Динаміку трансформацій банківського сектору України і перспективи його розвитку обговорили на IVLegalBankingForum.
Новий сезон практичних заходів, галузевих форумів, організованих газетою "Юридична практика", традиційно відкриває IV Legal Banking Forum. Співорганізатором форуму, присвяченого юридичним аспектам банківської діяльності в нашій країні, аналізу проведених реформ і перспектив розвитку галузі, виступив "Фінансовий клуб", генеральним партнером - ЮК L.I.Group, експертним партнером - ЮФ Evris.
Захід відбувся 7 лютого за підтримки Незалежної асоціації банків України (НАБУ). У цьому році на обговорення було винесено широке коло питань: від трансформації банківської системи України та нюансів взаємини з Національним банком України (НБУ) і Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) до банківських ризиків і комплаенс-процесів, діджіталізаціі фінансового сектора і роботи з проблемними активами.
Вектор змін
Які динаміка очищення від "поганих" банків і "поганих" активів, досвід трансформації банків в небанківські фінустанови, умови залучення міжнародного фінансування і що необхідно для відновлення кредитування? Відповіді на ці та інші актуальні питання учасники форуму шукали у рамках першої панельної дискусії, модератором якої виступив старший партнер ЮК L.I.Group Микола Ковальчук.
Незважаючи на те що минулий рік виявився складним для країни, національної економіки і банківської системи, також були і позитивні моменти. "Банківська система перейшла від стабілізації до консолідації . Спільно з регулятором банки змінили політику ризик-менеджменту, комплаенса та фінансового моніторингу", - поділився спостереженнями голова наглядової ради ПАТ "Укрсоцбанк", глава ради НАБУ Роман Шпек.
"2018 рік буде непростим, але ефективним для банківської системи України: вона стане прибутковою і зможе розвиватися, збільшуючи свою вартість, капіталізацію" - такий оптимістичний прогноз на поточний рік дає Сергій Мамедов, голова правління ПАТ "КБ" ГЛОБУС ".
Говорячи про проблему відновлення кредитування, директор департаменту фінансової стабільності НБУ Віталій Ваврищук констатував: "перші паростки" відновлення корпоративного кредитування з'явилися тільки у третьому кварталі 2017 року, після більш ніж трирічної перерви. "Останнім часом істотно змінилися пріоритети банків: зараз вони хочуть кредитувати переважно малий і середній бізнес, а не великі компанії", - резюмував представник НБУ.
Про реалії реалізації нового законодавства про фінансову реструктуризацію розповів партнер ЮФ Asters Андрій Пожидаєв. Він нагадав: новий закон вступив в силу вже близько півтора року тому (в жовтні 2016 року), але реально він заробив тільки влітку 2017 го. "Всього за цей період було розпочато дев'ять відповідних процедур, вісім з них завершено. При цьому загальна сума боргів, яка підлягала реструктуризації за новим законом, - близько 8 млрд грн. Багато це чи мало? .. Якщо говорити про кількість запущених процедур, то мало, а якщо говорити про грошовий еквівалент їх реалізації - це досить серйозні цифри ", - поінформував доповідач. Така незначна кількість процедур фінансової реструктуризації партнер АО Arzinger Олександр Плотніков пов'язує з нюансами нового законодавства, яке містить певні штучні бар'єри для боржників.
Своїм баченням стану справ в банківській системі поділився і заступник директора - розпорядника ФГВФО Віктор Новиков. "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та Національний банк України мають бути партнерами для досягнення спільної мети - ефективної роботи національної банківської системи, в тому числі і в частині виведення банків з ринку" - один з ключових меседжів, озвучених спікером.
Заряд синергії
Нюанси взаємодії Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб стали предметом обговорення у рамках окремої панелі форуму, її модератор - старший партнер Gryphon Group Ігор Линник.
Про новації регуляторної політики НБУ розповів директор департаменту ліцензування НБУ Олександр Бевз. Він акцентував увагу на реформуванні ліцензування банків, умовно поділивши цей десятирічний процес на три періоди. Після перших двох періодів - "часу безтурботної формальності" (до 2015 року) і "операції" Прозорість "та інших антикризових заходів" (2015 - 2017 роки) - у 2018 році настав "час структурних змін": коли потрібно комплексно переглянути всі існуючі процеси реєстрації та ліцензування і затвердити нове Положення про ліцензування банків. Останнє, як зазначалося, має грунтуватися на процес-орієнтованому принципі (process-based approach), а не ризик-орієнтованому (risk-based approach).
Однією з системних проблем, з якою стикається ФГВФО, начальник відділу судового супроводу особливо важливих справ Фонду Дмитро Костюков назвав судові рішення, пов'язані зі скасуванням процедур тимчасової адміністрації / ліквідації неплатоспроможних банків. За його словами, за період з 2014-го по 2017 рік, напевно, "половина банківської системи України" виявилася в ФГВФО, і третина цього проблемного портфеля становлять ті, хто пішов шляхом оскарження рішень регулятора і Фонду. . "Будь-який судовий позов не може породжувати більше питань і проблем, ніж було до його появи", - підкреслює доповідач.
"Дійсно, за останні кілька років НБУ прийняв велику кількість рішень про виведення банківських установ з ринку. Не всі згодні з такими рішеннями, через що сформувалася певна судова практика у цій сфері", - констатувала Тетяна Ігнатенко, адвокат, радник Юридичної групи LCF. Свій виступ вона присвятила захисту інтересів акціонерів при ліквідації банку, звернувши увагу на правові висновки Верховного Суду України і прецедентну практику Європейського суду з прав людини.
Заключна доповідь другої сесії форуму була присвячена ескроу-рахунків: міжнародній практиці і її імплементації НБУ. Говорячи про особливості таких рахунків в нашій країні, партнер Spenser & Kauffmann Микола Лихачов підкреслив: національним законодавством не допускається звернення стягнення та / або накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунку умовного зберігання (ескроу), за зобов'язаннями банку, власника рахунку або бенефіціара ( в тому числі у разі їх ліквідації).
Орієнтація на ризики
Сесію про банківські ризики і комплаєнс модерував Денис Бугай, партнер ЮК VB PARTNERS. За його словами, ці питання набувають все більшого значення. "Комплаенс став реальністю", - підкреслив пан Бугай.
Заступник міністра юстиції України з питань державної реєстрації Олена Сукманова, в недалекому минулому банківський юрист, розповіла про можливості Мін'юсту в сфері захисту прав кредиторів. Її доповідь стосувалася досвіду роботи Комісії Мін'юсту з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації. Сукманова навела приклади ситуацій, в яких Комісією оперативно були прийняті рішення про скасування реєстраційних дій: як правило, мова йшла про неправомірне відчуження заставного майна та виведення його з-під іпотеки. Колег-юристів вона закликала уважніше ставитися до дотримання вимог при подачі скарг - багато звернень відхиляються через невідповідність формальним вимогам.
Доповідь Ірини Пряженцевой, начальника управління комплаенса Департаменту фінансового моніторингу НБУ, була присвячена ризик-орієнтованим підходам до діяльності банківського сектору, зокрема - протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом. Пряженцева зазначила, що НБУ вказує на необхідність при перевірці клієнтів і їх операцій звертати увагу на ризики України, визначені міжнародними експертами, такі як корупція, переведення в готівку коштів, незаконна господарська діяльність, високий оборот готівки.
Сергій Панов, заступник голови правління, очільник юрдепартаменту "УкрСиббанку BNP Paribas Group", голова Комітету НАБУ, в свою чергу зосередився на питаннях Legal Risk Management і комплаенс-процедурах в банках. За його словами, спостерігається тенденція збільшення ризиків, у тому числі у зв'язку з глобальною тенденцією посилення захисту прав споживачів. Панов проаналізував ризики, пов'язані з діджіталізаціей фінансового сектору - це також повинно знаходитися у галузі уваги підрозділів Legal Risk Management і комплаенсу.
Марина Вощілко, член наглядової ради ПАТ "КБ" ГЛОБУС ", виступила з доповіддю" Комплаенс як складова корпоративного управління ". За її словами, банки все більше уваги приділяють внутрішнім методам контролю, а професія комплаенс-фахівця ще в 2014 році була віднесена Financial Times до найбільш затребуваними фінансовими професіями. "Комплаенс буде одним з найважливіших елементів діяльності банків", - підкреслила доповідач.
Директор юридичного департаменту ПАТ "Ощадбанк" Олександр Зима зупинився на питаннях взаємодії зі слідчими органами при проведенні слідчих дій. "Банки виступають посередниками між охоронцями закону і клієнтами", - зазначив доповідач, причому всі процеси є досить формалізованими на законодавчому рівні. У числі типових ситуацій пан Зима зазначив надання тимчасового доступу до документів, прокоментувавши також основні положення, які враховує банк при прийнятті рішення про виконання такого визначення суду. Інша ситуація - проведення обшуків. Обов'язковою умовою пан Зима вважає участь у цьому процесуальному дії адвоката. А коментуючи слідчі дії у цілому, наголосив на необхідності дотримання максимальної конфіденційності.
На завершення сесії виступив Ігор Пристанська, начальник управління банківської безпеки АТ "Піреус Банк МКБ". Тема його доповіді - "Протидія шахрайству персоналу банків". Він проаналізував типові види шахрайства і розповів, як їх виявляти та попереджувати. Говорячи про превентивні заходи, пан Пристанська звернув увагу, що всі процедури повинні бути не просто прописані на папері, але реально виконуватися, причому ці процеси повинні бути залученими як служби внутрішньої безпеки і комплаенсу, так і юристи.
Діджіталізація фінсектору
Нові віяння блокчейна і діджіталізаціі фінансовий сектор не оминули. Одна з панельних дискусій Legal Banking Forum була присвячена саме новим технологіям цифрової епохи. Модератором виступила партнер МЮФ Bentons Наталія Селякова. На цю тему дискутували: засновник "Електронна демократія" Володимир Фльоіц, керівник практики банківського та фінансового права та FinTech ЮФ Evris Сергій Паперник, радник з регуляторних питань кріптовалютной біржі СЕХ.Ю Сергій Мохіев, начальник відділу правового супроводу контрактів і консультування "УкрСиббанку BNP Paribas Group "Олена Походзяєва і начальник відділу розвитку карткового бізнесу і перехресних продажів АТ" ОТП Банк "Євген Грубий.
Володимир Фльонц розповів про те, як технологія блокчейна використовується у сферах державних закупівель (проект DoZorro) і держреєстрації. Говорячи про застосування технології безпосередньо у банках, він згадав про кріптовалютну платформу для платіжних систем Ripple. Крім того, блокчейн-технологія може бути застосована до міжбанківських реєстрів (наприклад, до реєстру кредитних історій).
"Розвиток цифрових технологій змусило банки переглянути свої стратегії", - зазначила Олена Походзяєва. Її банк також прийняв Діджитал-стратегію, а юридичний департамент створив напрямок, що відповідає за імплементацію та підтримку всіх Діджитал-процесів, нових продуктів.
Не обійшлося і без обговорення теми криптовалюти. Сергій Паперник бачить два варіанти врегулювання питання використання крипто валюти: або створити новий об'єкт права, або "втиснути" криптовалюту вже в існуючу систему правового регулювання. "Найбільш безпечно трактувати криптовалюту як інформацію, але проблема полягає у тому, що законодавство неохоче пов'язує такий об'єкт, як інформація, з правом власності", - підкреслив спікер. Сергій Мохно доповнив, що за кордоном (наприклад, у США) криптовалюту визначають як електронний засіб платежу, а у нашій державі (виходячи з останнього спільного листа регуляторів) криптовалюта - це ніщо. Він переконаний, що в плані інноваційних фінансових технологій Україні є що запропонувати світові.
Євген Грубий розповів про дистанційні канали обслуговування клієнтів банками. Видами дистанційних каналів є мобільний банкінг, банкомати, термінали самообслуговування, чат-боти та інтернет-банкінг.
Токсичні активи
Судова практика крізь призму роботи з проблемними активами була проаналізована на останній сесії Legal Banking Forum. Модератором сесії виступив партнер АФ "Династія" Денис Киценко.
Суддя Вищого господарського суду України Валерій Картера ознайомив учасників з судовою практикою звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності. "Судову практику формують не стільки судді, скільки боки процесу - саме вони заявляють свої доводи, думки, обґрунтовують вимоги, заперечують проти цих вимог, ставлять перед судом конкретні питання щодо застосування конкретних норм", - звернув увагу суддя.
Нюанси, пов'язані з термінами поручительства, на прикладі практики ВСУ освітила партнер АФ "Династія" Антоніна Селіванова. Вона нагадала, що порука - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання за рахунок майна третьої особи - поручителя. Проаналізувавши нові позиції ВСУ з цього питання, вона закликала юристів звертати увагу на два моменти: поручитель і третя особа повинні бути пов'язані між собою; слід визначати підсудність, виходячи з розуміння того, звідки поручитель з'явився, чому він знаходиться саме у цьому регіоні, і підготувати аргумент, у випадку якщо опоненти назвуть це процесуальної диверсією.
У свою чергу головний менеджер з правових питань департаменту проблемних кредитів АТ "Райффайзен Банк Аваль", член Комітету НАБУ з питань правового забезпечення діяльності банків і захисту прав кредиторів Денис Грищенко нагадав, що "правові позиції ВСУ" канули в Лету, тепер ми будемо мати справу з "висновками ВС", і де-юре суди не мають права відступати від цих позицій.
Проблемні зони фінансової реструктуризації, перевірені практикою, представив Сергій Паперник. У їх числі - занадто довгий шлях впровадження інструменту фінансової реструктуризації, податкові колізії і неготовність самих банків. Сергій Паперник озвучив поради позичальникам: слід провести переговори з банком до подачі офіційного клопотання, правильно оцінити свої можливості і підготувати діючу фінансову модель, скласти проекти всіх документів в процедурі до її початку.
Член наглядової ради з фінансової реструктуризації, заступник директора департаменту реструктуризації заборгованості і стягнення АТ "Ощадбанк" Ірина Мудра зазначила, що в банку активно використовується інструмент фінреструктурізаціі - за вісім місяців роботи профільного законодавства завершено вісім процедур. Але інші банки, всупереч очікуванням, цей інструмент практично не застосовують. Мудра звернула увагу на загальний портфель проблемних кредитів: потрібно розуміти, що з цих 588 млрд грн 195 млрд грн - кредити "ПриватБанку", 65 млрд - зони АТО і Криму, понад 230 млрд грн - кредити корпоративних клієнтів, сконцентровані у 40 позичальників.
На завершення форуму про аспекти супроводу неопераційних активів розповіла керівник напрямку правового забезпечення проектів, міжнародних операцій і складних угод ПАТ "Альфабанк" (Україна) Юлія Зоріна.
Словом і ділом
Legal Banking Forum 2018 у черговий раз довів, що правовідносини, врегульовані фінансовим правом, є чи не найбільш важливими в житті суспільства. Різноманітність обговорюваних на форумі проблемних питань може зрівнятися тільки з різноманітністю сфер діяльності гостей, присутніх на ньому. Спікерам вдалося висвітлити безліч тем, починаючи від проблематики зобов'язального права і закінчуючи складним завданням регулювання фінансових технологій і діджіталізаціі банкінгу.
Звичайно, сьогодні для банківського сектора України найбільшою проблемою є ситуація з неповерненням кредитних коштів. Але завдяки практичним заходам такого формату вдалося сформувати досить чіткі правові позиції і підкріпити їх судовою практикою. Для вирішення цієї проблеми діють абсолютно нові правові інститути, наприклад фінансова реструктуризація. Найближчим часом очікуємо додаткових правових інструментів для врегулювання правової заборгованості.
Ольга Кирієнко, Христина Пошелюжная, Олексій Насадюк • "Юридична практика"