Банківська система 2022: чого чекати?

Банківська система 2022: чого чекати?
Олена Коробкова, НАБУ

Цьогоріч я особливо надактивно закінчую 2021 рік. Майже щодня отримую хоча б один журналістський запит із темою «А що ж там буде далі?». І хоча часу, як завжди, обмаль, мене дуже тішить така увага не лише суто «економічних» журналістів до теми життя банків. До нас нарешті прийшло усвідомлення: банки – це кровоносна система економіки. Все добре з банками – отже, все добре в економіці. Все добре в економіці – отже, все буде добре і з рівнем життя громадян.

Окрім того, як демонструють останні дослідження, в нас активно зростає рівень фінансової грамотності населення, що також нас як Незалежну асоціацію банків України дуже радує. Ми не дарма так активно і так давно працюємо з темою фінансової обізнаності як із дорослими, так і з дітьми.

Тож у період передноворічних свят я вирішила просто та доступно пояснити, що очікує фінансову гілку розвитку країни та які виклики нам із вами необхідно подолати.

Замість підсумків

Аби зрозуміти, куди ми прямуємо, давайте спершу з’ясуємо, з якої точки ми вирушаємо. Попри всі скептичні прогнози, коронакриза та складна геополітична ситуація не завадили банківській системі зростати цьогоріч. За 10 місяців банки отримали 58 млрд грн чистого прибутку, що в півтора раза перевищує показник аналогічного періоду 2020 року. Проблемні кредити демонструють чіткий тренд на скорочення. Зокрема, за 10 місяців проблемні кредити зменшилися на 58 млрд грн, а частка проблемних кредитів у кредитному портфелі банків скоротилася з 41% до менше ніж 33%. Пожвавився ринок злиття та поглинання. Якщо ще рік тому ми в середньому чули про одну угоду на рік, то цього року в нас «вималювалося» 5-7 потенційно успішних кейсів, серед яких імовірні угоди Kaspi.kz та БТА, Кредит Дніпро та PINbank, Укрпошта й Альпарі, ПУМБ та Ідея банк.

Ми стали ще більш технологічними у 2021 році. Зокрема, до цього результату підштовхнула й коронакриза. Банки усвідомили, що їм необхідно ставати зручнішими, діджиталізованими та «ближчими» до споживача. Доба, коли просто достатньо було добре робити свою основну роботу, закінчилася. Людям потрібен сервіс. Зручність. Мобільність.

Водночас ми стаємо щоразу більше cashless. Сталий тренд до зростання кількості карток – і в обігу загалом, і активних – давно не дивина для ринку. Але варто відзначити бурхливий розвиток високотехнологічних інструментів розрахунків – безконтактних і токенізованих платіжних засобів.

У нас працюють держпрограми підтримки як бізнесу, так і охочих отримати доступне житло. Хоча якщо програма «5-7-9» має більш відчутний вплив на розвиток підприємництва, то іпотека все ще досі лишається майже не відчутною в контексті, приміром, нашого ВВП.

Ми продовжили співпрацю з МВФ, проголосували за важливий Закон «Про платіжні послуги», що стане для нас великим кроком до інтеграції в європейську фінансову систему.

Тому загалом – рухаємося в правильному напрямі. Але для наступного року завдань теж вистачає.

2022 – пріоритети

 Захист прав кредиторів

Це наш класичний і болісний виклик, який неодмінно треба подолати. Наша держава інколи поводиться так, ніби не розуміє, що незахищені кредитори – це відсутність ресурсів для покупок, розвитку будівництва, бізнесу й економіки. У нас досі кредитор у суперневигідному положенні. Ми даємо в борг ресурси й ніколи не можемо бути впевненими, що ці ресурси буде повернуто і що «поблажливістю» нашого регулювання не скористаються недобросовісні позичальники.

Збереження такого підходу неодмінно призведе до послаблення кредитування, відсутності інвесторів і «вливання» таких наразі необхідних для економіки коштів. Тому у 2022-му ми особливо активно змінюватимемо парадигму відносин «кредитор – позичальник».

МВФ

Відновлення програми МВФ важливий позитивний сигнал для ринку, адже цей крок сприяє збереженню фінансової стабільності та є стимулом для продовження структурних реформ. Важливо, аби ми дотримувалися виконання зобов’язань у межах домовленостей із МВФ. Це гарантія створення підґрунтя для сталого розвитку та збереження фінансової стабільності.

Зменшення присутності держави у власності банків

Надмірна ринкова влада у руках держави викривлює умови конкуренції. Нагадаю, зараз держава є власником майже 50% активів банківської системи. Монополізований банківський ринок – це ситуація неприпустима. Таке домінування гравців під контролем спільного власника може суттєво впливати на весь комплекс умов на ринку – на процентні ставки, на доступність певних продуктів тощо.

Звісно, останніми роками було чимало зроблено для того, щоб операційний менеджмент держбанків працював незалежно, і рішення власника – держави – не чинили руйнівного впливу на ринкові умови. Однак навіть той факт, що держава зобов’язана як власник підтримувати свої банки у випадку гіпотетичних фінансових проблем за рахунок платників податків, спотворює умови конкуренції для банків приватного сектору, оскільки наперед встановлює для них жорсткіші вимоги щодо ефективності й прибутковості.

Окрім того, держава не завжди проявляє себе як найефективніший менеджер.

Пенсійна реформа

Необхідно прийняти закон щодо запровадження другого рівня пенсійної системи – обов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення.

Ця реформа необхідна для зменшення соціального навантаження на Державний бюджет і формування в Україні довгострокового фінансового ресурсу, що слугуватиме драйвером інвестицій.

2022 – прогнози

Банківський консенсус-прогноз вказує нам на те, що у 2022 році зростання економіки триватиме. Реальний ВВП України збільшиться на 3,8% у 2022 році. Водночас інфляція залишатиметься доволі високою – середній рівень становитиме 7,6%. Зазначу, що висока інфляція – це не лише українська історія, а світовий тренд.

Також очікуємо збереження та підсилення тих позитивних трендів, що склалися у 2021-му.

Ми ж як організація, що є голосом банків України, надалі підсилюватимемо позиції банківської спільноти на благо покращення добробуту наших громадян.