З метою підтримки фінансової стабільності та підвищення стійкості банківської системи до можливих шоків ліквідності Правління Нацбанку України взимку 2018 року затвердило постанову «Про запровадження коефіцієнта покриття ліквідністю (LCR)» — новий пруденційний норматив для українських банків — коефіцієнт покриття ліквідністю або LCR (англ. Liquidity Coverage Ratio).
Коефіцієнт покриття ліквідністю (LCR) – норматив ліквідності, який установлює мінімально необхідний рівень ліквідності для покриття чистого очікуваного відтоку грошових коштів протягом 30 календарних днів з урахуванням стрес-сценарію.
Згідно з планами НБУ цьогоріч з 1 червня розрахунок нормативу LCR здійснюється у тестовому режимі і триватиме 6 місяців. Тобто з 1 грудня 2018 року норматив LCR стане обов’язковим до виконання. Банки розраховуватимуть його щоденно і звітуватимуть банківському регулятору щомісяця.
На думку НБУ, банки готові до впровадження LCR, враховуючи наявний структурний надлишок ліквідності у банківському секторі та високу дохідність державних цінних паперів, які входять до складу високоякісних ліквідних активів.
Однак, у цей тестовий період під час розрахунку LCR банки все ще зазнають труднощів. Незалежна асоціація банків України, звернувшись до регулятора по коментарі та роз’яснення, отримала докладну відповідь.
У своєму листі НБУ погоджується з аргументацією банківської спільноти і обіцяє врахувати пропозиції НАБУ стосовно внесення змін до методики розрахунку LCR, а саме:
- щодо врахування обмежень на виплати дивідендів згідно з Постановою №4103 у ідентифікаторах A6E0444 та B6E0085.
- щодо врахування суми обов’язкових резервів у високоякісних ліквідних активах.
Також НБУ надав роз`яснення стосовно:
- складових фактичних відтоків та надходжень для дебіторської заборгованості, нарахованих відсотків по субординованих зобов`язаннях банку, за рахунками – ескроу.
- строку періоду розрахунку LCR - 30 календарних днів – не зважаючи на різну кількість днів у місяцях року.
НАБУ вдячна центробанку за плідну співпрацю у питанні запровадження нових пруденційних нормативів, що сприяє фінансовій стабільності та підвищенню стійкості банківської системи до можливих шоків ліквідності.