Макроекономічні показники

Макроекономічний аналіз на 5 жовтня 2021 року
Експорт та імпорт товарів зростають високими темпами. У вересні експорт товарів зріс на 53% р/р. Зокрема, стрімко (на 59% р/р) зріс експорт товарів агропромислового сегменту, чому сприяли рекордний урожай і високі ціни на агропродукцію. Також тривало активне зростання у металургійному сегменті, де експортна виручка збільшилася на 127% р/р. Зростання експорту залізної руди стрімко сповільнилося до 22% р/р. Імпорт товарів збільшився аналогічними темпами, на 52% р/р. В імпорті наочним був вплив стрімкого здорожчання енергоресурсів: імпорт добрив зріс на 170% р/р, вугілля – на 81% р/р.
Макроекономічний аналіз на 14 вересня 2021 року

Інфляція взяла паузу в прискоренні
За даними Державної служби статистики, Індекс споживчих цін (ІСЦ) у серпні зменшився на 0,2% м/м. Цьому сприяло сезонне здешевлення овочів (на 18% м/м) та фруктів (на 5% м/м). Показник серпневої дефляції був ідентичним минулорічному, що зумовило збереження річного темпу зростання ІСЦ на рівні 10,2% р/р. Найімовірніше, прискорення інфляції відновиться у вересні. Наразі найбільшим проінфляційним ризиком є стрімке зростання цін на енергоносії на світових ринках.

Макроекономічний аналіз на 31 серпня 2021 року
Україна отримала 2,7 млрд доларів від МВФ. Поповнення золотовалютних резервів відбулося в межах затвердженого глобального розподілу спеціальних прав позики (СПЗ). Після цієї операції обсяг міжнародних резервів України збільшився до понад 31 млрд доларів. Проте вже 1 вересня Україні потрібно буде здійснити боргові платежі в обсязі 1,3 млрд доларів, що скоротить міжнародні резерви.
Макроекономічний аналіз на 17 серпня 2021 року
ВВП у ІІ кварталі зріс лише на 5,4%. За оперативною оцінкою Державної служби статистики, реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) у ІІ кварталі 2021 року збільшився на 5,4% р/р. Попри суттєвий показник зростання, це дуже слабкий результат на тлі слабкої бази порівняння. Наприклад, реальний ВВП Євросоюзу в ІІ кварталі зріс на 13,2% р/р, США – на 12,2% р/р, Росії – на 10,2% р/р. Певні провідні економіки світу та сусіди України вже вийшли на докоронавірусний рівень, проте Україна за показником ВВП залишається досі суттєво нижчою за нього. Цікаво, що за багатьма економічними показниками вимір стану української економіки є помітно кращим, ніж за ВВП. Докладну розбивку ВВП за ІІ квартал 2021 року буде оприлюднено лише 20 вересня, тож причини такого слабкого результату ще місяць залишатимуться темою для висування гіпотез. Варто зазначити, що нижчий показник зростання реального ВВП буде зафіксовано у 2021 році, то меншим буде платіж за ВВП-варантами (VRI) України у травні 2023 року.
Макроекономічний аналіз на 30 липня 2021 року
Монетарна політика стає більш жорсткою. Національний банк України підвищив облікову ставку на 50 пунктів – до 8% річних. Водночас НБУ окреслив в оновленому прогнозі подальше збільшення облікової ставки до 8,5% річних у вересні. Окрім цього, було додано надбавку 100 пунктів до ставки за кредитами рефінансування, що тепер становить 9% річних для всіх термінів. Посилення монетарної політики має на меті обмеження інфляційного тиску в економіці та призводитиме до зростання ринкової вартості грошей (із певним лагом).
Макроекономічний аналіз на 25 червня 2021 року
Споживання зростає, проте скорочення інвестицій триває. Державна служба статистики оприлюднила повні дані про валовий внутрішній продукт (ВВП) України у І кварталі 2021 року. Оцінку спаду було погіршено з 2% до 2,2% р/р. Проте динаміка складників ВВП неоднорідна. Приватне споживання демонструвало зростання третій квартал поспіль і збільшилося на 4,4% р/р. Утім, інвестиційний складник ВВП падав п’ятий квартал поспіль: зменшення становило 7,8% р/р. Зовнішня торгівля також чинила міцний негативний вплив на динаміку економіки: фізичний обсяг експорту в І кварталі скоротився на 17,4% р/р (через значно менші залишки врожаю на експорт), тоді як імпорт відновив зростання, що становило 3,7% р/р. Важливо зазначити, що через зростання цін у економіці (дефлятор ВВП) більш як на 20% номінальний ВВП у І кварталі 2021 році збільшився на 18% р/р.
Макроекономічний аналіз на 18 червня 2021 року
Інфляція прискорилася до максимуму за два роки. У травні індекс споживчих цін (ІСЦ) зріс на 1,3% м/м, значно перевищивши очікування ринку. Основними рушіями споживчих цін в останній місяць весни були ціни на продовольчі товари та природний газ. Споживча інфляція в річному вимірі прискорилася до 9,5%. Це найшвидший темп інфляції за два роки. Прискорення інфляції відбувається широким фронтом: наприклад, на тлі високих цін на сировинні товари зростання індексу цін виробників промислової продукції (ІЦВ) сягнуло 33,1% р/р, що є максимумом за чотири роки. Помітне прискорення інфляції спостерігається в багатьох економіках світу.
Макроекономічний аналіз на 28 травня 2021 року
Україна та ЄС зберігали спад на початку року, США вже відновили зростання. Згідно оперативної оцінки ВВП, здійсненої Державною службою статистики, у І кварталі українська економіка ще була на 2% меншою, ніж на початку 2020 року. Для порівняння, у Європейському Союзі зафіксовано майже такий же спад на 1,7% р/р. Натомість економіка США вже зростала на 0,4% р/р, а китайська економіка (яка хронологічно раніше стикнулася з коронакризою) продемонструвала збільшення на 18,3% р/р проти низької бази порівняння. Подібний механізм низької бази спрацює і для ЄС, і для України у ІІ кварталі 2021 року, що стане визначальним для статистичного результату відновлення економік цього року.
Макроекономічний аналіз на 29 квітня 2021 року
Динаміка зарплат прискорилася через тимчасовий ефект нижчої бази порівняння. Згідно даних Державної служби статистики, у березні середня заробітна плата в Україні становила 13612 грн. Зростання середньої зарплати у річному вимірі прискорилося з 15,7% у лютому до 18,9% р/р. У реальному вираженні зростання середньої зарплати прискорилося з 7,6% до 9,5% р/р. Це прискорення практично повністю відображає послаблення бази порівняння минулого року, коли під час запровадження жорсткого карантину у другій половині березня відбулося суттєве «просідання» зарплат. Найбільш наочно цей ефект проявляється у готельно-ресторанному бізнесі, де динаміка середньої зарплати прискорилася з 6,5% р/р у лютому до 37,2% р/р у березні. За вирахуванням ефекту низької бази порівняння (який повноцінно реалізується у квітні), поточну динаміку оплати праці в економіці можна охарактеризувати як стабільну.
Макроекономічний аналіз на 13 квітня 2021 року
Споживча інфляція прискорилася до 8,5%. За даними Державної служби статистики, індекс споживчих цін (ІСЦ) у березні зріс на 1,7% м/м, що є найпотужнішим темпом місячного зростання за 29 місяців (останній раз такий показник місячного зростання ІСЦ було зафіксовано у жовтні 2018 року). Через це зростання ІСЦ у річному вимірі прискорилося з 7,5% у лютому до 8,5% у березні. Посилення інфляційного фону підтверджується і багатьма іншими показниками інфляції. Так, зростання індексу цін виробників (ІЦВ) за підсумками березня становило 26,3% р/р. Учасники банківського консенсус-прогнозу посилили інфляційні очікування на 2021 рік: вони вважають, що середньорічна інфляція у 2021 році становитиме 7,7% (проти 2,7% у 2020 році). На їхню думку, посилення інфляції призведе до помірного підвищення облікової ставки НБУ: консенсус-прогноз цього показника на кінець 2021 року становить 7,5% річних.
Макроекономічний аналіз на 2 квітня 2021 року
Українська економіка у 2020 році скоротилася на 4%, проте у гривневому обсязі зросла більш як на 5%. Детальні дані від Державної служби статистики показують, що обсяг ВВП України за підсумками року становив 4194 млрд. грн. Це означає, що за скорочення реального ВВП на 4% номінальний ВВП (тобто грошовий обсяг економіки) зріс на 5,4% через інфляційні процеси (зростання індексу-дефлятора становило 9,8%). У структурному розрізі попиту найсуттєвішим було скорочення інвестицій, яке становило 24,4%. Натомість споживання домашніх господарств збільшилося на 1,6%. У галузевому розрізі найбільше скорочення доданої вартості в 2020 році зафіксовано у готельно-ресторанному бізнесі (на 28,5%), а також у «інших видах послуг» (на 23,1%). Тимчасом активні державні видатки зумовили зростання у будівництві на 5,2%. Всупереч загальній тенденції, зростання спостерігалося також у торгівлі (+4,9%), охороні здоров’я (+2,2%), державному управлінні (+1,5%), інформаційно-телекомунікаційному (+1,3%) та фінансовому (+1,2%) секторах, а також в операціях з нерухомим майном (+1,2%).
Макроекономічний аналіз на 5 березня 2021 року
Національний банк України почав підвищення ставок. НБУ ухвалив рішення про збільшення облікової ставки на 50 пунктів до 6,5% річних. Рішення було ухвалено з огляду на прискорення інфляції та високу імовірність подальшого посилення інфляційного тиску. НБУ у відповідній комунікації зазначив, що регулятор «готовий до більш рішучого підвищення облікової ставки для обмеження фундаментального інфляційного тиску, стабілізації очікувань та приведення інфляції до цілі». Таким чином, центробанк підтвердив послідовність режиму інфляційного таргетування в Україні. Підвищення облікової ставки призводить до аналогічної зміни параметрів активних і пасивних операцій НБУ із банками: ставка за кредитами рефінансування овернайт з 5 березня зросла до 7,5% річних, за депозитними сертифікатами овернайт – до 5,5% річних.
Макроекономічний аналіз на 3 лютого 2021 року
Промисловість завершила 2020 рік спадом виробництва на 5,2%. У грудні в українській промисловості вперше з травня 2019 року було зафіксовано зростання, що становило 4,8% р/р. Проте варто зауважити, що такий результат завдячує не так високим показникам виробництва, як низькій базі порівняння. Так, зростання у енергетиці становило 15,8% р/р, що викликано передусім холоднішими погодними умовами порівняно з груднем 2019 року. А слабкі виробничі показники кінця 2019 року забезпечили зростання видобутку металевих руд одразу на 20% р/р. Незважаючи на зростання у грудні, українська промисловість завершила 2020 рік скороченням виробництва на 5,2%.
Банківський консенсус-прогноз: Українські банки очікують зростання економіки на 3,9%
Незалежна асоціація банків України (НАБУ) започатковує Банківський консенсус-прогноз – агрегований макроекономічний прогноз, сформований на базі макроекономічних прогнозів українських банків.
Макроекономічний аналіз на 15 січня 2021 року

Інфляція стрімко прискорюється. У грудні індекс споживчих цін (ІСЦ) збільшився на 0,9% за місяць. Інфляція у річному вимірі надалі прискорилася до 5% (після 3,8% у листопаді). У найближчі місяці очікується подальше прискорення інфляції, у тому числі через підвищення адміністративно регульованих тарифів. Учасники Банківського консенсус-прогнозу, організованого НАБУ, очікують, що середньорічна інфляція в Україні 2021 року становитиме 6,4%.

Макроекономічний аналіз на 24 грудня 2020 року
Промисловість вийшла на майже нульову динаміку. Згідно даних Державної служби статистики, спад промислового виробництва сповільнився з 5% р/р у жовтні до 0,3% р/р у листопаді. Стрімке покращення динаміки було очікуваним: великою мірою це зумовлено низькою базою порівняння у гірничо-металургійному комплексі кінця минулого року. Так, добування металевих руд у листопаді вийшло зі спаду та одразу продемонструвало зростання на 10,6% р/р, тимчасом як металургія також припинила падіння виробництва у річному вимірі та зафіксувала збільшення виробництва на 8,2% р/р у листопаді. Ще одним осередком зростання була енергетична галузь, де минулого місяця спостерігалося збільшення випуску на 10% р/р. Водночас харчова промисловість на тлі нижчого врожаю продовжує спад, що становив 5,4% р/р у листопаді. Машинобудування залишається у стані хронічного спаду: скорочення виробництва на 15,3% р/р минулого місяця.
Макроекономічний аналіз на 11 грудня 2020 року

Інфляція взяла курс на прискорення. У листопаді індекс споживчих цін (ІСЦ) збільшився на 1,3% за місяць, що є найвищим місячним темпом інфляції за останні 2 роки. Інфляція у річному вимірі прискорилася до 3,8% (після 2,6% у жовтні). У найближчі місяці очікується подальше прискорення інфляції.

Макроекономічний аналіз на 25 листопада 2020 року
Українська економіка активно відновлювалася у ІІІ кварталі. Відповідно до оперативної оцінки Державної служби статистики, реальний ВВП України у ІІІ кварталі 2020 року збільшився на 8,5% до попереднього кварталу (з урахуванням сезонності), і таким чином стрімко скоротив зниження у річному вимірі до 3,5% р/р. Це відображає ефект пом’якшення карантинних обмежень – подібна динаміка спостерігалася і у багатьох країнах світу. Проте у зв’язку із посиленням рівня захворюваності коронавірусною хворобою існує імовірність запровадження нової серії жорстких карантинних обмежень, що може відтермінувати економічне відновлення.
Макроекономічний аналіз на 6 листопада 2020 року
Світова економіка відновлюється. Оперативні оцінки ВВП провідних економік світу за ІІІ квартал 2020 року демонструють суттєве відновлення економічної активності після зняття значної частини lockdown-обмежень, що припали на ІІ квартал. У США спад реального ВВП сповільнився з 9% р/р у ІІ кварталі до 2,9% р/р у ІІІ кварталі, у ЄС – з 13,9% р/р до 3,9% р/р. Економіка Китаю (яка пройшла через карантинний шок раніше) прискорила зростання з 3,2% р/р до 4,9% р/р. В Україні також очікується суттєве сповільнення спаду після «ями» 11,4% р/р у ІІ кварталі. Так, НБУ очікує сповільнення падіння реального ВВП до 6,2% р/р у ІІІ кварталі, а Уряд – до 3,6% р/р.
Макроекономічний аналіз на 30 вересня 2020 року
Під час карантину інвестиції було скорочено майже втричі сильніше за споживання. Відповідно до даних Державної служби статистики щодо ВВП у ІІ кварталі 2020 року, споживання зменшилося на 8,5% р/р. Інвестиції при цьому скоротилися на 22,3% р/р. Цілком передбачувано, в структурі споживання державне споживання зазнало найменшого спаду (на 1,7% р/р), тимчасом як споживання домогосподарств скоротилося на 10,4% р/р.
Макроекономічний аналіз на 26 серпня 2020 року
Карантинні обмеження призвели до спаду української економіки на 11,4%. Відповідно до попередньої оцінки Державної служби статистики, у ІІ кварталі 2020 року спад реального ВВП України становив 11,4% р/р. Саме на другий квартал припали активні карантинні обмеження, що суттєво обмежили транзакції та випуск у економіці. Для порівняння, економіка ЄС у ІІ кварталі зафіксувала спад на 14,1% р/р.
Макроекономічний аналіз на 23 липня 2020 року
Національний банк України не планує зниження облікової ставки нижче 6%. НБУ залишив облікову ставку на рівні 6% річних. За оцінками НБУ, баланс інфляційних чинників і ризиків свідчить про відсутність підстав для зниження ставки. НБУ очікує прискорення інфляції до 4,7% на кінець 2020 року, тобто на її повернення до цільового діапазону. В цьому контексті Нацбанк просигналізував про стабільну облікову ставку на низькому рівні 6% річних до кінця 2020 року.
Макроекономічний аналіз на 8 липня 2020 року
Золотовалютні резерви України збільшено до 28,5 млрд. доларів. За червень обсяг міжнародних резервів НБУ зріс на 3,1 млрд. дол. США (+12,4% м/м). Основним чинником збільшення золотовалютних резервів були запозичення України від Міжнародного валютного фонду та Європейського Союзу. Водночас НБУ продовжував активний викуп іноземної валюти з міжбанківського валютного ринку (1,2 млрд. дол. США), що компенсувало виплати за державним боргом у іноземній валюті в червні на майже таку ж суму. Досягнутий обсяг золотовалютних резервів у 28,5 млрд. дол. США є максимальним з осені 2012 року.
Макроекономічний аналіз на 12 червня 2020 року

Інфляція оновила шестирічний мінімум: 1,7%. У травні 2020 року індекс споживчих цін (ІСЦ) збільшився на 0,3% до попереднього місяця. Зростання цін на продовольчі товари на 1,2% (внесок 0,5 в.п. до загального показника зміни цін за місяць) було компенсовано зниженням цін на природний газ на 16,8% та на пальне на 8,6%.

Макроекономічний аналіз на 14 травня 2020 року
Банківська система продовжує активно залучати гривневі депозити. У квітні 2020 року зростання депозитів населення у банківській системі відновилося після короткої паузи в березні. Хоча залишки на рахунках фізичних осіб у іноземній валюті минулого місяця скоротилися на 232 млн. доларів (2,4%), сумарний баланс рахунків фізичних осіб у гривні за місяць зріс на 23 млрд. грн. (7%). Корпоративні клієнти збільшили залишки на рахунках на 51 млн. доларів (0,7%) та на 0,8 млрд. грн. (0,3%). При цьому кредитний портфель скорочувався на тлі обмеження економічної активності під час карантину. Сумарний обсяг кредитів, виданих українськими банками, зменшився на 13,6 млрд. грн. та 97 млн. доларів. Таким чином, ліквідність банківської системи посилюється.
Макроекономічний аналіз на 14 квітня 2020 року
Баланс банківської системи зберігається стабільним. Незважаючи на запровадження карантину та посилення тиску на фінансовий ринок, у березні 2020 року відтоки депозитів населення у банківській системі були помірними.
Макроекономічний аналіз на 13 березня 2020 року
Напруженість на світових ринках зростає, передаючи тиск на український фінансовий ринок. Після того як коронавірус поширився далеко за межі Китаю та став загрожувати світові пандемією із масовим спадом ділової активності, ринками поширилися панічні настрої. Світові фондові ринки зазнали значного падіння котирувань практично у всіх країнах світу, ціни на нафту зменшилися удвічі, знижуються ціни на інші сировинні товари, інвестори масово виходять із активів на ринках, що розвиваються, та вкладають гроші у найменш ризикові інструменти: облігації США, Німеччини, інших топ-економік. Не оминула ця тенденція і український ринок: котирування єврооблігацій, ОВДП зазнали суттєвого просідання, що призвело і до суттєвого тиску на обмінний курс гривні.
Макроекономічний аналіз на 03 лютого 2020 року

Національний банк знизив облікову ставку до 11% річних. На засіданні 30 січня Правління Національного банку України вирішило знизити облікову ставку одразу на 250 пунктів до 11% річних. Що більше, НБУ заявив про зниження прогнозу очікуваної облікової ставки на кінець 2020 року з 8% до 7% річних, підтвердивши таким чином плани щодо швидшого та потужнішого пом’якшення монетарної політики, ніж заявлялося раніше.

Макроекономічний аналіз на 17 грудня 2019 року

Національний банк прискорив пом’якшення монетарної політики зниженням облікової ставки… На засіданні 12 грудня Правління Національного банку України вирішило знизити облікову ставку одразу на 200 пунктів до 13,5% річних. Таким чином, реальну облікову ставку (порівняно до поточної інфляції, яка практично співпадає і з цільовою) зменшено до 8% річних. Це залишає суттєві можливості для подальшого зниження ставки.

Макроекономічний аналіз на 10 грудня 2019 року

Інфляційний таргет НБУ досягнуто, зниження облікової ставки активізується. Індекс споживчих цін (ІСЦ) у листопаді 2019 року додав лише 0,1% м/м. Завдяки такий нетрадиційно низькій для осені інфляції зростання ІСЦ у річному вираженні сповільнилося одразу майже на 1,5 відсоткового пункту: з 6,5% р/р у жовтні до 5,1% р/р у листопаді. Відповідно, інфляція потрапила прямо до середини цільового коридору НБУ (4-6%). Це дає підстави очікувати на активне зниження облікової ставки у наступні місяці. Зокрема, найближчий перегляд облікової ставки має відбутися 12 грудня.