
З введенням Кредитного реєстру НБУ банки отримають додатковий шанс через обмін інформацією зменшити ризики, а регулятор - оперативніше реагувати на проблеми, які можуть виникнути у банків ще на ранній стадії. В перспективі це має збільшити кількість повернених кредитів банкам та стимулюватиме зниження показників прострочених кредитів
Кредитний реєстр - це єдина база, яка повинна забезпечити збирання, зберігання, обмін та надання інформації про кредитні операції банків та про стан виконання зобов`язань за ними.
Основна мета створення Кредитного реєстру на базі НБУ – це систематизація бази позичальників в цілому по системі. Банки отримають доступ до інформації про позичальників, які вже є клієнтами банку, та які тільки звернулись до банку за отриманням позики. Тому це позитивна практика, адже видати кредит клієнту із негативною історію (не тільки своєю, але і пов'язаних осіб) буде складно.
З іншого боку, це стимулюватиме позичальників до виконання власних зобов’язань. Тобто позичальник, розуміючи, що інформацію про його кредитну історію може бачити будь-який банк, буде зважувати свої можливості щодо безконтрольного отримання позик.
«Кредитний реєстр міг бути запроваджений ще у 2015 році. Проте законопроект про створення та ведення Кредитного реєстру за номером 3111 було відкликано, і більше до Верховної Ради він не повертався. Цього разу є шанс, що банки нарешті отримають додатковий інструмент, що зробить ринок більш цивілізованим, - вважає Олена Коробкова, виконавчий директор НАБУ. - І ми сподіваємося, що Кредитний реєстр вирішить безліч питань, зокрема, вирівнює підходи в оцінці позичальника і, як результат, буде сприяти розвитку кредитування».
З трьох законопроектів, які наразі зареєстровані у ВРУ (7114,7114-1, 7114-2), банківська спільнота схиляється саме до основного - № 7114. По-перше, що це єдиний проект ЗПУ, який не тільки було обговорено з представниками банківської спільноти, а й враховані усі пропозиції банків, не кажучи про те, що над ним понад півроку працювала наша робоча група. По-друге, тому, що це дозволить удосконалити інструменти банківського нагляду для зменшення рівня кредитного ризику, шляхом можливості доступу до загальної бази позичальників, забезпечить безпеку банківських операцій, захист інтересів вкладників та інших кредиторів банку.
Законопроект 7114 окреслює основні вимоги до інформації, що подається до КР, і не має грошових порогів, залишаючи це рівнем регулювання підзаконного акта НБУ. Регулятором розмір подачі по кредитним операціям до КР встановлений у розмірі 50 тис. грн. І у разі необхідності до нормативних актів НБУ набагато легше внести зміни, аніж до закону.
В інших законопроектах встановлені суми (пороги), по яким банки повинні передавати інформацію до кредитного реєстру. В одному випадку – це 510 тис. грн.., в іншому – 3 млн. грн. Тобто не всі клієнти, а лише частина з них буде передаватися до кредитного реєстру. По всім іншим, єдиним джерелом будуть залишатися бюро кредитних історій, які мають різну інформацію по одному й тому самому клієнту. Тим самим 7114-1 та 7114-2, встановлюючи поріг по клієнту, зменшує його наповнюваність і, відповідно, втрачається взагалі ідея створення такого реєстру.
Окрім цього, у законопроекті 7114-1 закладена платна основа використання Кредитного реєстру. У свою чергу, банки пропонують використовувати КР на безоплатній основі.
Також на банки та їх уповноважених осіб пропонується накладати штраф за неподання інформації до КР. «Банки мають передати інформацію та заплатити за користування КР, а їх пропонують ще й штрафувати за неподання такої інформації. У цьому немає логіки. Кредитний реєстр - це інструмент, який має допомагати банкам виявляти проблемних клієнтів і вже це є дуже сильним важелем надавати правдиву інформацію, тим паче, що дані з КР будуть використовуватись банками при обчислені кредитного ризику», - додає Олена Коробкова.
Інші статті розділу
23.08.2022
23.05.2022