Непрацюючі кредити є загрозою фінсектору

Непрацюючі кредити є загрозою фінсектору
Олена Коробкова, виконавчий директор НАБУ

Тенденції до відновлення кредитування є, але за межами споживчого сектору вони слабкі. Це зумовлено відповідним економічним і правовим середовищем, - вважає виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова. Власними висновками та пересторогами вона ділиться у своєму блозі на сайті видання "Новое Время".

В українських банках заморожено кредитів на 588 млрд грн. 56% усіх існуючих позик в Україні визнано непрацюючими. У 2018 році це стане однією з основних загроз стійкості фінансового сектору.

Підбиваючи підсумки 2017 року Національний банк визнав, що Україна стала рекордсменом світу по частці непрацюючих кредитів, що зосередилися в наших банках. Цифри і справді вражають: ще на початку року обсяг проблемних кредитів становив 444,66 млрд грн. А вже до листопада ця сума зросла на 143,8 млрд грн – до 588,46 млрд грн. Попри вражаючі і навіть фаталістичні цифри, насправді ж ситуація сьогодні є більш контрольованою, ніж ще рік тому.

За своєю природою переважна більшість цих кредитів належить корпоративному сектору і тягнеться ще з часів фінансової кризи 2008 року. З часів, коли позики переважно видавалися в валюті та конвеєром, тобто без глибокого прорахунку кредитного ризику і належного визначення вартості заставного майна, яке нерідко було доволі сумнівним. Як показала практика, поява сніжного кому під назвою NPL (Non-performing loan – непрацюючий кредит) це не стільки наслідок девальвації, всепожираючої інфляції та стагнації економіки, скільки дірявого законодавства. Виявилося, що не повертати кредити в Україні, завдяки нашим "лояльним" судам і численним законодавчим колізіям, може бути значно вигідніше, ніж повертати. І мова йде зовсім не про пересічних українців, які до останнього тягнулися, аби виплатити свої валютні позики по іпотеці.

Великі обсяги непрацюючих кредитів зосереджені в державних банках (без урахування Приватбанку), які тривалий час політичними елітами сприймалися як бездонний карман для безповоротного фінансування своїх бізнес проектів. За даними НБУ на 1 листопада частка NPL у їх портфелях складає 56%. Нерідко по такому ж принципу діяли акціонери деяких приватних банків, переважно української прописки. Наприклад, непрацюючі кредити займають 87% у портфелі нині державного Приватбанку. У банках, що входять до іноземних банківських груп, цей показник становить 45%, з приватним українським капіталом – 25%.

Тим не менше, сьогодні переважна більшість фінансистів та аналітиків переконані, що рівень проблемної заборгованості стабілізувався і відбувається поступова реструктуризація та списання NPL. Банки сформували достатні резерви під проблемні активи та ринок почав демонструвати прибуток. Проте консервація проблеми не означає її вирішення і ми це чудово усвідомлюємо.

Великі надії щодо зменшення обсягу токсичних активів ми покладали на закон Про фінансову реструктуризацію, який почав діяти в жовтні минулого року. Він базується на кращих світових практиках – Стамбульському та Лондонському підходах.

Спільними зусиллями ЄБРР та НАБУ забезпечили практичну можливість реалізації цього Закону - розробили всі нормативні документи, створили Секретаріат та технічно забезпечили його роботу.

Однак, Закон не працює достатньо ефективно. По факту на сьогодні розпочато лише 9 процедур, з яких 6 завершено. У грошовому вираженні всього процедур відкрито на понад 8 млрд грн, із них успішно реструктуризовано заборгованості на суму 5,16 млрд грн. Досі в роботі знаходиться близько 2,85 млрд грн.

Проте, це зовсім не ті обсяги, які дозволять економіці України якісно вирішити проблему NPL у корпоративному сегменті та відновити роботу потенційно життєздатних підприємств.

Разом з експертами і банками ми розробили законопроект, що передбачає створення нового виду фінансових установ – компаній з управління заборгованістю. Заснувати таку компанію зможе будь-яка особа, в тому числі держава. Законопроект пропонує встановити мінімальні вимоги та прозорі правила діяльності для інвесторів. Така компанія займатиметься опрацюванням з боржником добровільного погашення боргу або ж візьме на себе управління його майном і, відповідно, розпорядженням прибутку. Також законопроект передбачає добровільну реструктуризацію з можливістю часткового прощення боргу.

Важливо, що дохід боржника-фізичної особи, отриманий від реструктуризації або прощення боргу до 2023 року оподатковуватися не буде, що стимулюватиме не зволікати з врегулюванням боргу. В той же час, окремі положення проекту потребують додаткового обговорення. На нашу думку висунуто зависокі вимоги до компаній з управління заборгованістю. Згідно проекту закону така компанія має бути акціонерним товариством зі статутним капіталом не менше 30 млн грн, що може ускладнити доступ інвесторів до цього ринку. При цьому відсутність заборони для таких компаній консультувати одночасно кредитора, боржника та потенційного покупця закладає ризик конфлікту інтересів у їх діяльності.

Планується, що законопроект буде зареєстровано в парламенті вже на початку нового 2018 року. Його прийняття, в разі вирішення проблемних моментів, створить прозорі та інвестиційно привабливі умови правового регулювання для купівлі та управління проблемними кредитами. Запровадить гнучкий ринковий інструмент для врегулювання заборгованості. Вдосконалить правила заміни кредитора, що забезпечить єдине розуміння на ринку. Як наслідок, Україна отримає належні умови для розвитку повноцінного ринку вторинних фінансових активів. Зможе залучити реальні інвестиції в економіку та відновити повноцінне кредитування населення і реального сектору економіки. І звісно ж надасть боржникам можливість вигідно реструктурувати борги.

Без прийняття законів, що внесуть радикальні зміни в сферу NPL не відбудеться. Але маючи негативний досвід, коли важливі для фінансового ринку законопроекти роками гуляють коридорами парламенту, ми вже намагаємося покращити ситуацію, у тому числі підзаконними актами. НАБУ неодноразово направляла до Міністерства фінансів узагальнюючі податкові консультації. Їх прийняття може вирішити проблему неоднозначного підходу та, відповідно, виключити ризики негативних податкових наслідків при врегулюванні непрацюючих кредитів. Можливе також вдосконалення порядку позасудового стягнення на нерухоме майно.

Тенденції до відновлення кредитування є, але за межами споживчого сектору вони слабкі, що продиктовано відповідним економічним та правовим середовищем.

Деякі податкові чинники, що блокували відновлення кредитування, будуть нівельовані завдяки нещодавно прийнятим змінам до Податкового кодексу. Переважно вони стосуються урахування резервів під проблемні активи в об’єкті оподаткування, а також відсутності податкових наслідків прощення боргу. Простими словами – з 2018 року буде скасовано "оподаткування збитків" банків. Ці зміни стали можливими завдяки спільним зусиллям банківської спільноти, яку представляє НАБУ, Світового банку та Національного банку України.

Сильним поштовхом для банків пропонувати бізнесу нові масштабні кредитні програми стане вирішення проблеми захисту прав кредиторів. Відповідний законопроект вже в третій редакції поки безрезультатно блукає коридорами парламенту, починаючи ще з 2015 року.

Окреме застереження – штучні драйвери у вигляді масованих програм стимулювання кредитування через державні банки можуть бути небезпечні для банківської системи,  державних фінансів та економіки в цілому, оскільки це призведе до викривлення конкуренції на банківському ринку, накопичення ризиків та можливості структурних викривлень в окремих секторах та галузях економіки.

#думкабанкіраНАБУ #фінанси #економікаУкраїни #економіка #незалежнаасоціаціябанківукраїни  #коробкова #прес-центрНАБУ #асоціаціяНАБУ
#новоевремя #оленакоробкова #еленакоробкова