Сергій Панов,
голова Правління АТ "Банк Кредит Дніпро"
В Україні не надто розвинене кредитування через відсутність належного захисту кредиторів. Як це змінити?
Традиційно, після свят хотілося б читати (та й писати) про перемоги, досягнення та здобутки. Тим паче, що у нашої банківської системи здобутків чимало.
Цьогоріч я особливо надактивно закінчую 2021 рік. Майже щодня отримую хоча б один журналістський запит із темою «А що ж там буде далі?». І хоча часу, як завжди, обмаль, мене дуже тішить така увага не лише суто «економічних» журналістів до теми життя банків. До нас нарешті прийшло усвідомлення: банки – це кровоносна система економіки. Все добре з банками – отже, все добре в економіці. Все добре в економіці – отже, все буде добре і з рівнем життя громадян.
Нещодавно CASE Україна презентував дослідження «Державні банки: валіза без ручки». Це ґрунтовна праця з великою кількістю цифр і графіків. Лейтмотив звіту зрозумілий з назви: державні банки завдають проблем, але позбутись їх державі шкода.
Перенесемся у світ торговельних мереж і постачальників. Наприклад, ви – компанія, що займається постачанням гречаної крупи великим торговельним мережам.
Середньостатистичному користувачу іпотечного кредитування в Україні – 38 років. За минулий рік було видано 5,5 тисячі кредитів українським сім’ям, і лише 25% цих кредитів отримали сім’ї з доходом менше ніж 20 тисяч гривень.
Наразі свого другого читання очікує законопроєкт щодо процедур банкрутства (№4409), який містить деструктивні новації. Банківська спільнота неодноразово наголошувала на тому, що новели цього документа, які подаються під соусом несуттєвих «технічних» змін до Кодексу з процедур банкрутства, є абсолютно неприйнятними і можуть негативно вплинути на інститут бізнес-кредитування. Бо чи знайдуться ті, хто захоче видавати кредити, розуміючи, що право отримати свої кошти назад фактично нівельоване на законодавчому рівні?
Більшість українців отримує обумовлену суму за стандартний робочий місяць. І якщо навіть цей місячний дохід є достатнім для покриття всіх нагальних потреб, заробітна плата мало кого влаштовує. І, як показує досвід, для непередбачуваних витрат не завжди потрібна особлива нагода. Хтось намагається накопичувати на бажані покупки, у когось трапляються непередбачувані обставини, а хтось просто почувається комфортніше та безпечніше з "фінансовою подушкою". Тому ми всі періодично приходимо до думки, що необхідно шукати додаткові варіанти примноження наших заробітків і заощаджень. І сьогодні розглянемо переваги та недоліки можливих способів пасивного заробітку.
Закон про платіжні послуги вже набрав чинності, але почне діяти з 1 серпня 2022 року. Разом з тим розділ про відкритий банкінг почне діяти з 1 серпня 2025 року. Що зміниться?
Питання, що непокоїть українців цього літа. Почнемо з того, що 2021 рік розпочався з цифри 28,27 грн/$. Однак уже на початку червня гривня продемонструвала зміцнення, а станом на 4 серпня курс досяг 26,84 грн/$.
Кожен із нас має унікальні стосунки з грошима. Ці стосунки вибудовуються з дитинства та базуються на багатьох факторах, зокрема на досвіді, здобутому в результаті багатьох років спостереження за фінансовою грамотністю наших батьків чи близьких родичів. Також на фінансову поведінку впливає стать, вік, навіть країна, в якій людина народилася та виросла. Не менш важливим є й особистий життєвий досвід, що формується на основі емоцій і почуттів. Більше того, ставлення до грошей залежить і від рівня вкладених зусиль для отримання прибутку, оскільки одним певна сума грошей дістається легше, іншим необхідно наполегливіше та довше працювати.
Верховна Рада в першому читанні прийняла законопроєкт, який збільшує гарантовану суму відшкодування коштів за вкладами із 200 тисяч гривень до 400 тисяч гривень, а з 1 січня 2023 року гарантована сума може зрости до 600 тисяч гривень.
Олександр Писарук,
голова правління Райффайзен Банку Аваль
В інтерв'ю «Мінфіну» голова правління Райффайзен Банку Аваль (РБА) розповів про діджиталізацію фінустанови, кадрові ротації, непривабливість банківського сектору для іноземців та власні інвестиції.
Як виглядає ринок кредитування бізнесу в Україні та що не так із державними програмами.
За результатами спільного дослідження НАБУ та USAID на тему кредитування, 33% підприємців звертаються за позикою до друзів або родичів.
Варто зазначити, що така ж частка бізнесменів зв’язується з банком, із яким уже співпрацює. Запитують у колег чи знайомих, до яких банків податися по кредит, усього 10%, а от дізнаються про умови за кредитами в популярних банках — 13% опитаних.
Олена Сосєдка,
голова Наглядової ради ConcordBank, засновниця відкритої фінтех-екосистеми Concord Fintech Solutions
Но что КНР и другим странам даст создание е-денег? Попробуем в этом разобраться.
В январе 2021 года стало известно, что Народный банк Китая провел очередной успешный тест своего цифрового юаня. На этом этапе работоспособность китайского варианта DCEP (Digital Currency Electronic Payment) протестировали в банкоматах города Шэньчжэнь. Клиенты центробанка могли обналичить свои цифровые деньги или же наоборот конвертировать наличку в цифру.
Юлія Костецька,
голова Секретаріату фінансової реструктуризації
Проблема зменшення непрацюючих активів у портфелях банків України актуальна з 2008 р. — року світової фінансової кризи. Банки мають багато інструментів для виконання цього завдання, список яких у 2017 р. поповнився Законом України №1414-VIII від 14.06.2016 р. «Про фінансову реструктуризацію». Закон був розроблений з метою зменшення рівня NPL, оздоровлення банківської системи України та відновлення кредитування. Спонсорами та ідеологами втілення світового досвіду реструктуризації корпоративних кредитів виступили Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), Незалежна асоціація банків України (НАБУ) та ініціативна група, яка склалася з представників НБУ, Міністерства фінансів, Міністерства юстиції, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, банків та бізнесу. Таким чином, спільними зусиллями було реалізовано проєкт з впровадження в дію Закону України «Про фінансову реструктуризацію» (далі — Закон).
Тамаш Хак-Ковач очолював ОТП Банк вісім з половиною років: так довго, що банківське співтовариство стало сприймати його як свого, практично українського банкіра. Але в угорській групі OTP виник новий виклик: необхідно «перезапустити» болгарський DSK Bank. В останньому інтерв’ю на посаді голови правління ОТП Банку Тамаш Хак-Ковач розповів журналістці FinClub Вікторії Руденко про досягнення та невдачі банку, амбітні плани, які буде виконувати його наступник, а також про ситуацію на українському банківському ринку і свої нові завдання в болгарському банку (рос.).
Україна приєдналась до повноправних учасників глобальної мережі протидії фінансовим злочинам. Імплементація оновлених стандартів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму (FATF), а також директиви 2015/849/ЄС Європейського парламенту та Ради від 20 травня 2015 р. «Про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму» потребувала оновлення національного законодавства у цій сфері.
Ухвалений Верховною Радою України закон №2178-10 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» передбачає присутність банків на ринку. Зокрема банки отримують право видавати кредити під заставу землі та потім її продавати, якщо боржник не повертає кошти. Старт банківського кредитування під землю очікується з 1 січня 2024 року. Чому і яких ставок очікувати? Якою буде ціна землі у заставі банків? Та що буде з кредитуванням агросектору у 2020 році? Про це AgroPolit.com розповіла виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова.
Верховна Рада України ухвалила в першому читанні проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності» №2571‑д від 30.03.2020 р. (далі — Закон).
Поширення коронавірусу, безперечно, вже стало викликом світового масштабу - поширення коронавірусу, безперечно, вже стало викликом світового масштабу, — по всій земній кулі запроваджуються обмеження щодо пересування людей, скасовуються спортивні змагання та масові заходи, подекуди навіть заборонено виходити з власного житла без спеціального дозволу. На карантин закриваються цілі країни. Під тиском цих заходів світові ринки охопила ланцюгова реакція "розпродажів" ризикових активів, до яких входять облігації країн, що розвиваються, включаючи українські, та сировинні товари.
Спершу розгляньмо термінологію. Загалом саме поняття «комплаєнс» у спрощеному розумінні означає «контроль». Контроль за виконанням вимог законодавства, а також локальних правил банку.
Раніше банки боролися за прибуток, а сьогодні — за клієнта. І цей факт перевертає ринок з голови на ноги. Парадигма всієї банківської сфери з розвитком технологій стрімко змінюється. Адже люди більше не тільки не готові стояти в чергах у банківських відділеннях, але й витрачати зайві секунди для роботи в мобільному додатку.
