Мертвий вантаж. Чому в українських банках проблемних кредитів більше, ніж "живих"

Мертвий вантаж. Чому в українських банках проблемних кредитів більше, ніж "живих"

Cвого піку обсяг проблемних активів у банківській системі досяг у липні 2017 року, і, хоча з серпня по грудень цей показник знизився, вирішення проблеми поганих кредитів в українських банках затягнеться на довгі роки.

Після кризи 2014-2015 років українська банківська система виявилася в безпрецедентній ситуації. "Ми встановили неприємний і дорогий для економіки рекорд: в Україні зафіксована найбільш висока частка непрацюючих кредитів за всю історію світових спостережень", - нещодавно повідомив Віталій Ваврищук, директор департаменту фінансової стабільності Нацбанку.


Згідно зі статистикою НБУ, свого піку обсяг проблемних активів у банківській системі досяг у липні 2017 року - тоді частка кредитів, що не обслуговуються більше трьох місяців і лежать мертвим вантажем, склала 591,53 млрд грн, або 58% від загального обсягу. І хоча з серпня по грудень 2017 року цей показник знизився до 580,5 млрд грн (54,9%), частка токсичних активів в системі як і раніше домінує.

Тривалий шлях до антирекорду


На перший погляд може здатися, що українські банки та їхні позичальники стали жертвою "ідеального шторму", який обрушився на країну в 2014-2015 роках. За словами Юрія Федоріва, директора відділу інвестицій та ринків капіталу KPMG в Україні, до зростання необслуговуваних кредитів призвів конфлікт на сході, невирішена ситуація з Автономною Республікою Крим, а також спад економічної активності і девальвація гривні більш ніж утричі, що негативно вплинуло на доходи клієнтів банків. Збіг таких кричущих обставин будь-яка банківська система навряд чи б пережила безболісно.


Однак ситуацію в українських фінустановах напередодні "ідеального шторму" також не можна назвати бездоганною. "Кишенькові банки фінансували бізнес своїх власників за рахунок коштів вкладників, - називає проблеми, на які в Україні довгі роки закривали очі, Роман Шпек, голова Ради Незалежної асоціації банків України. - Кредитна політика держбанків не була найобережнішою, і вони активно фінансували бізнес політичних еліт. При цьому через неспроможність судової системи права кредиторів слабо захищені, що стимулює несумлінних позичальників не повертати кредити".


Нерідко кишенькові банки видавали кредити пов'язаним компаніям на неринкових умовах. І повертати їх від самого початку ніхто і не збирався. Після 2013 року більшість таких банків, які "пилососили" ринок депозитів, НБУ встиг вивести з ринку. Однак, як зазначає старший аналітик інвесткомпанії Dragon Capital Анастасія Туюкова, проблеми з верховенством права продовжують негативно впливати на якість активів і залишаються основним стримуючим фактором розвитку нового корпоративного кредитування.


"Судові процеси зі стягнення заборгованості тривають по кілька років, гуляючи від інстанції до інстанції. Коли банк отримує рішення суду про стягнення, боржник ініціює затяжну процедуру банкрутства і при цьому продовжує вести бізнес або використовувати свої активи, перевівши діяльність на іншу юридичну особу", - пояснює Олег Пахомов, директор з ризиків банку "Кредит Дніпро". На його думку, діюча в Україні процедура банкрутства дозволяє боржникам шляхом маніпуляцій з торгами дешево викупити свої активи.


Не виправдалися надії банкірів і на Закон "Про фінансову реструктуризацію", що діє з жовтня 2017 року. Адже, як зазначає Пахомов, можливість часткового прощення заборгованості і податкові пільги виявилися несумлінним позичальникам не дуже цікавими в порівнянні з можливістю і далі безкарно нічого нікому не платити.


Якби банки відновили активне кредитування, частка токсичних активів в системі почала б поступово розмиватися за рахунок нових працюючих позик. Але цей процес поки йде мляво і навряд чи пришвидшиться після того, як Нацбанк наприкінці січня 2018 року підвищив облікову ставку відразу на 1,5 процентних пункта - до 16%. НБУ пішов на цей крок заради приборкання інфляції. Однак подібний вимушений захід може спричинити подорожчання кредитів, рецесію економіки і консервацію поточної ситуації з поганими активами.

До жорсткості монетарної політики регулятора могло підштовхнути відсутність координації з Кабміном, зокрема, в питаннях підвищення соцстандартів. Як зазначає Володимир Висоцький, член Економічного дискусійного клубу, боротьба НБУ з інфляцією також ускладнюється діями Мінфіну, який сконцентрував на єдиному казначейському рахунку залишки на суму близько 42 млрд грн, а потім за один-два останніх місяці 2017 року наповнив фінансову систему гривнею. Це створило тиск і на курс національної валюти, і на ціни. На думку Висоцького, щоб уникнути стрибків інфляції залишки бюджетних коштів на казначейському рахунку потрібно обмежувати, як це робиться в розвинених країнах.

"Приблизно на 85% токсичний портфель складається з кредитів корпоративному сектору. При цьому 63% поганих кредитів було видано державними банками, включаючи ПриватБанк, 29% - іноземними банками, 5% - банками з українським приватним капіталом, а решта - неплатоспроможними фінустановами. Варіантів виходу з ситуації, що склалася не так вже й багато - в основному це продаж та списання непрацюючих кредитів ", - розповідає Роман Шпек.

Хто кому винен


Коли мова заходить про поганих позичальників, не варто малювати злісних неплатників по іпотеці, автокредитах або споживчиз позиках на смартфони і холодильники. Частка таких недбайливих позичальників невелика. "Непрацюючі позики - перш за все корпоративний кредитний портфель, так як з 2008 року активного кредитування населення на купівлю житла чи авто практично не було", - каже Ольга Шубіна, радник генерального директора агентства "Кредит-Рейтинг". За її словами, в токсичному портфелі банків умовно можна виділити активи на території АТО, валютні кредити, позики підприємствам, які втратили економічні зв'язки з РФ, і кредити шахраям.

Деякі підприємства втратили платоспроможність з об'єктивних причин. "Заручниками ситуації через конфлікт на сході стали цілі галузі, такі як, наприклад, машинобудування, де через втрату ринку більшість компаній знаходяться в стагнації. Також вразливою виявилася харчова галузь", - говорить Юрій Федорів з KPMG в Україні. За його словами, сильно постраждали компанії, які брали валютні позики, а також бізнес, орієнтований на російський ринок. Хтось із них знайшов нові канали збуту, хтось вважав за краще банкрутство.

Однак, Роман Шпек найбільш типовим прикладом непрацюючої позики вважає кредити, видані підставним компаніям або під неадекватні і неіснуючі застави. Такі активи, мабуть, могли стати проблемними, навіть якби ситуації з Кримом і Донбасом не було, а криза в економіці не стала б настільки глибокою.

Цілком логічно, що найбільшу частку поганих активів сконцентрували великі банки, які активно надавали мільярдні позики корпоративному сектору. У їх числі ВТБ з часткою проблемних кредитів в 95,3%, ПриватБанк (86,9%), Укрсоцбанк (81,84%), Промінвестбанк (71,87%), банк "Кредит Дніпро" (64,40%), Ощадбанк (63,69%), Укрексімбанк (60,39%), Сбербанк (52,96%), Універсалбанк (52,38%), Марфін Банк (45,12%) тощо.

"Багато хто з перерахованих банків видавали великі кредити підприємствам на сході країни. Зараз вони розташовані на тимчасово непідконтрольних територіях, їхні позики оцінені як неробочі, а застави знецінені", - відзначає Олександр Калашников, директор фінансового департаменту рейтингового агентства IBI-Rating.


alt

 Інфографіка: Єлизавета Букрєєва



Ольга Шубіна виділяє з цього списку банки з державним російським капіталом - ВТБ, Ощадбанк і Промінвестбанк, які або згортають свою діяльність, або не розвиваються; Укрсоцбанк - з якого хороші активи переводяться на баланс Альфа-банку в результаті злиття фінустанов; державний Ощадбанк, який постраждав через декілька дуже великих девелоперських проектів і кредитного портфеля в Криму; Універсалбанк, який кілька років не розвивався і зараз придбаний бізнесменом Сергієм Тігіпком.


Особлива ситуація склалася з націоналізованим ПриватБанком. Як зазначає Олег Пахомов, переоцінка якості кредитного портфеля цієї фінустанови призвела до різкого збільшення частки проблемних кредитів: з 31% у кінці 2016 року до 57% навесні 2017 го і рекордних 58% у липні. Згідно з нещодавно оприлюдненими Нацбанком результатами розслідування компанії Kroll, за десять років з ПриватБанку нібито вивели $ 5,5 млрд на рахунки, які приписують його екс-власникам. Для приховування цього кредити пов'язаних осіб гасилися за рахунок видачі їм нових кредитів. Колишні власники ПриватБанку подібні підозри спростовують. Проте держава планує стягнути заборгованість через суд.

Нескінченна історія


Вочевидь, вирішення проблеми поганих кредитів в українських банках затягнеться на довгі роки. "З огляду на масштаб проблеми непрацюючих активів, не думаю, що в Україні є який-небудь великий банк, який вже повністю її вирішив", - говорить Дмитро Ануфрієв, партнер і керівник департаменту корпоративних фінансів компанії "Делойт" в Україні. З числа банків, що активно працюють з проблемною заборгованістю, він виділяє Ощадбанк, який першим почав використовувати можливості для реструктуризації боргів, викладені в Законі "Про фінансову реструктуризацію", і вже успішно провів три реструктуризації.


Як зазначає Габріел Асланян, радник юридичної фірми "Астерс", досить широке поширення набула практика передачі банкам права власності на заставне майно з одночасним оформленням прав боржника користуватися такими активами для подальшого ведення бізнесу на довгостроковій основі. Завдяки цьому і кредитор виводить заборгованість зі статусу проблемної, і боржник не втрачає свій бізнес. Якщо справи підуть добре, в майбутньому позичальник отримає можливість викупити свої активи.


Однак поки позитивні приклади масовими не назвеш. За словами Ольги Шубіної, для активної роботи з проблемними кредитами необхідне зростання ВВП, зміна судової системи і збільшення капіталізації банків, що дозволить їм формувати резерви і списувати борги.


Банкіри, у свою чергу, сподіваються на зміни законодавства. "Багатостраждальний законопроект про захист прав кредиторів подали в парламент ще в 2015 році, але, на жаль, далеко не всі законодавці зацікавлені в його ухваленні, - каже Олег Пахомов. - Також ринок очікує ухвалення закону про компанії з управління заборгованістю, який створить умови для розвитку повноцінного ринку вторинних фінансових активів".


З огляду на те, що значна частка проблемних активів зосереджена саме в держбанках, державі в найближчі роки буде непросто скоротити свою частку в банківському секторі шляхом залучення приватних інвестицій. "Фінустанови з вантажем поганих кредитів непривабливі для потенційних інвесторів, а погані борги тиснуть на капітал, що не дозволяє нарощувати кредитну активність, - розповідає Олександр Калашников. - Тому крім прямих витрат з бюджету на додаткову капіталізацію держбанків негативний ефект для економіки полягає також в дефіциті кредитних ресурсів для реального сектору".


Загалом, поки проблема не вирішується системно, країна продовжує зазнавати збитків. Наприклад, тільки в 2014-2017 роках уряд витратив 16% ВВП на докапіталізацію банків, фінансування виплат Фондом гарантування вкладів, а також на втрачені кошти НБУ і бюджетів. І цей процес буде тривати.

Джерело: журнал "Фокус"