Чи відбулося реформування банківського сектору?

Чи відбулося реформування банківського сектору?
Олена Коробкова, виконавчий директор НАБУ

За останні декілька років з ринку виведено 93 банки. Зараз вони знаходяться у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) - хто на ліквідації, хто з тимчасовою адміністрацією.

За цей період Фонд гарантування виплатив вкладникам понад 65 млрд гривень. З 2012 року сума сягнула 80 млрд. Це гарантовані державою "заспокійливі" 200 тис. гривень. Кошти ФГВФО були запозичені у держави під відсотки.

Наразі у Фонді знаходиться активів на 80 млрд гривень. З середини минулого року установа почала активно проводити торги через ProZorro. Сподіваємось, що цього року поповнення Фонду гарантування повноцінно відбудеться і через аукціони, а не тільки за рахунок банківських внесків.

Зараз учасниками ФГВФО є 83 банки, які працюють на ринку. Коли банк вступає до Фонду, робиться аудит. Відбувається оцінка усіх активів, пасивів, виводиться різниця і потім розробляється план подальших дій. Якщо різниця дуже велика, то Фонд має звернутись до правоохоронних органів, оскільки завдано збитків, а колишні власники банку зобов'язані повернути ці кошти ФГВФО.

До того ж майно, яке наразі оцінене у 80 млрд гривень за ринковою вартістю, може бути продане за 50 або 60 мільярдів гривень. На жаль, оціночна ринкова вартість, і вартість, за якою реалізують майно, – це абсолютно різні суми.

Через низький рівень захисту прав кредиторів і непривабливий інвестиційний клімат немає черги охочих, котрі прагнуть прийти в Україну і щось купити або в щось інвестувати. Адже інвестори не розуміють, як повернути гроші, якщо вони захочуть піти з українського ринку.

В Україні дуже низький рівень розслідування фінансово-економічних злочинів. За статистикою Фонду гарантування, з чотирьох тисяч позовів до суду доведено тільки десять. Це жахлива статистика.

Рятуючи українські банки, НБУ слід зважати на економічний сенс від реструктуризації. І на важливу фінансову процедуру наважуватися варто лише тоді, коли держава від цього не потерпатиме. Треба діяти швидко, але в рамках законодавства. Це не має бути популізмом або маніпуляцією.

Зрозуміло, що справи не обмежаться судами тільки в Україні. Справи підуть далі в інші інстанції. Але на шляху до євроінтеграції Україна мусить отримати такий досвід, вирішити проблеми та повернути борги.

Масове банкрутство банків пов'язане з тим, що після кризи 2008 року фінустанови перестали займатись банківським бізнесом. Власники вигадували чудернацькі схеми, видаючи кредити пов’язаним особам. У багатьох банків кредитний портфель пов'язаних осіб перевищував 80-90%. Тобто брали кредити, щоб видавати знову ж кредити і фінансувати власний бізнес. Банкопад, який пройшов, – це було очищення системи від небанківських установ, які мали банківську ліцензію. Закривали банки у декількох випадках - за порушення законодавства та за невідповідність нормативам НБУ.

Банки вилучали з ринку після діагностики і стрес-тестування, коли показники суперечили тим балансам, які вимальовував менеджмент. Декілька банківських установ позбулися ліцензії за порушення законодавства у сфері фінансового моніторингу, за здійснення протиправних операцій. Навіть було декілька випадків, коли власники банків вирішили просто піти з ринку і стати фінансовою компанією. Бо зрозуміли, що те, чим вони займаються, не є банківською діяльністю.

Нацбанк за останні роки визначив рівні вимоги до абсолютно всіх банків. Змінилось законодавче поле. НБУ посилив нагляд за банківським сектором та здійснює необхідну діагностику.

Банківська спільнота підтримує реформи, які пройшли в Національному банку. Ми постійно знаходимось у діалозі з НБУ стосовно вчасності чи обсягів тієї чи іншої реформи. Зараз банківська система функціонує, вона капіталізована та високоліквідна. У неї є гроші і банки готові їх пустити на кредитування реального сектору.

Але тут трохи змінились умови. Наприклад, у 2016 році з $3,2 млрд інвестицій в Україну $2,4 млрд це були інвестиції в банківський сектор. Це вказує на те, що власники капіталізували власні банки. Нема жодного прикладу бізнесу, який би у таких масштабах капіталізував власну справу. Тобто змінилась кон’юнктура ринку.

Проблема зараз у тому, що у парламенті знаходяться близько 25 законопроектів, які надзвичайно потрібні банківському сектору. За ці закони просто не голосують. Наприклад, законопроект про захист прав кредиторів чи відновлення кредитування. Його вже тричі вносили до парламенту і не вистачає то шість, то чотирнадцять голосів. Дуже добре, що проголосували за кредитний реєстр. Законопроект нині знаходиться у Президента. Ми чекаємо на його підписання. Вважаємо, що в перспективі це призведе до зниження відсоткових ставок по кредитах і посилить ризик-менеджмент у банках.