Економічний розвиток країни, зниження інфляції та гарантії міжнародних партнерів про надання достатньої фінансової допомоги на 2026 рік можуть істотно вплинути на розвиток банківського сектору, зокрема на рівень ставок за депозитними та кредитними програмами. Про це розповів Сергій Мамедов, голова правління ГЛОБУС БАНКУ.
Банкір зауважив, що першим виразником позитивних економічних зрушень та зменшення інфляційного тиску стане монетарна стратегія Національного банку України. Він припустив, що впродовж осені регулятор може знизити облікову ставку на 1–1,5 в.п. — до 14,5–14%. Відтак, на його думку, у банків з’явиться можливість дещо покращити умови за низкою кредитних програм.
“Облікова ставка — це і гарантія міцності гривні, і ринкова вартість залучення коштів. Її зниження може стати важливим системним сигналом до покращення умов за цілою низкою кредитних програм: від іпотеки, автокредитів до спеціальних програм для малого та середнього бізнесу. За умов суттєвого зниження облікової ставки — до 14% — середні ставки за кредитами можуть знизитися щонайменше на 1 в.п. Відтак можуть бути створені сприятливі умови для зростання обсягів кредитування в середньому на 3–5%”, — прогнозує Сергій Мамедов.
Щодо депозитів, то експерт вважає, що середні ставки, залежно від терміну, можуть знизитися до 12–13% річних, а найпопулярнішими восени стануть вклади терміном 6–9 місяців і на 1 рік, з можливим доходом до 14% річних із бонусними програмами. “Низька інфляція означає більш потужну гривню, а відтак дохідність депозитів також може дещо знизитися. Однак у громадян з’явиться можливість не лише проіндексувати власні вклади на рівень інфляції, а й отримати невеликий пасивний прибуток у розмірі 2–3 в.п.”, — зазначив банкір.
Говорячи про валютний ринок, він підкреслив важливість гарантій зовнішнього фінансування: “Наразі аналітики схиляються до того, що у 2025 році Україна потребуватиме від \$35 млрд до \$40 млрд зовнішнього фінансування, яке буде спрямоване на покриття “шалених” видатків бюджету, спричинених війною. Наразі вже підтверджено отримання допомоги від партнерів на 2025 рік. Тому вкрай важливо отримати гарантії подальшої фіндопомоги, що здатна збалансувати держбюджет 2026 року”.
Він також зазначив, що перебіг війни може опосередковано впливати на курси валют, зокрема через поведінку громадян. “Війна — це про непередбачуваність і ризики. Тому не можна виключати, що в певні моменти цей фактор може тиснути на валютний ринок передусім через поведінку громадян. Адже надмірний попит тією чи іншою мірою здатен “спровокувати” курси до зростання. Хоча здійснювана стратегія регулятора, як основного гравця на валютному ринку, залишається досить ефективною. Тому ми не очікуємо, що ситуація може вийти з-під контролю і стати загрозливою”, — підкреслив банкір.
За оптимістичного сценарію, за словами Мамедова, до грудня курс долара перебуватиме в межах 41,8–43 грн, а євро — не перевищуватиме 50–51 грн. “Хоч долару та євро як основним світовим валютам не загрожує знецінення, наразі ми не можемо виключити періодичні курсові кульбіти, спровоковані тими чи іншими подіями у світі... Натомість саме гривневі депозити або ж гривневі ОВДП можуть стати більш вигідною альтернативою для громадян, щоб, як мінімум, не втратити на купівельній здатності наявних заощаджень та перекрити можливе зростання вартості валюти”, — підсумував він.