Банкам дали можливість списувати прострочені кредити

Банкам дали можливість списувати прострочені кредити
На відкритому засіданні Комітету НАБУ з питань оподаткування та обліку, банки обговорили практичне застосування нових законодавчих норм, які безпосередньо впливають на податковий облік в фінансових установах, що були внесені до Податкового кодексу України. Та говорили про те, що однакові норми банки та фіскали можуть трактувати по різному. Така суперечність несе величезні податкові ризики для всієї банківської системи

Мова йде про Закони України, які безпосередньо впливають на діяльність банків, а саме: №1791 від 20.12.2016 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» та №1797 від 21.12.2016 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні».

Найактуальнішими новими нормами, що були внесені до ПК України внаслідок тривалої дворічної роботи Комітету та керівництва НАБУ з державними органами та органами законодавчої влади є:
  • можливість списання безнадійної заборгованості по кредитам, простроченим понад 360днів (п.п.14.1.11 п.14.1.ст.14);
  • подовження у 2017 - 2018 роках розрахунку розміру ліміту резерву на рівні 25% сукупної балансової вартості активів, знецінення яких визнається шляхом формування резерву, збільшеної на суму резерву за таким активом згідно з даними фінансової звітності за звітний період (ПКУ ст.139.3).
Серед поточних питань, які обговорювалися на засіданні, жваве дискутування та зацікавленість серед учасників викликала інформація про дії податкових органів при проведенні недавніх податкових перевірок в банках. Нещодавно стався прецедент, коли в одному з банків фіскальна служба безпідставно не врахувала в базу сукупної балансової вартості активів, відповідно до якої вираховується ліміт, активи, за якими не сформовано резерв. Після чого донарахувала податок на прибуток та штрафні санкції без обґрунтованого розрахунку відповідно до первинних документів.

НАБУ неодноразово зверталась до Міністерства фінансів України та Державної фіскальної служби щодо врегулювання даного питання і перегляду позиції фіскальних органів. Наразі питання залишається неврегульованим з боку Міністерства фінансів України, а Державна фіскальна служба трактує норми податкового кодексу на свій розсуд.

Враховуючи, що дане питання величини балансової вартості активів, що береться для розрахунку ліміту резервування врегульоване пунктом 139.3 статі 139 ПК України та виконуються банківськім співтовариством з урахуванням вимог МСФЗ 39, позиція фіскального органу може вплинути на результати економічної діяльності та процес проведення перевірок інших банківських установ. Тобто проблема вже набуває небезпечного характеру з податковими ризиками для всієї банківської системи.

Тому було прийнято рішення актуалізувати дану проблему на рівні Кабінету міністрів України та звернутися до Прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана.