Зміни у валютному регулюванні: як працюють новели на практиці?

Зміни у валютному регулюванні: як працюють новели на практиці?
Олена Коробкова, виконавчий директор НАБУ
З 7 лютого в Україні діє низка новел щодо валютного регулювання. Ці зміни стосуються як пересічних громадян, так і великих корпорацій. Тому сьогодні доречним буде "пройтися" по тому, що змінилось у нас "на папері", а далі розповісти, як ці нові норми вплинули на банківське життя (а відповідно, на громадян, бізнес та економічні процеси загалом).

Усе для людей

Одним із ключових нововведень став дозвіл обміну валюти в онлайні та через банкомати. У день, коли з’явилась така можливість, люди почали тестувати послугу. Одразу ж "наміняли" грошей на десяток тисяч чи кілька десятків тисяч доларів. Середній чек становив 150 доларів. Але наступного дня ажіотаж спав. Та все ж, за перший тиждень роботи послуги люди придбали 19 мільйонів доларів (станом на сьогодні "міняти гроші" в режимі онлайн дозволяє сім банків).

Що це означає? 

Для валютного ринку – майже нічого. У загальній історії сума не є значною. А ось для клієнтів є низка серйозних переваг. По-перше, це економія часу та й не треба прив’язуватися під розклад роботи кас. Завтра вранці літак до Нью-Йорка і потрібні долари на картку, а ви о 21-й годині все ще закриваєте робочі моменти в офісі? Взагалі не питання. Купуйте валюту в онлайні через особистий кабінет на сайті банку (чи через іншу систему інтернет-банкінгу, якою користується фінустанова).

Наступна перевага – в інтернеті дешевше. Це пояснюється тим, що вартість надання послуги в режимі онлайн є значно нижчою. Тому в онлайні банки пропонують вигідніший курс і менший "розрив" у ціні між купівлею та продажем валюти.

Усе для бізнесу

Тут, власне кажучи, не зовсім "усе". Хоча, ми спостерігаємо і позитивні зрушення.

Розрахунки для нерезидентів

Відтепер можливі розрахунки нерезидентів через гривневі рахунки в межах нашої держави. Це означає, що закордонні корпорації, які ведуть у нас бізнес, зможуть частину операцій перевести у гривню в межах України. Тобто частина платежів за експортно-імпортними операціями не йтиме на валютний ринок. А відповідно, зменшаться потреби в купівлі та продажу валюти. Паралельно – це можливість спростити адміністрування операцій з українськими партнерами. Такий підхід вплине на здешевлення забезпечення діяльності компанії. Як наслідок – сприятиме зростанню цікавості іноземних компаній до українського ринку. Це, у свою чергу, збільшить надходження валюти до України та потреби в купівлі валюти для виведення прибутку в майбутньому.
 
"Бронювання" гривні

…для купівлі валюти підприємствами за день до проведення операції більше не потрібне. Паралельно, з 1 березня, зменшується норма обов’язкового продажу валютних надходжень. Відтепер вона становитиме 30% замість 50%. До того ж, НБУ натякає на можливість повного скасування обов’язкового продажу вже у близькій перспективі. Така новела забезпечує момент зручності та гнучкості для міжнародного бізнесу.

BEPS та SPLIT

Для тих, хто не в курсі, що означають ці абревіатури, коротко роз’яснюю. BEPS – це ухилення від оподаткування з використанням спеціальних операцій із низькоподатковими юрисдикціями. SPLIT – реформа регулювання фінансового ринку.
Реалізація плану протидії ухиленню від оподаткування – критичне завдання для інтеграції у міжнародну економіку. Не менш значущим для нас є закон про SPLIT. Його мета – створити можливість здійснювати окремі операції, аналогічні до банківських, через менш зарегульований, але прозорий і надійний небанківський сегмент фінансового ринку. А здорова конкуренція – рушій прогресу.

Проблемні моменти

Контроль платежів нерезидентів банками

Банки повинні контролювати платежі своїх клієнтів-резидентів у гривні на рахунки нерезидентів, відкриті в інших банках. Але надійного, чіткого й однозначного механізму виявлення таких платежів немає. Тому банкам загрожують потенційні багатомільйонні штрафи від НБУ за невиконання цієї вказівки. Адже очевидні ознаки "нерезидентності" в реквізитах відсутні.

Вихід з цієї ситуації – при переході на міжнародний стандарт нумерації рахунків IBAN і модернізації системи електронних платежів НБУ передбачити обов’язковий для зарахування платежу реквізит "резидентності". Тоді, хто в нас резидент, а хто – ні, можна буде визначати в автоматичному режимі.

Нерезиденти можуть відкривати рахунки, але як – не зрозуміло… Принаймні поки що

Пакет валютних постанов вийшов (і дозволив нерезидентам відкривати рахунки), а от зміни до інструкції 492, що регулює порядок відкриття, – застрягли. На практиці виходить, що банки або відмовляють нерезидентам-юридичним особам у відкритті рахунка, або ризикують отримати санкції НБУ за порушення формально чинної інструкції.

Також ця історія спричинила ще одну колізію. "Стара" вищезгадана постанова містить виключні переліки дозволених операцій, а от нове валютне регулювання дозволяє все, що не заборонене. Тобто деякі операції є водночас дозволеними та забороненими. Погодьтеся, такий підхід – не зовсім зручний). Наразі чекаємо на оновлену постанову, що має виправити колізії.

Кредити від нерезидентів

Звісно, скасування процедури реєстрації кредитів від нерезидентів – це беззаперечна перемога. Але водночас банк змушений контролювати відповідність відсоткових ставок за кредитами від нерезидентів ринковим. А тепер хвилиночку...

Так, банки залучають депозити, видають кредити і достеменно знають, які ставки діють в Україні. Але відколи банки стали професійними аудиторськими компаніями чи рейтинговими агенціями, які оцінюють привабливість компаній з точку зору закордонних інвесторів? Зазначу, ця процедура потребує спеціальних знань, ресурсів і багато часу.

Також ця вимога є проблемною і для клієнтів. Крім думки банку, що обслуговує кредит, необхідно враховувати думку податкової (в контексті трансфертного ціноутворення під час сплати податків). А от однозначної офіційної методики, як це робити, не існує. Як наслідок, жодних гарантій, що думки НБУ та податківців під час майбутніх перевірок збігатимуться між собою та, головне, з оцінкою банку.

Перспектива такої історії – величезні штрафи як для банку, так і для клієнта. Тому цей факт може стримувати кредитування закордонними компаніями своїх дочірніх підприємств в Україні, тобто перешкоджати інвестиціям в нашу економіку.
Чи потрібен наразі саме такий проблемний для всіх учасників процесу контроль? Питання риторичне.

Життя після смерті статті 37 (закону про зовнішньоекономічну діяльність)

Уся бізнес-спільнота дуже раділа скасуванню статті, що давала можливість чиновникам блокувати експортно-імпортні операції навіть у разі незначних порушень або й поготів через вигадані зачіпки.

І хоча законодавча норма начебто відмерла, певних "зомбі" реанімували листом Міністерства економічного розвитку і торгівлі. Ці "зомбі" переслідують компанії, які працюють за укладеними до 7 лютого контрактами. А це - очевидні незручності для бізнесу та поле для маніпуляцій із боку представників влади.

Що вийшло гірше, ніж було?

Раніше було прийнято цілий закон (!), що дозволяв нашим айті-спеціалістам, які працюють із закордонними компаніями, не "вибивати" акти про надання послуг із своїх замовників. Для міжнародних компаній такі акти – щось екзотичне і незрозуміле.
Із новим законом і пакетом постанов колишні винятки з режиму контролю строків розрахунків (які дозволяли забути про акти) зникли, а нових наразі немає. Дорогі послуги айті-спеціалістів часто не вписуються в допорогове значення до 150 тисяч гривень (у таких межах можна не контролювати операції). Чи будуть вони знову змушені повернутися до дивних, за світовими мірками, актів наданих послуг? Є надія, що ні. Уряд вже визначив галузі, для яких НБУ може встановити необхідні винятки, тепер слово за регулятором.

Отже, підбиваючи підсумки, зазначу, що нове валютне регулювання, безумовно, принесло низку покращень і полегшень – як для пересічних людей, так і для бізнесу. Але паралельно залишились моменти, що потребують оперативного доопрацювання. Особливо в контексті бізнес-діяльності. Сподіваюсь, нашими спільними зусиллями нам вдасться усунути незручності.