5 причин Укрпошті не ставати банком

5 причин Укрпошті не ставати банком
Олена Коробкова, виконавчий директор НАБУ
Банківське співтовариство виступило проти прийняття законопроекту, який дозволяє Укрпошті проводити банківські операції без контролю з боку НБУ і необхідності додержання вимог по капіталу і нормативам.

У лютому минулого року Кабінет міністрів затвердив Основи стратегічного реформування державного банківського сектору. Червоною ниткою виписаної стратегії стала мета зменшити присутність держави на банківському ринку і поступовий продаж більшості держбанків приватним і міжнародним інвесторам. Практично через рік ті ж наміри політичної еліти були закріплені в меморандумі з Міжнародним валютним фондом, підписаним 2 березня вже цього року.

Але ось, по закінченню трьох місяців з моменту підписання меморандуму, група депутатів реєструє в парламенті законопроект №6601, який не тільки не зменшує частку держави у фінсекторі, а навпаки, роздуває її до ще більш непристойних масштабів.

У разі прийняття спецзакону, стабільно збиткове державне підприємство Укрпошта отримає право відкривати та обслуговувати рахунки фізичних і юридичних осіб, в тому числі депозитні, проводити розрахунки, випускати платіжні карти і багато іншого. Чому цього не можна допустити?

1. Фінансовий моніторинг
Спецзаконопроект №6601 дозволить державному гігантові Укрпошті, що користується 11,5 тис. відділень по всій країні, проводити повноцінні безготівкові розрахунки за рахунками. Переводити безготівкові кошти в готівку і навпаки. І все це без належного контролю з боку НБУ, а саме такого, який здійснюється в банках. І це принципово важливий момент.

Сьогодні Укрпошта є суб'єктом первинного фінансового моніторингу, як установа, що проводить грошові перекази без відкриття рахунку. Але законопроект № 6601 суттєво розширює горизонти фінансової діяльності для держструктури, а значить, поверхневої ідентифікації клієнта буде вже недостатньо.

Сіль в тому, що норми, виписані в законодавстві щодо фінансового моніторингу, відображають основні вимоги міжнародних організацій в цьому напрямку. Відповідно, поява слабо контрольованого підприємства, яке візьме на себе виконання функцій банківської установи, може негативно відобразитися на ставленні міжнародних органів і сприяти підвищенню відповідних ризиків при оцінці діяльності України в рамках виконання міжнародних вимог в питаннях протидії легалізації доходів і фінансування тероризму.

Оскільки законодавча трансформація Укрпошти в банк не передбачає отримання банківської ліцензії, Нацбанк не матиме права контролю діяльності даної держструктури в режимі онлайн, як це відбувається в банках. Відповідно заблокувати підозрілий платіж тут і зараз регулятор також не зможе. Таким чином, формальний обов'язок Укрпошти керуватися нормативно-правовими актами НБУ при проведенні розрахунків і відкриття рахунків від можливих ризиків захистити не зможе.

Фатальну роль в цьому питанні може зіграти відсутність в штаті Укрпошти достатньої кількості кваліфікованого персоналу, що спеціалізується на веденні банківських операцій і має досвід в даній сфері. Особливо це стосується відділень в маленьких селах з населенням 2000 осіб, де співробітники Укрпошти звикли до виконання стандартного набору послуг: видачі пенсії, прийому комуналки, роздрібного продажу газет і мила.

Відсутність подібних жорстких фільтрів з боку держави може призвести до масових порушень в проведенні банківських операцій і ненавмисних збоїв в системі фінмоніторингу, що ускладнить боротьбу з корупцією та виведення економіки з тіні.

2. Валютний контроль
Ще одне слабке місце в ідеї трансформації Укрпошти в банк. Кожен українець, а особливо представники бізнесу, не за чутками знають, як сьогодні непросто проводити будь-які валютні операції, які жорстко контролюються і регулюються Національним банком. Так, ми йдемо шляхом поступової валютної лібералізації, але до відкритого ринку капіталу нам ще дуже далеко. Оскільки Укрпошта зараз і навіть після того, як набуде функцій банку, що не буде в повному обсязі регулюватися НБУ, виконання вимог, наприклад, щодо обмеження на операції по поточному рахунку, роль якого цілком може виконувати поштовий рахунок, будуть необов'язковими.

Те ж стосується лімітів на покупку валюти в касі і обмежень на зняття депозитів в іноземній валюті, і багато іншого.

3. Захист вкладів
Згідно спецзакону № 6601, для ведення банківської діяльності Укрпошті не потрібна банківська ліцензія. Дана держструктура також не зобов'язана бути членом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та платити регулярні внески, якими забезпечується виплата гарантованих державою депозитів населення в розмірі 200 тис. грн. Виникає питання, хто гарантуватиме повернення українцям внесків в Укрпошту і в якому обсязі.

4. Вимоги захисту до банківських кас
Ні для кого не секрет, що на забезпечення захисту своїх касових вузлів банки витрачаючи мільйони і мільярди, починаючи від спеціалізованого броньованого скла, кабіни, сейфів і закінчуючи покупкою дорогого спеціалізованого обладнання для перевірки та перерахунку грошей. Все це забезпечує не тільки збереження людських грошей, довірених банку, але і безпеку самого касира.

Чи є все це в Укрпошти? З огляду на те, що менеджмент держструктури неодноразово заявляв, що 80% їх відділень не оснащені банально навіть комп'ютером, дуже в цьому сумніваюся. У той же час отримання права відкривати депозитні рахунки передбачає істотне зростання обігу готівки, збереження яких в цьому світлі виглядає сумнівною.

5. Джерело фінансування трансформації Укрпошти в банк
Спочатку йшлося про те, що Укрпошта планує витратити $38 млн на закупівлю 2,5 тис. банкоматів, а ще $111 млн буде направлено на IT-забезпечення. В цілому, п'ятирічна програма модернізації Укрпошти передбачала витрати в $507 млн.

При цьому, підприємство вже кілька років збиткове. У 2016-му році чистий збиток цього підприємства склав 188 млн. грн. За перше півріччя 2017 - ця сума вже зросла до 238 млн. грн. Відповідно, виникає питання, за рахунок чого буде втілюватися каприз держпідприємства поштового зв'язку стати банком? Сподіваюся, для нових фінансових експериментів держави не доведеться знову лізти в кишеню платників податків.

Звичайно, банкам не хочеться, щоб на ринку фінансових послуг з'явився ще один державний банківський гігант з привілейованими можливостями і відсутністю відповідальності. Але тут питання не тільки в конкуренції, але і в реальній загрозі захищеності країни від нових фінансових потрясінь. Якщо Укрпошту законодавчо по функціоналу, по регулюванню і відповідальності прирівняють до банків, - цих ризиків можливо уникнути. Для цього потрібні локальні зміни в чинне законодавство для повноцінної синхронізації вимог при наданні аналогічних послуг.

У той же час, є реальні шляхи вирішення завдання - не ламаючи діючу структуру фінансового контролю. Укрпошта може активно співпрацювати з банками в якості агента надання послуг через свою розгалужену мережу. Така спільна робота принесе Укрпошті відсутній дохід і в майбутньому дозволить прийняти зважене рішення про необхідність таких змін в роботі державної установи.