Так, у нас війна. Так, повномасштабна та жахлива. Однак ані бізнес, ані банки не зупиняються. Ми продовжуємо працювати та кредитуватися. Водночас, звісно, ми постаємо перед труднощами, зумовленими нападом росії. І так, із цими труднощами треба працювати. Працювати не лише банкам, а й державі та потенційним позичальникам.
Курс більше не 29,25, однак він усе ще лишається фіксованим. Розумію, що зараз у людей виникне багато запитань і страх "долара по 100". Тому відповідаю на основні запитання.
Ярослав Матузка,
заступник Голови Національного Банку України
П’ятий місяць наша країна живе у стані повномасштабної війни, що точиться не лише на полі бою. Фінансовий напрям є одним із ключових, адже саме стабільність фінансової системи забезпечує необхідний ресурс для перемоги.
Сергій Панов,
голова Правління АТ "Банк Кредит Дніпро"
Війна стала викликом для банківської системи, змусивши її учасників підлаштовуватися під нові реалії в режимі реального часу. Про те, як банки оговталися від першого шоку війни і переналаштували свою роботу, банкіри розповідатимуть в новій рубриці «Фінансового клубу» – «Воєнний банкінг». Сьогодні слово має голова правління Банку Кредит Дніпро Сергій Панов.
Від початку війни гривневі вклади населення в банках зросли на 20%, або на 85 млрд грн. Це цифри станом на 29 квітня. Звісно, будемо реалістами і врахуємо, що в перші дні війни працедавці виплачували зарплати наперед, люди активно отримували соціальні виплати. Усе це відчутно позначилося на структурі ресурсної бази, та разом із тим показники вперто демонструють нам: серйозного відпливу грошей не було.
Тамар Тхелідзе,
заступниця Голови Правління Банку Львів
Однозначно, сьогоднішній перебіг подій стресує роботу українських банків. День початку війни був найдовшим робочим днем і для нашої команди. Тоді навіть завчасно створені кризові сценарії нам не допомагали. Ми діяли швидко, приймали неординарні рішення та були неабияк приголомшені ситуацією. Але в результаті — змогли гідно відреагувати на зміни цього пікового періоду.
Голова правління ПУМБ Сергій Черненко розповів «Мінфіну» про зниження депозитних ставок, штучне гальмування зростання банку, ризики угоди з Ідеєю, а також чому ПУМБ не виплачує «тисячу Зеленського».
Щойно з`являється натяк на послаблення гривні до долара, в нас поширюється маса чуток, прогнозів і можливих сценаріїв розвитку долі гривні. Цього разу тригером послужив напружений новинний фон, який сприяє поширенню у соцмережах та ЗМІ навіть відверто химерних гіпотез. І аби розвіяти міфи та теорії змови, опираючись на цифри та факти, спробую конструктивно роз`яснити ситуацію.
Сергій Панов,
голова Правління АТ "Банк Кредит Дніпро"
В Україні не надто розвинене кредитування через відсутність належного захисту кредиторів. Як це змінити?
Традиційно, після свят хотілося б читати (та й писати) про перемоги, досягнення та здобутки. Тим паче, що у нашої банківської системи здобутків чимало.
Цьогоріч я особливо надактивно закінчую 2021 рік. Майже щодня отримую хоча б один журналістський запит із темою «А що ж там буде далі?». І хоча часу, як завжди, обмаль, мене дуже тішить така увага не лише суто «економічних» журналістів до теми життя банків. До нас нарешті прийшло усвідомлення: банки – це кровоносна система економіки. Все добре з банками – отже, все добре в економіці. Все добре в економіці – отже, все буде добре і з рівнем життя громадян.
Нещодавно CASE Україна презентував дослідження «Державні банки: валіза без ручки». Це ґрунтовна праця з великою кількістю цифр і графіків. Лейтмотив звіту зрозумілий з назви: державні банки завдають проблем, але позбутись їх державі шкода.
Перенесемся у світ торговельних мереж і постачальників. Наприклад, ви – компанія, що займається постачанням гречаної крупи великим торговельним мережам.
Середньостатистичному користувачу іпотечного кредитування в Україні – 38 років. За минулий рік було видано 5,5 тисячі кредитів українським сім’ям, і лише 25% цих кредитів отримали сім’ї з доходом менше ніж 20 тисяч гривень.
Наразі свого другого читання очікує законопроєкт щодо процедур банкрутства (№4409), який містить деструктивні новації. Банківська спільнота неодноразово наголошувала на тому, що новели цього документа, які подаються під соусом несуттєвих «технічних» змін до Кодексу з процедур банкрутства, є абсолютно неприйнятними і можуть негативно вплинути на інститут бізнес-кредитування. Бо чи знайдуться ті, хто захоче видавати кредити, розуміючи, що право отримати свої кошти назад фактично нівельоване на законодавчому рівні?
Більшість українців отримує обумовлену суму за стандартний робочий місяць. І якщо навіть цей місячний дохід є достатнім для покриття всіх нагальних потреб, заробітна плата мало кого влаштовує. І, як показує досвід, для непередбачуваних витрат не завжди потрібна особлива нагода. Хтось намагається накопичувати на бажані покупки, у когось трапляються непередбачувані обставини, а хтось просто почувається комфортніше та безпечніше з "фінансовою подушкою". Тому ми всі періодично приходимо до думки, що необхідно шукати додаткові варіанти примноження наших заробітків і заощаджень. І сьогодні розглянемо переваги та недоліки можливих способів пасивного заробітку.
Закон про платіжні послуги вже набрав чинності, але почне діяти з 1 серпня 2022 року. Разом з тим розділ про відкритий банкінг почне діяти з 1 серпня 2025 року. Що зміниться?
Питання, що непокоїть українців цього літа. Почнемо з того, що 2021 рік розпочався з цифри 28,27 грн/$. Однак уже на початку червня гривня продемонструвала зміцнення, а станом на 4 серпня курс досяг 26,84 грн/$.
Кожен із нас має унікальні стосунки з грошима. Ці стосунки вибудовуються з дитинства та базуються на багатьох факторах, зокрема на досвіді, здобутому в результаті багатьох років спостереження за фінансовою грамотністю наших батьків чи близьких родичів. Також на фінансову поведінку впливає стать, вік, навіть країна, в якій людина народилася та виросла. Не менш важливим є й особистий життєвий досвід, що формується на основі емоцій і почуттів. Більше того, ставлення до грошей залежить і від рівня вкладених зусиль для отримання прибутку, оскільки одним певна сума грошей дістається легше, іншим необхідно наполегливіше та довше працювати.
Верховна Рада в першому читанні прийняла законопроєкт, який збільшує гарантовану суму відшкодування коштів за вкладами із 200 тисяч гривень до 400 тисяч гривень, а з 1 січня 2023 року гарантована сума може зрости до 600 тисяч гривень.
Олександр Писарук,
голова правління Райффайзен Банку Аваль
В інтерв'ю «Мінфіну» голова правління Райффайзен Банку Аваль (РБА) розповів про діджиталізацію фінустанови, кадрові ротації, непривабливість банківського сектору для іноземців та власні інвестиції.
