Банки пропонують змінити процедуру подання податкової декларації на нерухоме майно

Банки пропонують змінити процедуру подання податкової декларації на нерухоме майно
ДФСУ вимагає від банків подавати дві уточнюючі податкові декларації окремо для об'єктів житлової та нежитлової нерухомості замість однієї. Адже поки порядок подання податкових декларацій залишиться незмінним, окрім шкоди діловій репутації, навантаження на банки з адміністрування податку буде збільшуватися

Щорічно банки повинні подавати до Державної фіскальної служби України (ДФСУ) за місцем розташування нерухомості, що належить банківській установі, декларацію з податку на нерухоме майно. До грудня 2016 року банки мали можливість подавати до декларації з податку на нерухоме майно (виключення – земельна ділянка) загальні зміни без розбивки за типами об’єктів нерухомості. Проте фіскали вирішили змінити порядок подання уточнюючих розрахунків.

Відтепер платники подають дві окремі уточнюючі декларації - для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості. Через що банківські установи зіткнулися з проблемою при рознесенні уточнюючих декларацій до інтегрованої картки платника інформаційній системі ДФС, оскільки кожен тип об’єкта нерухомості має різний програмний код.

Ускладнює становище банків ще й те, що програмне забезпечення фіскальної служби не має автоматичного режиму рознесення за типами нерухомості і банківським фахівцям доводиться робити це у ручному режимі з урахуванням відповідного коду. При цьому, якщо уточнюючі декларації подаються на збільшення суми податкового зобов’язання, то виникає переплата. А при зменшенні суми – недоїмка.

«Після таких новацій навантаження на банки з адміністрування податку лише збільшилося, адже системні банки мають таку велику кількість відділень та іншої нерухомості, що мають подавати декілька тисяч уточнюючих декларацій у сотні податкових інспекцій, - зауважила Олена Коробкова, виконавчий директор НАБУ. – В результаті при наявності штучної недоїмки, яка може призвести до негативних показників по сплаті цього податку, та відсутності необхідного програмного забезпечення в розпорядженні фіскальної служби, платник податків не має можливості отримати довідку про відсутність заборгованості. А це шкодить репутації банку, оскільки він набуває статус недобросовісного платника податків, що закриває перед ним можливість брати участь у різних тендерах».

Дані зміни про порядок подання декларації з податку на нерухоме майно фіскальна служба виклала у листі «Про заповнення уточнюючих розрахунків» від 12.12.2016, який був оприлюднений на порталі ДФСУ. Проте, фахівці НАБУ, наполягають, що він не може бути підставою для будь-яких змін до порядку подання податкових декларацій, оскільки не був зареєстрований у Міністерстві юстиції України. Натомість банки мають керуватися відповідними статтями Податкового кодексу України та формою Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що затверджена Наказом Міністерства фінансів № 408 від 10.04.2015 р. і зареєстрована у Мінюсті № 479/26924 від 29.04.2015. Ці документи передбачають подання уточнюючої декларації у разі уточнення податкових зобов’язань.

Занепокоєння банківської спільноти НАБУ виклала на початку липня у листі до ДФСУ та пропозицію необхідності доопрацювати програмне забезпечення для автоматичного рознесення уточнюючих розрахунків до декларації з податку на нерухоме майно за різними типами об’єктів нерухомості.

У відповідь ДФС повідомила, що врегулювання питання коригування податкових зобов’язань з Податку залежно від типів об’єктів нерухомості у одній уточнюючій податковій декларації можливо лише шляхом запровадження нової форми податкової декларації, яка наразі знаходиться на розгляді та погодженні у Міністерстві фінансів.

До запровадження нової форми декларації платникам податку рекомендовано користуватись методичними рекомендаціями, які викладені та розміщенні на офіціальному порталі ДФС у листі від 13.05.2017 №11897/7/99-99-12-02-03-17.