Парламент поховав відновлення кредитування в Україні

34 голоси не вистачило Верховній Раді для прийняття в першому читанні законопроекту щодо захисту прав кредиторів (№ 4529), що блокує відновлення доступного кредитування в Україні

192 два голоси «за», 27 «утрималися», 1 «проти» та 113 із зареєстрованих в сесійній залі просто не голосували. Такі результати фінансового дня по законопроекту, покликаному ліквідувати законодавчі прогалини, а разом з ними і схеми уникнення від повернення кредитів. Прийняття закону було обов’язковим пунктом виконання зобов’язань України перед МВФ.

«У мене виникає запитання, чим займалися ці 113 депутатів і для чого вони прийшли в Верховну Раду, – щоб захищати свої шкурні бізнес інтереси і приємно проводити час в кулуарах, чи працювати на благо українців, які їх обирали? Таке голосування, коли депутати не виступають відкрито проти, а вважають за краще взагалі змовчати або утриматися від прийняття рішення, говорить про небажання змінювати існуючі схеми. Тому ми вирішили звернутися до МВФ», - говорить виконавчий директор НАБУ Олена Коробкова. 

За її словами, вже вдруге депутати вперто ігнорують проект закону, який повинен був зупинити процвітання незаконного виведення майна з-під застави, маніпуляцій з припиненням поруки та унеможливити використання інших схем по уникненню повернення кредиту.

Метою законопроекту було гармонізувати національне та міжнародне законодавство в рамках, визначених Меморандумом про економічну та фінансову політику з МВФ від 21 липня 2015 року (пункт 17). Його невідкладне прийняття також прописано в Коаліційній угоді та Комплексній програмі розвитку фінансового сектора до 2020 року, схваленій Національною радою реформ у травні минулого року. Крім того, посилення прав кредиторів передбачено Планом законодавчого забезпечення реформ в Україні (постанова ВРУ від 4 червня 2015 № 509-VIII).

Оскільки законопроект не знайшов підтримки в парламенті, він знятий з розгляду Верховної Ради. Перша спроба посилити права кредиторів, що за рахунок зменшення кредитного ризику дозволило б населенню отримати значно доступніші ставки по кредитам, теж зазнала фіаско. Навесні цього року народні депутати провалили подібний законопроект (№ 2286-а), тоді для його прийняття в залі не вистачило 24 голоси.

«Новий законопроект був максимально націлений на те, щоб відкрити шлях до доступного фінансування реальному сектору економіки та населення. Зниження кредитного ризику, дозволило б суттєво знизити ставки за кредитами. Проте, вже зрозуміло, що всі схеми по затягуванню процесів стягнення майна боржників, приховуванню такого майна від кредиторів, невиконанню зобов'язань за дорученням та багато інших, продовжують процвітати в нашій країні», - резюмує Олена Коробкова.

Разом з тим, національні та іноземні інвестори неодноразово заявляли, що при відсутності працюючих механізмів захисту прав кредиторів, Україна не може розраховувати на відновлення доступного кредитування та залучення зовнішніх інвестицій. Без вливань в економіку неможливо очікувати її зростання, тому своїм рішенням парламент суперечить основній меті держави.

Нагадаємо, що законопроект № 4529 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (для стимулювання кредитування в Україні)» передбачав внесення змін до діючого законодавства, що дозволило б:

• Надавати банками державним, приватним нотаріусам та іноземним консульствам розширену інформацію щодо спадщини. Тобто, окрім даних про наявність рахунку та залишків коштів на ньому, також інформацію щодо рухомого майна, яке знаходить на зберіганні банку чи в заставі. А також інформувати щодо індивідуального банківського сейфу (правки до Закону «Про банки і банківську діяльність).
• Довіреним особам отримувати електронний платіжний засіб за дорученням. При цьому відповідальність за здійснення платіжних операцій покладається на користувача (правки до Закону «Про платіжні системи і грошові перекази в Україні»).
• Зменшити ризики порушення прав кредиторів при ліквідації компанії (правки до Господарського та Цивільного кодексів, а також Закону «Про державні реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань»).
• Скасувати нині діючу вимогу щодо обов’язкового нотаріального засвідчення договору застави транспортного засобу (правки до Закону «Про заставу»).
• На законодавчому рівні закріпити заборону розпоряджатися та користуватися нерухомим майном, якщо таке є наслідком самовільного будівництва щодо предмета іпотеки (правки до Цивільного кодексу за Закону «Про іпотеку»).  
• Надати кредитору право приймати непродане майно боржника на баланс банку в рахунок погашення боргу. Проте, якщо не скористається своїм правом іпотека матиме силу до повного погашення боргу (правки до Закону «Про іпотеку»).
• Чітко визначити дії органу місцевого самоврядування і кредитора в разі визнання спадщини такою, що не переходить до його спадкоємця (правки до ст. 1277 Цивільного кодексу).
• Чітко визначити, що порука припиняється лише повним виконанням основного зобов'язання або ж, якщо кредитор протягом терміну загальної позовної давності не пред'явить позов до поручителя.
• Встановити, реєстрація заставних транспортних засобів буде здійснюватися лише за згоди обтяжувача (правки до законів «Про дорожній рух» та «Про нотаріат»).    

Законопроект також передбачав, що на період проведення АТО і тимчасової окупації території України дозволяється завіряти зміни в договір застави іпотечного договору за місцезнаходженням (місцем реєстрації) нерухомого майна, транспортних засобів або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї зі сторін договору.