Постанова Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 р.
ВП ВС, розглядаючи справу про стягнення товарно-матеріальних цінностей, залишив без змін ухвалу суду апеляційної інстанції про стягнення з учасника справи в дохід держави штрафу в сумі 3 тис. грн. (на підставі ст. 44, 148 ЦПК) за зловживання своїм процесуальним правом з метою затягування розгляду справи (тричі подано апеляційну скаргу на одну і ту ж ухвалу суду першої інстанції, при цьому судовий збір не сплачено, не усунуто недоліки апеляційної скарги).
З повним текстом постанови Ви можете ознайомитись за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/82499525
Постанова Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2019 р.
ВП ВС, розглядаючи справу про визнання протиправним та скасування Указу Президента України, зазначив наступне.
В ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду.
Однак, в окремій думці вісім суддів ВП ВС зазначили, що з доданого до позовної заяви договору про надання правової допомоги вбачається право на представництво інтересів клієнта у судах.
Таким чином, повернення позовної заяви позивачеві на підставі п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України у зв`язку з тим, що в ордері не визначено назву конкретного судового органу, в якому може бути надана правова допомога адвокатом, є проявом правового пуризму (формалізму) з боку суду при вирішенні питання прийнятності позовної заяви, який непропорційно обмежує право особи на розгляд її справи судом.
З повним текстом рішень Ви можете ознайомитись за посиланням:
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25 червня 2019 р.
ВС, розглядаючи справу про скасування постанови про адміністративне правопорушення, зазначив наступне.
У разі звернення особи до суду з позовом щодо оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, судовий збір у порядку та розмірах, встановлених Законом України «Про судовий збір», не сплачується (виходячи з положень ч. 4 ст. 288 КУпАП). При цьому позивачі у таких справах звільняються від сплати судового збору і при оскарженні судових рішень у апеляційному чи касаційному порядку.
З повним текстом постанови Ви можете ознайомитись за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/82618352
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20 червня 2019 р.
ВС, розглядаючи справу про стягнення збитків, завданих використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів, зазначив наступне.
Аналіз положень ч. 3 ст. 334 ЦК, ч. 1 статті 377 ЦК, чч. 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі» дає підстави для висновку про те, що у разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходить право оренди земельної ділянки, на якій вказане майно розміщене у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника.
Отже, з моменту набуття права власності на нерухоме майно особа, яка стала новим власником такого майна, одночасно набуває права оренди земельної ділянки, на якій розміщене це майно у зв'язку з припиненням права власності на нього та, відповідно, припиненням права користування попереднього власника земельною ділянкою, на якій це майно розміщене, згідно з частиною 2 статті 120 ЗК. Тобто особа, яка набула права власності на це майно фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки у частині щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно.
З повним текстом постанови Ви можете ознайомитись за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/74884255
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 червня 2019 р.
Черкаський окружний адміністративний суд, розглядаючи справу за позовом адвоката про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зазначив наступне.
Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення професійної діяльності, однак не є підставою та доказом здійснення адвокатської діяльності.
Облік платників єдиного внеску здійснюється відповідно до ст. 5 Закону України №2464, зокрема відповідно до частини 3 статті 5 Закону України № 2464 взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1 до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників затвердженого наказом Міністерства фінансів України №116 від 24.11.2014 року.
Таким чином, автоматичне взяття позивача (адвоката) на облік як особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, без заяви цієї особи встановленої форми, є протиправним.
З повним текстом постанови Ви можете ознайомитись за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/82754104