Чому розвиток факторингу в Україні – необхідність?

Чому розвиток факторингу в Україні – необхідність?
Олена Коробкова, НАБУ

Перенесемся у світ торговельних мереж і постачальників. Наприклад, ви – компанія, що займається постачанням гречаної крупи великим торговельним мережам.

У вересні ви підписуєте договір постачання товару на суму 300 000 грн. Згідно з цим договором, покупець повинен заплатити за товар впродовж 90 діб, тобто десь орієнтовно в грудні.

Але бізнес не повинен "стояти", поки з’являться гроші для наступної закупівлі. І взагалі за три місяці з цих 300 000 грн у постійному обігу ви могли б "зробити" ще + кілька десятків тисяч зверху!

А тепер уявіть, що у вас є можливість залучити так званого "посередника". Цей "посередник" викупить у вас боргове зобов’язання торговельної мережі й одразу заплатить вам 290 тисяч гривень, а собі пізніше поверне всі 300 000.

У результаті виграють всі. Ось, власне, я й розповіла про класичний тип факторингу.

На жаль, в Україні більше відомий інший вид факторингу, що полягає у відступленні протермінованої заборгованості фінансового характеру. Тобто у продажу "проблемних" боргів. Який це має вигляд?

Компанії, які мають справу з "кредитними" боржниками і працюють як "колектори", позиціонують свою діяльність як "факторинг" і створюють стійку асоціацію цього терміна з "вибиванням боргів".

Попри те, що класичний факторинг існує в Україні мало не з самого народження незалежної банківської системи на початку 90-х, рівень його проникнення залишається дуже далеким від показників більш розвинених ринків.

Ще однією характерною рисою нашого ринку факторингу є високий рівень концентрації факторингового фінансування. За даними за 2020 рік орієнтовно половину таких послуг надає один гравець – ПУМБ.Таким чином, за 2019 рік обсяг класичних факторингових операцій в Україні становив приблизно 0,5% ВВП, у Туреччині – 4,5%, у Польщі – 7,7%.

Що стосується інших гравців, то статистика така: ОТП – 10%, "Укрексімбанк" – 8%, "Альфа-Банк" та "Райффайзен Банк" – по 6%, "Банк Восток" – 5%, МТБ – 4%, "Таскомбанк" – 3%, решта сукупно – 8%.

Про "спліт". І як він вплинув

Нагадаю, що метою закону про "спліт" є поділ функцій Національної комісії з регулювання ринків фінансових послуг між Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку і Національним банком.

Від "спліту" минуло небагато часу, і про його відчутний вплив на ринок факторингу говорити зарано, проте щонайменше один позитивний ефект уже можна відзначити.

НБУ не без зусиль із нашого боку вніс проєкт із розвитку ринку торгового факторингу до стратегії розвитку фінансового сектору до 2025 року.

Як кажуть спортивні коментатори, це вже вагома заявка на успіх, з огляду на підтверджений практичний досвід Національного банку в реалізації стратегічних реформ, а також на наш позитивний досвід співпраці з регулятором у цьому процесі.

Крім того, наявність одного регулятора для банківського та небанківського сегментів ринку факторингу сприятиме створенню гармонізованого регуляторного середовища та рівній і прозорій конкуренції. Це базові передумови для розвитку будь-якого ринку.

Банки чи факторингові компанії?

Відмінності між банківським і небанківським сегментами ринку факторингу узагальнено такі самі, як і на інших ринках, на яких представлені і банки, і небанківські фінансові установи.

Банки залучають кошти вкладників і можуть за рахунок цього забезпечувати більш масштабне фінансування. Також банки надають ширший спектр послуг і можуть пропонувати клієнтам складні комбіновані продукти, зокрема факторинг у зовнішньоекономічних торгових операціях. Але треба зазначити, що і регулювання для банків значно жорсткіше.

Небанківські компанії мають більше свободи в прийнятті ризиків, тож можуть пропонувати більш гнучкі умови або фінансувати тих клієнтів, ризик яких неприйнятний для банку.

Клієнт у договорі факторингу

Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб’єктом підприємницької діяльності.

Факторинг може застосовуватися щодо будь-яких торгових операцій, за яких виникає відкладене грошове зобов’язання, так звана "дебіторка". Найефективнішим цей інструмент є для компаній, які регулярно здійснюють закупівлі із відстроченням оплати, та їх постачальників.

Перспективи та перешкоди для розвитку

З огляду на поточний стан ринку, перспективи масштабні. Але на цьому етапі важливий не стільки річний процент зростання чи зменшення ринку в обсягах, скільки якісний перехід.

Оновлення законодавчої та регуляторної бази. Запровадження інформаційно-технологічної платформи, консолідація "критичної маси" учасників ринку навколо прозорих і справедливих правил роботи на ньому – це сприятиме м’якому й "екологічному" розвитку ринку факторингу.

Стосовно перешкод, нагадую, що впродовж останніх років класичний факторинг розвивається у вельми токсичному шлейфі факторингу "колекторського", і це відлякує багатьох потенційних користувачів. Отже, розділення цих ринків, зокрема, на рівні встановленого законами термінологічного апарату, вже стане стимулом для зростання ринку класичного факторингу.

Ще одна "точка зростання" – у зміні регуляторних підходів до оцінки банками ризиків за факторинговими операціями, що подібні до оцінки кредитного ризику загалом.

Наразі характер ризику за факторинговими операціями та, відповідно, наслідки його реалізації інші. Проте зміна підходів потребує від регулятора глибшого розуміння специфіки ризиків та інструментів управління ними. А також підтвердження статистичними даними.

Створення нетоксичного середовища для розвитку ринку, співпраця у цьому його учасників і регулятора дадуть можливість реалізувати той гігантський потенціал, що проявляється у відставанні показників проникнення факторингу в Україні від аналогічних показників розвинених країн.

Цей потенціал зростання може становити до 10% ВВП у перспективі 5-6 років. Нагадаю, що на 2019 рік цей показник становив 0,5% ВВП.

Отже, тут буде простір для розширення бізнесу чинних учасників ринку та місце для нових гравців.

Ми також розуміємо, що потрібні зміни не будуть миттєвими і потребуватимуть значних зусиль.

Власне, з метою розвитку ринку торгового факторингу, а також інших інструментів торгового фінансування, ми започатковуємо проєкт "Український альянс торгового фінансування і факторингу".

Цей проєкт ініційовано низкою банків-членів НАБУ і підтримано Європейським банком реконструкції та розвитку. Проте це не закритий банківський клуб.

УАТФФ задуманий як рівноправне об’єднання всіх учасників ринку, як спільнота професіоналів, які готові взяти участь у встановленні та дотриманні на ринку факторингу прозорих і чесних правил.