Банки готуються перейти на прозорі стандарти фінансової звітності

З 1 січня 2018 року банки повинні перейти на Міжнародний стандарт фінансової звітності 9 «Фінансові інструменти» (МСФЗ 9). «Тобто у банківських установ залишилося менше року на впровадження дев'ятого стандарту, який орієнтований на відображення об'єктивної інформації про поточний фінансовий стан компанії з урахуванням реальної вартості активів і зобов'язань. Перехід на МСФЗ 9 є доволі складним, а часу залишається небагато. Поки перехід на міжнародні стандарти викликає у банків багато запитань, проте впроваджувати їх необхідно. Тому ми сьогодні зібралися, щоб кожен почув та замислився, що треба робити, щоб своєчасно перейти на цей стандарт», - зауважила Олена Коробкова, виконавчий директор НАБУ.

Сьогодні МСФЗ обов'язкові для всіх суб'єктів господарської діяльності в 91 країні світу. Адже стандарти, які використовують десятки тисяч компаній та фінансових установ по всьому світу, дають змогу стати відкритими і прозорими. Мета введення цих стандартів – забезпечити порівнянність і зрозумілість для міжнародних інвесторів звітів суб'єктів господарської діяльності різних країн світу.

В Україні першими ластівками, хто почав перехід на МСФЗ ще у 2005 році, став український бізнес. Це було обумовлено бажанням компаній залучити іноземні інвестиції шляхом виходу на IPO, розмістивши частину акцій на альтернативному майданчику Лондонської фондової біржі (AIM). І якщо раніше перехід на міжнародні стандарти бізнес використовував для полювання за інвестором, то з 2012 року це стало вимогою законодавства майже для всіх, включаючи банківський сектор.

У липні 2014 року Рада з міжнародних стандартів фінансової звітності, яка займається розробкою і впровадженням стандартів на глобальному рівні, випустила остаточну редакцію МСФЗ 9 «Фінансові інструменти». Вона відображає результати всіх етапів проекту за фінансовими інструментами і замінює МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка» і всі попередні редакції МСФЗ 9. Стандарт вводить нові вимоги щодо класифікації та оцінки, знецінення активів та обліку хеджування.

У новому стандарті забезпечено комплексний підхід до розкриття основних аспектів обліку фінансових інструментів. Зміни в певній мірі полегшують облік, оскільки дозволяють отримати чітке розуміння класифікації та підходів до оцінки і знецінення фінансових інструментів.

У Європейській банківській асоціації (ЄБА) вважають, що оскільки впровадження МСФЗ 9 вимагає взаємодії між різними департаментами, основні функції бізнесу повинні бути залучені в цей проект, включаючи фахівців по кредитному ризику, аудиторські комітети і Наглядові ради. Спонсорство проекту топ-менеджментом і виділення проекту достатніх ресурсів необхідно для забезпечення своєчасного та якісного впровадження МСФЗ 9.

«Тому що впровадження дев'ятого стандарту мало дуже великий ефект на капітал європейських банків, - пояснює позицію ЄБА Юлія Студинська, партнер аудиторської компанії Ernst & Young. - В Україні, на жаль, цього ефекту ніхто ще не знає, бо жодний з українських банків ще не закінчив попередні розрахунки. Навіть з тих, хто почав цей процес заздалегідь, і в цілому це банки з іноземним капіталом. Час спливає і тому необхідно достукатися до менеджменту банків, що треба прискоритися та проводити активно оцінку».

Так, за даними НБУ, на кінець 2016 року понад 85% банків не мають затвердженого плану дій щодо запровадження МСФЗ 9, 20% - переглянули класифікацію фінансових активів за бізнес моделями відповідно до цих стандартів. Приблизно 18% банків здійснили розрахунок оціночних резервів під збитки, а 13% - проаналізували вплив МСФЗ 9 на розмір оціночних резервів та волатильність доходів.

Регулятор неодноразово наполягав, що банкам потрібно заздалегідь розпочати підготовку до запровадження МСФЗ 9. «Це дуже важливий стандарт для банківського сектору, тому в НБУ, навіть, його виділили в окремий проект, є ресурси, є затверджений ще минулого року план, - зауважив Роман Борисенко, заступник Голови НБУ. – В нас є декілька сесій навчання, ми формуємо та переглядаємо методологію, вимоги до складання фінансової та статистичної звітності, переглядаємо процедури інспектування банків».

В НАБУ для прискорення проведення підготовчого періоду та надання допомоги банкам у взаємодії з регулятором та зовнішнім аудитом, заплановано проведення ряду заходів.

Одним з таких великих заходів, що допомагає банкам зорієнтуватися в вимогах стандарту, стало засідання Клубу головних бухгалтерів, який діє на постійній основі в НАБУ з 2013 року. «У січні ми проводили зустріч, на якій робили велику презентацію для головних бухгалтерів банків, та обговорювали проблеми переходу на новий стандарт. Але ми добре розуміємо, що це проект не головного бухгалтера, а всього банку, і передусім ризиків, включно з ІТ - департаментом. Ми вдячні за сьогоднішню зустріч та будемо й надалі під егідою нашого комітету ініціювати великі заходи з представниками НБУ, фахівцями банків та зовнішнього аудиту. Оскільки досягнути поставленої мети можна при зацікавленості всіх сторін та синхронізації наших планів», - резюмувала Вікторія Михайльо, Голова Комітету НАБУ з питань оподаткування та обліку.