,75% річних, а на поповнення обігових коштів – від 4% річних в національній валюті.

Є й інноваційно спрямовані кредитні продукти. Зокрема, ключовим фактором при оцінюванні клієнтів, що претендують на кредитне фінансування в Агропросперіс Банку, як запевняє Сергій Щепанський, є рівень агротехнологій господарства, досвід агровиробництва, фінансовий стан та ділова репутація, а не наявність твердої застави. В результаті невеликі, але перспективні агровиробники, за словами голови правління банку, під заставу майбутнього врожаю отримують достатнє фінансування і, як наслідок, можливість розвиватися і нарощувати масштаби та ефективність свого бізнесу. До речі, в цьому році банк збільшив максимальну суму кредитування на $200 тис. – до $400-600 тис. за різними програмами (або еквівалент у гривні).


ПроКредит Банк для агропідприємств, які планують розвивати інноваційні проекти, пропонує програму InnovFin. Вона створена за підтримки Європейського інвестиційного фонду та Європейського Союзу і адресована для позичальників, які інвестують в нові технології та енергоефективність. Процентні ставки за програмою знижені, вимоги до застави – пільгові, розповідає директор з розвитку бізнес-клієнтів ПроКредит Банку Ганна Савеня. Програма пропонується для невеликого бізнесу. Одна з вимог до клієнтів – чисельність співробітників компанії не повинна перевищувати 500 чоловік.


В цілому на вітчизняному кредитному ринку конкуренція підштовхує банки до послаблення вимог на адресу аграріїв щодо застави, відмови від обов’язкового страхування майна чи врожаю, зменшення застосування нотаріального оформлення, тощо. «Банки також намагаються прискорити процес ухвалення рішення щодо надання кредиту, адже час – критичний ресурс для агровиробника, особливо під час посівної кампанії чи збору врожаю», – додає Олена Коробкова.


Ще одна можливість здешевлення фінансування для аграріїв – отримання компенсацій від держави за рахунок програм підтримки сільськогосподарських виробників. Але сфера застосування ресурсів за державними програмами обмежена, а процедури забюрократизовані.


Шляховказ


Активний розвиток кредитування малого та середнього аграрного бізнесу, за оцінками експертів, стримується багатьма чинниками. Заступник голови правління ПУМБ по корпоративному бізнесу Олексій Волчков до таких зараховує відсутність належних звітності та застави у потенційних позичальників. «Переважна більшість невеликих аграрних підприємств неналежно, а то і зовсім не ведуть фінансову та виробничу звітність, на основі якої фінансові установи могли би приймати рішення про кредитування. Крім того, такі підприємства обмежені у наданні ліквідного забезпечення під кредитні операції», – каже пан Волчков.

брак ліквідного забезпечення під кредити
буде ліквідовано з відкриттям земельного ринку


Найвагоміший чинник – брак ліквідного забезпечення під кредити, особливо для невеликих агропідприємств, зі свого боку стверджує Олена Коробкова з НАБУ.


Вирішити це могло би зняття мораторію на вільний обіг землі сільськогосподарського призначення, дружно заявляють банкіри. Внаслідок цього малі фермерські господарства змогли би залучати фінансування під заставу своїх ділянок, а обсяг банківського кредитування в цілому стрімко зріс би в найближчій перспективі, впевнені фахівці. Позитивний ефект для розвитку кредитування може мати також нормативне врегулювання норм резервування для банків при заставі майбутнього врожаю за аграрними розписками, додає Олексій Волчков.

Суттєвим фактором стримування розвитку кредитування, за оцінками банкірів, є також відсутність належного захисту прав кредиторів, що спонукає банки витрачати великі кошти на резервування портфелів та судові процеси і значно обмежує їх кредитні апетити.

суттєвим фактором стримування
розвитку кредитування є відсутність належного захисту прав кредиторів


Доречно також знайти шляхи подолання недовіри багатьох аграріїв взагалі до вітчизняної банківської системи та психологічних бар’єрів між банкірами і сільгоспвиробниками.


Тоді клієнтська база у банків буде хоч трохи наближатись за розмірами до реальної чисельності суб’єктів в аграрній галузі. І втратять актуальність нинішні заяви деяких банкірів про те, що «сьогодні усі потреби аграріїв більш ніж задовольняються на ринку».

Джерело: AgroDay