Обіцянка року: вкладникам повернуть більше грошей

Обіцянка року: вкладникам повернуть більше грошей
Фонд гарантування вкладів підніме гарантії в три-чотири рази – до 600-800 тис. грн. Але це станеться в 2019 році, тільки якщо в Фонді будуть гроші. До того ж важливо розуміти, що це рішення ухвалять в інтересах 1,5% заможних вкладників, на яких припадає більше половини вкладів, а підвищені виплати отримають лише клієнти майбутніх банків-банкрутів.

Фонд добре обіцяє

Фонд гарантування вкладів фізосіб обіцяє дати більше гарантій вкладникам. Учора директор-розпорядник ФГВФО Костянтин Ворушилін заявив, що в 2019 році потрібно підвищити гарантовану суму компенсації вкладів населення в ліквідованих банках з 200 тис. грн до 600-800 тис. грн. «Основна мета, яку ставить Фонд, – це підняти гарантовану суму вкладів. Ми розуміємо, що існуюча сума у 200 тис. грн дуже невелика. Виходити з ініціативою про підвищення суми в розпал банківської кризи ми не могли», – пояснив він, чому Фонд дочекався завершення банкопаду, перш ніж підвищувати гарантії за вкладами. Адже нові гарантії працюватимуть тільки в разі нових банкрутств банків, і перерахунку «заднім числом» вже проведених виплат не буде.

Востаннє Фонд гарантування вкладів підвищував розмір компенсації вкладникам ліквідованих банків - зі 150 тис. грн до 200 тис. грн – ще влітку 2012 року. До початку банкопаду, протягом якого померли половина банків, залишалося півтора року.

Про необхідність підняти ліміт виплат депутати заговорили в 2015 році, коли вже кілька десятків банків потрапили під управління ФГВФО. Але тоді влада проігнорувала цю ідею, розуміючи, що банкопад ще не завершився, а значить, підвищені гарантії лише збільшать навантаження на платників податків. Адже виплата гарантованих вкладів у 2014-2016 роках здійснювалася за рахунок позик Мінфіну та НБУ, які досі не погашені. У Фонді тоді пояснювали неактуальність ідеї підвищення гарантій тим, що ліміт в 200 тис. грн покривав заощадження 98,5% вкладників.

Але наприкінці 2016 року НБУ несподівано поповнив коло прихильників ідеї підвищення ліміту, хоча конкретні цифри не назвав. Тоді в грудневому звіті про фінансову стабільність НБУ акцентував увагу на тому, що страхове покриття депозитів в Україні в 200 тис. грн (еквівалент $7,5 тис.) є одним з найнижчих в Європі (нижче тільки в Молдові).

Євродиректива № 94/19 від початку передбачала страхування вкладів на суму 20 тис. екю, потім суму підвищили до 100 тис. євро. Цей рівень зберігся в ЄС і до цього дня. Втім, якщо дивитися на показник відношення гарантованої суми до ВВП на душу населення, то наприкінці 2016 року Україна була на рівні європейських країн.

Через рік, у грудні 2017-го, Рада Національного банку рекомендувала підвищити гарантовану суму відшкодування до 500 тис. грн. А в лютому 2018 року про можливості підвищення заговорив Костянтин Ворушилін. Щоправда, тоді він не конкретизував ні суму, ні терміни.

Тепер він називає 2019 рік, коли, до речі, Ощадбанк почне позбавлятися 100-відсоткової гарантії за вкладами фізосіб і підвищення лімітів стане моральним компенсатором для його клієнтів. «Держава ухвалить рішення про терміни та умови поступового приєднання до ФГВФО починаючи з 2019 року на основі економічного аналізу наслідків і ризиків для банку і банківського сектора. Міністерство фінансів проведе відповідний аналіз за участю незалежних експертів, а рекомендації будуть надані уряду до 30 червня 2018 року», – йдеться в стратегії розвитку держбанків, схваленій в лютому.

«Ми плануємо поступовий перехід Ощадбанку до системи Фонду гарантування вкладів, щоб усі банки на ринку мали однакові конкурентні умови, це передбачено, зокрема, і цією стратегією», – заявляв міністр Олександр Данилюк. За словами співрозмовника, знайомого з ситуацією в Ощадбанку, «обговорюються варіанти, як зробити найменш фінансово болючим приєднання Ощадбанку до ФГВФО». «Очевидно, що регулярні платежі з 2019 року він зможе платити без проблем. А ось початковий внесок, можливо, буде розбито на частини, щоб банк платив не відразу всю суму, а частинами протягом року», – пояснив він.

VIP-клієнти оцінять

Хто ж виграє від ініціативи Фонду?

Середня сума вкладів у банках, за даними ФГВФО, на 1 січня 2018 року становила 10,104 тис. грн, що в 20 разів нижче за ліміт гарантій. Менше 200 тис. грн вклади були у 98,6% вкладників банків – учасників Фонду (41 млн клієнтів; фізособа з вкладами в декількох банках враховується кожним банком окремо), а вклади на суму понад 200 тис. грн, відповідно, мали всього 1,4% клієнтів. На 1 квітня у банках зберігалось 469,5 млрд грн коштів фізичних осіб.

Але ці 1,4% VIP-клієнтів зберігають в банківській системі половину коштів фізосіб. Нацбанк раніше підраховував, що гарантії держави покривають за сумою 54% вкладів. Для прикладу: в Хорватії гарантується 83% вкладів, а в Румунії – 91%.

У Фонді повідомили FinClub, що зараз під гарантіями знаходиться 41,1% від загальної суми заощаджень фізосіб в банках. При збільшенні ліміту гарантій до 600 тис. грн буде гарантуватися вже 61% портфеля. При ліміті в 700 тис. грн - 66%, а при гарантії в 800 тис. грн - 71%. Заможні українські клієнти виграють від ініціативи ФГВФО, адже заощадження приблизно на 93 млрд грн опиняться під «парасолькою» гарантій навіть при ліміті в 600 тис. грн. При максимальному ліміті - 140 млрд грн.

Очікується, що частка вкладників, вклади яких повністю гарантовані, виросте при ліміті 600 тис. грн відразу до 99,97%, а при наступних підвищеннях - до 99,98% і 99,99% відповідно. Лише 0,01% вкладників будуть ризикувати.

Для затвердження цього рішення буде потрібно схвалення адміністративної ради Фонду. До неї входить п'ять осіб: директор-розпорядник Фонду, два представники НБУ, по одному – від Кабміну та профільного комітету Верховної Ради. Костянтин Ворушилін зазначає, що підвищення гарантій залежатиме від стабілізації фінансової ситуації у Фонді, адже закон визначає мінімальний ліміт активів Фонду. Зараз коефіцієнт стійкості (співвідношення фінансових ресурсів до застрахованих депозитів) становить 3,6% за необхідного мінімуму в 2,5%.

Однак головною проблемою Фонду, яка вплине на його бажання підвищувати ліміти, залишається значна заборгованість перед Міністерством фінансів за векселями на 59,6 млрд грн. Ще 2,9 млрд грн Фонд винен Нацбанку, хоча й постійно повідомляє про дострокове погашення цього кредиту. У зв'язку з цим у Фонді пов'язують підвищення гарантії за вкладами з вирішенням проблеми боргу, повернути який Фонд зможе тільки в разі вдалого продажу активів банків-банкрутів.


Підтримка на марші


Банкіри схвалюють ініціативу. «Незалежна асоціація, розуміючи побоювання клієнтів, давно ратувала за підняття гарантованої суми вкладів. Ідея загалом правильна (в тому ж Євросоюзі гарантована сума – 100 тис. євро), якщо це не буде супроводжуватися збільшенням внесків банків до Фонду. Банківська система в цілому стабільна і сплеску банкрутств вже не буде, тому збільшення гарантованої суми не призведе до збільшення навантаження на ФГВФО», – впевнена виконавчий директор НАБУ Олена Коробкова.

Їх хвилює, чи не захоче Фонд збільшити розміри регулярних внесків банків. «Збільшення розмірів внесків (якщо таке передбачається) додасть банкам витрат: депозити фізосіб за тих же ставок стануть дорожчими, і ці додаткові витрати в кінцевому підсумку позначаться на клієнтах банків», – зазначає Олена Коробкова.

Аналітики підтримують ідею Фонду, враховуючи «знецінення» ліміту через інфляційні та девальваційні процеси. «На нашу думку, сума гарантування може бути збільшена до 500 тис. грн. Однією з причин, чому суму гарантування необхідно підвищувати, – інфляція. При цьому необхідно не тільки збільшити суму, але й привести українську систему у відповідність до міжнародних норм і стандартів», – каже заступник виконавчого директора Центру економічної стратегії Марія Репко.

На думку фінансового аналітика компанії YouControl Романа Корнилюка, запропонована Фондом сума 600-800 тис. грн відображає три-чотириразове знецінення гривні з моменту встановлення попереднього ліміту. «Ідея правильна і довгоочікувана, враховуючи інфляційні та девальваційні процеси, які знецінили гривню. Таймінг також правильний, адже раніше для цього підвищення не було реальних можливостей в розпал банкопаду і процесів очищення банківського ринку», – зазначив він.

Роман Корнилюк вважає, що така ініціатива допоможе частково підвищити довіру вкладників, які отримають гарантію збереження заощаджень в разі настання кризи або дефолтів банків. При цьому окремим вкладникам не потрібно буде дробити свої заощадження, бігаючи з однієї фінустанови до іншої. «Банки теж будуть в плюсі, адже подібне рішення сприяє поверненню в систему частини грошей (і ці гроші стануть «довшими»), які сьогодні зберігаються в готівковій формі», – очікують в НАБУ.

Розширення кола гарантій

Важливо не тільки почати платити вкладникам більше, варто також розглянути можливість розширення кола вкладників, депозити яких гарантуються в принципі, як, наприклад, з січня 2017 року ФГВФО почав гарантувати заощадження фізосіб-підприємців.

У Нацбанку вже пропонували додатково розширити перелік категорій, яких охоплює система гарантування. «В умовах України система гарантування вкладів повинна перш за все охопити депозити неприбуткових організацій та малих підприємств. Тому рішення про поширення гарантій на вклади фізичних осіб – підприємців з початку 2017 року є цілком виправданим. Пізніше можна розглянути аналогічні зміни щодо інших категорій юридичних осіб», – заявляли в НБУ. Ідей у ринку багато: від поширення гарантій ФГВФО на вкладників кредитних спілок до гарантій вкладів, які розміщують недержавні пенсійні фонди за гроші своїх клієнтів.

Але експерти ставляться до такої ініціативи скептично. На думку Романа Корнилюка, розширення переліку – помилкова і ризикова ідея, адже громадськість повинна вибирати надійні банки. «Розширення списку застрахованих вкладників призведе до додаткового тиску на ефективність витрат банків і можливих зловживань за рахунок коштів фізичних осіб», – зазначив він. У НАБУ також вважають це питання неоднозначним. «Поширення гарантій Фонду на МСБ може зіграти злий жарт. Більш-менш великі компанії можуть отримати додатковий стимул дробити свій бізнес на групи підконтрольних малих підприємств і ФОПів. Сьогодні це робиться переважно для оптимізації оподаткування», – пояснили в асоціації.

А Марія Репко взагалі пропонує звузити базу гарантій – скасувати гарантування відсотків за вкладом. «Це дозволить не тільки знизити навантаження на сам Фонд гарантування, але й зменшить моральний ризик вкладників (якщо відсотки не гарантуються, немає сенсу «гнатися» за високими ставками за депозитами)», – заявила вона.

Джерело: Іван Пальчевський, Фінансовий клуб