Олена Коробкова: Банки планують надати 68 млрд грн позик бізнесу, переважно сільгоспвиробникам

Банківське кредитування й агросектор – що буде з кредитуванням аграріїв українськими та іноземними банками? Як війна змінила банківський ринок і чого надалі чекати позичальникам? Про це в інтерв’ю AgroPolit.com розказала Голова Ради Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова.

Як змінився ринок кредитування в час війни?

Війна – складний виклик для всього українського суспільства, для економіки і банків також.

Специфіка банківської діяльності полягає в тому, що банки оперують не власними грошима, а коштами вкладників, і як відповідальні суспільно важливі інституції мають тверезо оцінювати ризики, які беруть на себе, коли видають кредити. І ризики ці сьогодні, на жаль, безпрецедентно високі та часто неконтрольовані, що вкрай ускладнює активне кредитування. Проте банки готові видавати нові кредити.

Так, далеко не всі бізнеси в Україні «стали» 24 лютого. А чимало з тих, що стали, вже відновлюють діяльність, іноді в інших регіонах. Отже, банки дуже зацікавлені підтримувати ті компанії, які раніше сумлінно виконували свої зобов’язання і які працюють сьогодні.

Безперечно, так само зацікавлена й держава. Саме тому було розширено й модифіковано державну програму «5-7-9».

Зазначу, що, згідно з опитуваннями великих банків, у ІІ кварталі вони планують надати 68 млрд грн позик бізнесу, переважно сільгоспвиробникам, і з використанням державних програм підтримки. Раніше за попередніми розрахунками Мінагрополітики зазначало, що потреба в кредитних коштах для реалізації посівної кампанії становить 50 млрд грн.

Наразі банки розглядають агросектор як пріоритетний для кредитування, зокрема на посівну, фінансування якої відбувається цими тижнями. Саме для цього програма держпідтримки «5-7-9%» і програма державних портфельних гарантій були синхронно доповнені «аграрним» напрямом.

Наскільки подорожчали кредити для бізнесових позичальників через фактор війни?

Некоректно узагальнено порівнювати вартість кредитування до та після початку війни. Хоча б тому, що під час війни запроваджені нові програми підтримки з кредитуванням під 0% річних, розширені критерії отримання підтримки та, відповідно, коло потенційних отримувачів такої підтримки.

Якщо не зважати на чинник держпідтримки, спричинене війною підвищення ризиків і скорочення кредитної активності банків грає на зростання процентних ставок. Але водночас чимало позичальників, які раніше не могли розраховувати на підтримку від держави, тепер претендують на компенсацію відсотків і державні портфельні гарантії за своїми кредитами, отже, для них кредити стали суттєво дешевшими, якщо не безкоштовними.

Аграрії дуже постраждали від війни та закриття портів. Які перспективи кредитування в АПК, з огляду на це?

Так, дійсно, через активні бойові дії більшість сільгосптоваровиробників не має можливості експортувати торішній зібраний урожай. Тобто спостерігаємо таку ситуацію: врожай є, а можливості продати цей врожай – немає. Відповідно, аграріям бракує обігових коштів для проведення своєї господарської діяльності. Зокрема для посівної. Власне кажучи, саме тому держава й розширила програми підтримки, згідно з якими вже ширше коло аграріїв може отримувати й отримує кредити, адже Україна «годує» не лише себе, але й інші країни, що розраховують на наш урожай.

Чому банки з іноземним капіталом відмовилися фактично кредитувати аграріїв у цей час? Як це можна виправити – яких гарантій і від кого вони чекають?

Банки з іноземним капіталом не відмовилися кредитувати аграріїв або інших клієнтів.

Разом із тим міжнародні банківські групи, яким підпорядковуються українські «дочки», мають більш жорсткі підходи до оцінки ризиків, а також більш тривалі процедури погодження змін у кредитній політиці у відповідь на радикальні зміни ринкового середовища внаслідок війни. Тому банки з іноземним капіталом у середньому виявилися менш готовими до активного кредитування вже сьогодні (деякі з них дійсно фактично ще не відновили кредитування). Посівна ж чекати не може.

Чи сприяє відновленню кредитування банками аграріїв урядова програма портфельних гарантій? Чи помітили таку тенденцію?

Так, більшість аграріїв кредитують за цією програмою. У відповіді на наступне запитання наведена відповідна статистика.

То вже відомо, на яку суму видано банками кредитів аграріям на посівну?

Станом на 11 квітня (без урахування перехідних минулорічних кредитів) понад 1700 сільгосптоваровиробників залучили кредитів в українських банках на загальну суму 4 млрд 206 млн грн. Із них за програмою державних портфельних гарантій 80% — на 3 млрд 416 млн грн.

Зараз банки прискіпливо вивчають позичальників чи застосовують спрощену схему для видачі кредиту аграріям?

Я зазначала вище, що специфіка банківської діяльності полягає в тому, що банки оперують не власними грошима, а коштами вкладників. І аби ці гроші вкладникам повертати, мають бути повернуті й кредити.

Банк має бути переконаний, що позичальник зможе віддати позичене, і банк, відповідно, зможе віддати кошти вкладнику. Тому наголошую: причина будь-якої відмови – це відсутність переконання й впевненості в банку, що кредит буде вчасно погашений із відсотками. Решта – деталі. Наприклад, чимало дрібних аграріїв усе життя продавали врожай за готівку та ніде «не світили» ні реальних оборотів, ні навіть культур, які вирощували (якісь форми для галочки заповнювали та й по всьому). Працювали, як у нас кажуть, «по-сірому» чи навіть «по-чорному».

Очевидно, що таких фермерів мало хто наважиться кредитувати. Адже розуміння їхньої реальної спроможності бути ефективними й даних для аналізу банк просто не має.

Водночас я не відкидаю людського фактору і серед працівників банків. Може бути й таке, що банк недопрацював і не розгледів «золотого» позичальника. Але якщо п’ять чи вісім різних банків дивилися документи і ніхто не наважився видати кредит, то це вже питання.

Ще один момент, який може впливати на рішення банку, – це розмір господарства: що воно менше, то менша диверсифікація і то більший ризик дефолту через проблеми з одним регіоном чи однією культурою. До того ж не всі банки здатні ефективно працювати з дрібними господарствами, як і не кожен аграрій може продавати врожай партіями по кілька кілограмів. Та й процентні ставки за мікрокредитами зазвичай помітно вищі, порівняно з кредитами середнім і великим підприємствам (так само як відрізняється ціна будь-якого товару оптом та вроздріб). Та разом із тим якщо маленьке підприємство працює прозоро й чесно, банківський кредит чи альтернативне фінансування воно отримає.

Чи користується попитом у аграріїв програма «5-7-9%» в цьому сезоні? Чи відомі Вам цифри, на яку суму видано кредитів аграріям за цією програмою за січень-березень? Чи охоче банки видають за цією програмою кредити, адже відомі випадки затримки фінансування урядом програми за лютий?

За період із 21 лютого по 11 квітня 2022 р. у межах державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» видано 1391 кредит на загальну суму 3,95 млрд грн, у розрізі сільськогосподарських кредитів наразі статистики немає.

Водночас зазначу, що вчора Кабінет Міністрів додатково виділив 2,3 млрд грн для підтримки аграріїв за програмою «Доступні кредити 5–7–9» і спростив реєстрацію сільгосптехніки.

Ваші поради аграріям, які все-таки хочуть зараз отримати кредити.

Загалом неможливо написати інструкцію «Як узяти кредит», виконання якої гарантуватиме результат. Єдине, що варто розуміти: банк дійсно треба переконати, що кредит ви зможете віддати. І один із найвагоміших аргументів – результати вашої роботи раніше.