Частка українців, яким бракує коштів на оплату комунальних послуг, знизилася, тоді як серед внутрішніх переселенців зберігається значно більша частка тих, хто впродовж останніх трьох місяців опинявся в ситуаціях браку коштів.
Предметом нового дослідження, проведеного НАБУ спільно з Міжнародним бюро кредитних історій (МБКІ) та CBR у вересні – жовтні, стали такі аспекти, як рівень добробуту і зайнятість, плани щодо повернення до України, користування фінансовими послугами тощо.
Дослідження проводили серед українців у віці 18-60 років, які проживають у містах 50+ тис.
Основним методом дослідження стало проведення онлайн-опитувань. Також було проведено 1029 інтерв’ю та 151 інтерв’ю серед зовнішніх переселенців. Дослідження проводили у вересні – жовтні поточного року.
Сфери діяльності українців
Топ-3 сфери зайнятості опитаних українців не змінився після попереднього дослідження – це й досі оптова та роздрібна торгівля, освіта, будівництво. Серед внутрішніх переселенців переважає зайнятість у сфері торгівлі офлайн (19%), освіти (14%) та харчової промисловості (12%).
Чи відчули українці зміну доходів?
Дедалі більше українців повертаються до роботи на повний робочий день, а частка українців, які звільнилися або яких звільнили, зменшується.
Після незначного падіння доходу в червні – липні 2023 року серед тих, хто наразі в Україні, відзначена тенденція до зростання як сімейного (+ ~ 1 433 грн/міс.), так і особистого (+ ~ 2 472 грн/міс.) доходу. Також відзначене покращення суб'єктивної оцінки власного добробуту серед тих, хто нині в Україні. На тлі цього факту відбулося зниження частки тих, хто змушений економити на харчуванні (з 8% до 6%).
Серед зовнішніх переселенців спостерігається зростання частки тих, хто отримує заробітну платню від українських компаній (20%, що на 11% більше за показник попереднього опитування), і тих, хто має нерегулярні підробітки, соціальну допомогу від української влади, допомогу від волонтерів – 28% та 15%, відповідно.
Тоді як серед внутрішніх переселенців зросла частка тих, хто отримує грошову допомогу від родичів. Разом із цим відзначається покращення як середнього рівня доходу, так і суб'єктивного сприйняття свого добробуту.
Чи очікують покращення?
У поточному періоді серед українців, які наразі за кордоном, впала частка тих, хто очікує покращення свого матеріального становища у наступні 12 місяців (після значного зростання цієї частки у червні – липні 2023 року). Тоді як частка українців, які наразі перебувають в Україні та вірять у покращення свого матеріального становища, зросла і становить 26% проти 24% у березні.
Також зріс цей показник і серед внутрішніх переселенців (щодо яких, навпаки, в минулій хвилі було відзначено падіння) – 32% проти 26% у березні.
Водночас, що стосується очікувань зміни цін на основні споживчі товари та послуги, серед тих, хто наразі в Україні, зросла частка тих, хто впевнений, що у найближчі 12 місяців ціни на споживчі товари зростатимуть так само, як і зараз (45%).
Планують повернутися!
Серед зовнішніх переселенців 76% зараз відзначають, що після війни або активних воєнних дій планують повернутися до України. Це значно більше, порівняно із 2022 роком, коли 40-46% відзначали, що взагалі не планують повертатися до України.
А що у сфері фінансових послуг?
Серед українців пенетрація користувачів більшості банківських послуг без значущих змін. Винятком є зростання частки тих, має кредит – із 20% до 25%. Зокрема, зростання відзначене за рахунок збільшення частки користувачів оплати частинами – з 12% до 15%.
Зовнішні переселенці почали більше користуватися платіжною карткою за рахунок таких карток, як кредитна, соціальна картка та картка «єВідновлення». Водночас впала частка тих, хто має ощадний рахунок – із 17% до 8%. Пенетрація користувачів кредитів без значущих змін, утім, має тенденцію до падіння – з 15% до 11%;
Серед внутрішніх переселенців поменшало тих, хто має пенсійну та іншу дебетову платіжну картку. Також продовжує зберігати позитивну тенденцію пенетрація користувачів кредитів. Зокрема, зросла частка тих, хто має кредит до з/п (із 1% до 7%).
Ситуація нестачі коштів
Серед внутрішніх переселенців зберігається значно більша частка тих, хто за останні три місяці мав ситуації браку коштів – 53%. Зокрема, серед цієї аудиторії впала частка тих, кому не вистачало за останні три місяці коштів на їжу (18%, - 7 в.п.), утім, зросла частка тих, кому бракувало коштів для своєчасного погашення відкритих кредитів (11%, + 5 в.п.).
Серед тих, хто в Україні та хто мав такі ситуації нестачі коштів, як брак коштів на комунальні послуги або непередбачувані ситуації, значно зросла частка тих, хто звертався в таких ситуаціях до кредитної картки в банку.
Як українці кредитуються?
Значимих змін щодо складнощів за кредитними продуктами не відзначено, порівняно з попередньою хвилею. Українці за кордоном переважно рідше з ними зустрічаються, тоді як внутрішні переселенці, навпаки, частіше. Зокрема, порівняно із тими, хто наразі в Україні (загалом), для внутрішніх переселенців більш характерні такі труднощі, як висока комісія за зняття та переказ кредитних коштів, а також ситуації, коли банк обнулив кредитний ліміт за карткою.
Серед тих, хто наразі в Україні, дещо зросла частка тих, хто має невиплачені позики на момент опитування – 41%. Також серед цієї аудиторії зросла частка тих, хто планує протягом найближчих трьох місяців звернутися до таких джерел фінансування, як кредитна картка та спеціально оформлений кредит у банку.
Щодо зовнішніх переселенців, то значущих змін не відзначено. Натомість внутрішні переселенці тепер частіше відзначають, що мають мінус за кредитною карткою або зверталися по позику до рідних/знайомих. Також варто наголосити, що ця аудиторія зараз частіше планує звернутися до наявної кредитної картки для фінансування своїх майбутніх витрат.
Плани користувачів фінансовими послугами
Загалом серед тих, хто в Україні, зросла частка тих, хто планує протягом найближчих трьох місяців скористатися оплатою частинами (7%), строковим депозитом (7%) і кредитом на товар (4%). Серед зовнішніх переселенців відзначене тільки невелике зростання частки тих, хто планує вдатися до кредиту на фінансування бізнесу (2%).
Цікавим є те, що серед внутрішніх переселенців зросла частка потенційних користувачів мобільного додатка банку (12%), строкового депозиту (12%), валютної картки (11%), пенсійної картки (5%) і тих, хто планує отримання коштів з-за кордону (7%).
Сподіваюся, що це дослідження та його інтерпретування в розуміння поведінки українців будуть не лише корисними для фінансового сектору, але й використовуватимуться тими, хто зараз працює над стратегіями повернення зовнішніх переселенців додому та створює плани розвитку нашої економіки на 2024 рік.