Коротко ділимося тезами виступу та позицією банківської спільноти.
На думку банків, у підприємств виникатиме дедалі більша потреба в реструктуризації боргів, залучених до війни. Своєчасні реструктуризації зменшать тиск на ліквідність компаній. Це дасть змогу бізнесу відновитися.
Статистика зазначає: від моменту вторгнення рф кількість заяв на відкриття справи про банкрутство зменшилася в 10 разів: із 1100 у лютому 2022 року до 16 – у березні та квітні загалом. Та така ситуація була пов’язана, зокрема, і з ускладненою роботою судів у регіонах, де тривають бойові дії.
Відповідно, питання банкрутства буде актуальним, і важливо, аби механізм здійснення процедури влаштовував усіх учасників процесу.
Наразі моменти щодо банкрутств має врегулювати законопроєкт №7442.
Загалом цей проєкт містить низку потрібних ринку змін. Приміром, законопроєкт обмежує компетенцію менеджменту боржника, не дозволяє банкрутам видавати позики іншим особам без дозволу арбітражного керуючого, що, безумовно, логічно та правильно.
Водночас у банків-кредиторів є низка принципових питань щодо цього законопроєкту. Зокрема, про новації, які доцільно обговорювати та вирішувати після війни, а не зараз і поспіхом.
«Перший момент — банки-кредитори категорично проти доповнення Кодексу нормою, згідно з якою у разі, якщо процедура банкрутства триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується ще й із фонду, створеного кредиторами. Так, ми розуміємо наявні в арбітражних керуючих проблеми. Але це питання не повинно вирішуватися покладанням усіх витрат на кредиторів. Крім того, призначення арбітражного керуючого за ініціативою боржника порушує принцип незалежності арбітражного керуючого. Будемо відверті: це — де-факто узаконена корупційна складова у процедурі банкрутства», — зазначила пані Олена.
Ми сподіваємося на порозуміння й ухвалення законодавцем виваженого рішення, яке врахує інтереси всіх сторін.