НАБУ, Проект ЄС, представники держави обговорили спрощення доступу МСБ до кредитів для купівлі с/г землі

НАБУ, Проект ЄС, представники держави обговорили спрощення доступу МСБ до кредитів для купівлі с/г землі

22 вересня 2020 року відбувся Круглий стіл на тему «Сприяння іпотечному кредитуванню та доступу до кредитів для малих фермерів після відкриття ринку землі», організований Проектом Європейського Союзу та Світового банку "Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні", Незалежною асоціацією банків України за підтримки Офісу Президента України та участі представників Уряду, Парламенту, Національного банку України, Київської школи економіки, банків та інших експертів. Всього у заході взяли участь більше 70 учасників.

 

На початку заходу Бахер Ель-Хіфнаві, Світовий банк, привітав учасників круглого столу та наголосив на важливості для країни відкриття ринку сільськогосподарської землі, а також необхідності забезпечення належного фінансування аграріїв під час становлення ринку.

 

Олена Коробкова, НАБУ, зазначила, що обговорюючи з банками проблематику фінансування проектів на придбання с/г земель, виділено декілька напрямків, серед яких:

  • недосконалість процедури звернення стягнення шляхом здійснення виконавчого напису нотаріуса – необхідні зміни до Постанови КМУ № 1172 щодо переліку документів, які кредитор надає нотаріусу для вчинення виконавчого напису;
  • забезпечення прозорих торгів через СЕТАМ – на сьогодні банки позитивно оцінюють роботу СЕТАМ, однак нещодавно відбулися зміни (Прозорро – адміністратор, СЕТАМ - організатор) – чи сприятиме це покращенню системи електронних торгів, покаже практика, є питання щодо можливості зупинення торгів, якщо кредитор та боржник досягли домовленості;
  • вдосконалення відносин щодо емфітевзису – НАБУ приймала участь у розробці відповідних змін до законодавства разом із експертами Світового банку, надавши низку пропозицій, очікуємо на остаточну редакцію законопроекту.

 

Зі сторони Міністерства юстиції було зазначено, що є проблема у роботі нотаріусів, які неохоче здійснюють виконавчі написи при зверненні стягнення на заставлене майно боржника. І, враховуючи історію питання, зазначено про необхідність законодавчих змін.

Між тим, уряд доклав чималих зусиль для запровадження інституту довірчої власності, який набагато краще захищає кредитора та мінімізує можливості для зловживань з боку боржника.

Крім того, необхідно вдосконалювати регулювання емфітевзису для більш активного використання цього інструменту.

 

Лариса Бондарєва, Креді Агріколь Банк, повідомила, що банк надаватиме пропозиції стосовно емфітевзису в рамках роботи з НАБУ. Окремо зауважила щодо коефіцієнта ліквідності землі як предмета застави (відповідно до Постанови НБУ № 351), адже 0,35 (базовий коефіцієнт ліквідності земельних ділянок) – занизький коефіцієнт. Рівень у 0,7 або 0,75 був би більш справедливим для землі сільськогосподарського призначення. Збільшення коефіцієнту ліквідності дозволить банкам видати більше кредитів під заставу такої землі, тобто покращить стан фінансування галузі, збільшить фінансову підтримку ринку.

 

Сергій Щепанський, Агропросперіс банк, зауважив, що довірча власності – це гарний інструмент, але у контексті землі сільськогосподарського призначення на нього розповсюджуються ті ж обмеження, що і на загальне право власності на таку землю. Це означає, що банк може набути таку землю у власність, у тому числі довірчу, тільки у порядку звернення застави. Це робить довірчу власність незастосовною для кредитування під заставу сільгоспземлі, якщо не будуть внесені корективи у законодавство.

Велике значення для землі як предмету застави матиме механізм її продажу. Якщо продаж буде можливий тільки на одному електронному майданчику, постане питання прозорості та об’єктивності ціноутворення, і потрібно буде приділити увагу цьому питанню.

Крім того, для успішного розвитку ринку землі, у тому числі кредитування під її заставу, було б краще забезпечити якомога більшу кількість потенційних учасників. На першому етапі щодо купівлі землі діятимуть жорсткі обмеження, але ринок дуже очікує навіть цього обережного кроку.

 

На важливості коефіцієнту ліквідності, а також доступу до ринку землі юридичних осіб для розвитку корпоративного кредитування в агросекторі наголосив і Олександр Існюк, Укрексімбанк.

 

Сергій Костров, ПУМБ, в свою чергу звернув увагу на особливості проблематики кредитування малих агрогосподарств.

Для дрібних кредитів стоп-фактором є вартість кредитного рішення по відношенню до суми кредиту. Так, у роздрібному кредитуванні ставки суттєво вищі порівняно з корпоративними кредитами.

Також слід зважати на такі чинники як робота судової системи (на дрібних кредитах питомі видатки банків також будуть високими) і погодні умови (засуха цього року, яка особливо небезпечна для невеликих господарств), тому підкреслив важливість доступного страхування.


Ще один бар’єр – непрозорість бізнесу малого аргобізнесу, відсутність придатних для кредитного аналізу документів.

 

Представник Національного банку України зауважив, що коефіцієнти ліквідності – традиційно болюче для банків питання. Проте коефіцієнти відображають реалії ринку, а не бажання його учасників. Ці коефіцієнти існують для того, щоб банк міг об’єктивно визначити розмір кредитного ризику, на який він наражається.

З огляду на досвід НБУ щодо реалізації заставлених земельних ділянок, статистики ФГВФО, для землі коефіцієнт 0,35 відображає об’єктивний рівень відшкодування, на який банк може розраховувати. Причина значних втрат при реалізації землі – тривалі і коштовні процедури звернення стягнення і продажу.

Проте є надія, що с/г земля буде суттєво більш ліквідною, що дозволить підняти коефіцієнт. Але це потребуватиме статистичного підтвердження. Прискорити процес коригування коефіцієнту ліквідності можна було б завдяки доступу НБУ до масиву даних щодо угод купівлі-продажу такої землі.

Крім того, з огляду на обмеження першого етапу земельної реформи, мова йтиме про невеликі кредити, до яких можна застосовувати оцінку ризику на груповій основі, а в цьому випадку застава не принципова. Отже, регулювання НБУ не буде істотною перешкодою для кредитування банками під заставу с/г землі.

 

Було зазначено, що для вирішення проблеми недостатності застави (через низьку оцінку землі) Світовий банк з урядом розробляють механізм часткових державних гарантій за кредитами на придбання землі. Цей механізм планується запровадити разом із стартом ринку, і він допоможе зменшити ризики для банків на етапі становлення ринку.

 

Аналізуючи досвід державної програми "5-7-9%", можна зазначити, що банки демонструють дуже обережний підхід до кредитування малого бізнесу, у тому числі жорсткі умови щодо застави під такі кредити. Цю програму можна вважати індикатором і для агросектору, адже більшу частину кредитів за цією програмою отримують саме аграрії.

Крім того, серед малих фермерів дуже великі побоювання не отримати необхідного фінансування під час відкриття ринку землі, і не мати можливості викупити землю, яку обробляють.

Майна для застави у таких господарств, як правило, обмаль. Тому Офіс Президента спільно з Урядом та Парламентом працюють над запровадженням додаткового гарантійного механізму, який дозволить зменшити ризики банків і скоротити їх вимоги щодо застави.

 

Президент Київської школи економіки зауважив, що питання коефіцієнту ліквідності застави і питання розвитку ринку пов’язані. Із занизьким коефіцієнтом на ринку буде дефіцит фінансування, і це пригнічуватиме розвиток ринку та перешкоджатиме збільшенню фактичної ліквідності землі. Тому слід врахувати цей взаємозв’язок і відкрити якомога більше можливостей для кредитування. Це дозволить дати ринку потужний поштовх і не чекати, поки він розів’ється самотужки.

 

Також було зазначено, що принциповим питанням для успішного старту ринку землі та банківського кредитування під заставу землі є цінова прозорість. Вартість землі має бути обов’язковим елементом бази угод щодо купівлі-продажу землі. При цьому агрегована інформація про ціни має бути доступна для учасників ринку та банків.

Щодо створення єдиної бази даних цін на придбання та оренду сільськогосподарських земель як основи для оцінки земель, Клаус Дайнінгер, провідний економіст Групи досліджень розвитку Світового банку, представив результати дослідження, використовуючи нові дані, надані НАІС та Міністерством юстиції, які стали доступними в результаті співпраці між НАІС та проектом ЄС/СБ «Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні» з метою розробки програмного забезпечення, що дозволяє реєструвати ціни на земельні трансфери. Проаналізовано результати близько 43 000 договорів оренди сільськогосподарської продукції, близько 4000 оренди емфітевтичних та близько 3000 іпотечних кредитів на несільськогосподарські землі, зареєстровані за період з січня 2019 року по червень 2020 року включно, які демонструють чіткі відмінності у вартості земель між областями. Аналітичні дані за посиланням - https://ukraine-landpolicy.com/ukraine-land-price-data/

 

Представники Уряду та Парламенту розповіли про найближчі законодавчі зміни, зокрема щодо законопроекту стосовно державних гарантій для аграріїв, який ще буде обговорюватись із фракціями, і після цього буде прийнято рішення щодо його редакції, яка буде розглянута депутатами у другому читанні.

У проекті бюджету на 2021 рік поки що не передбачені кошти на фінансування фонду часткових держгарантій для агросектору, але є протокольне доручення щодо підготовки пропозицій до другого читання в цій частині. Також планується запровадити програму здешевлення кредитів на придбання землі для аграріїв (приватних господарств) до 3% річних.


Крім того, у пілотному режимі вже працює Аграрний реєстр. Поки що доступ до нього через особисті кабінети можуть отримати фермери. Згодом планується надати обмежений доступ до нього банкам, щоб отримувати необхідну для кредитного аналізу інформацію та документи.


Ідея такого реєстру або інформаційного "шлюзу" була запропонована під час перших зустрічей між НАБУ та Мінекономіки, присвяченим відкриттю ринку землі. Тепер ми наближаємось до етапу тестування взаємодії банків з аграрним реєстром у пілотному режимі, фіналізації необхідних нормативних документів.

 

Модератор зустріч Вікторія Страхова, яка одночасно представляє Офіс Президента та банківський сектор, підкреслила важливість для Президента України та його Офісу доступного кредитування дрібних фермерів. Підбиваючи підсумки, модератор наголосила на необхідності зробити разом чітку дорожню карту, де потрібно зафіксувати ту проблематику, яка вже сформована на сьогодні, визначити шляхи вирішення (які частково були обговорені під час заходу) та дотримуватись виконання поставлених цілей і дедлайнів. Забезпечення реальних та доступних можливостей малим фермерам у придбанні с/г землі, необхідної для ведення ними бізнесу, дозволить зняти соціальну напругу навколо питання відкриття ринку землі.