«Судова практика ВСУ / вищих касаційних судів за листопад 2016 року»

ВССУ, розглядаючи справу про стягнення боргу по переуступленому кредиту, підтвердив незмінність своєї правової позиції, що боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

З повним текстом ухвали Ви можете ознайомитись: http://reyestr.court.gov.ua/Review/62787911

ВССУ приймаючи рішення про незаконність рішень судів попередніх інстанцій, виходив з того, що передбачена ст. 1281 ЦК України вимога до спадкоємців може бути заявлена кредитором безпосередньо спадкоємцю, а також через нотаріуса за місцем відкриття спадщини, який у строк, встановлений цією статтею приймає претензії кредиторів спадкодавця.

З повним текстом ухвали Ви можете ознайомитись: http://reyestr.court.gov.ua/Review/62787903

ВССУ, розглядаючи справу про стягнення боргу по кредиту та поруці, вкотре підтвердив правову позицію, згідно якої у разі пред'явлення банком вимог до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов'язання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов'язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

Разом із тим правовідносини поруки за договором не можна вважати припиненими в іншій частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобов'язань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобов'язань.

Крім того, ВССУ вказано що до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

З повним текстом ухвали Ви можете ознайомитись: http://reyestr.court.gov.ua/Review/62960602

Аналогічна правова позиція в ухвалі ВССУ: http://reyestr.court.gov.ua/Review/62960585


ВССУ вирішуючи спір про стягнення заборгованості за кредитом, зменшив розмір нарахованої кредитором пені, виходячи із наступного.

За положеннями ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини 1,3 ст. 549 ЦК України).

Аналіз указаних норм матеріального права дає підстави для висновку, що за змістом ч. 3 ст. 551 ЦК України під розміром збитків слід розуміти суму, на яку нараховано неустойку, а не будь-яку іншу суму збитків.

Наведений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 14 вересня 2016 (справа № 6-473цс16), яка в силу ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковими для всіх судів.

З повним текстом ухвали Ви можете ознайомитись: http://reyestr.court.gov.ua/Review/62960574


Приймаючи рішення про правомірність нарахування%% та пені по кредитному договору після ухвалення судового рішення, ВССУ зазначив про наступне.

За ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Виходячи із системного аналізу ст. 525, 526, 599, 611 ЦК України, змісту кредитного договору, можна зробити висновок про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє кредитодавця права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України.

Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 21 вересня 2016 року у справі № 6-1252цс16.

Апеляційним судом не враховано, що існує два судових рішення про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, не перевірено, чи виконані зазначені судові рішення, оскільки після їх ухвалення правовідносини між сторонами не припинилися, так як строк дії договору кредитного договору діє до повного виконання сторонами зобов'язань.

З повним текстом ухвали Ви можете ознайомитись: http://reyestr.court.gov.ua/Review/62960527


ВССУ при розгляді кредитного спору керувався правовою позицією Верховного суду України, викладеною у постанові від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1174цс16, якщо сторони кредитних правовідносин врегулювали в договорі питання дострокового повернення коштів, тобто зміни строку виконання основного зобов'язання, та визначили умови такого повернення коштів, усі наступні платежі, передбачені графіком сплати щомісячних платежів, не мають правового значення, і позичальник повинен звернутися до суду з позовом за захистом свого порушеного права протягом трьох років саме від цієї дати.

З повним текстом ухвали Ви можете ознайомитись: http://reyestr.court.gov.ua/Review/62949187

ВССУ розглядаючи спір про стягнення боргу в іноземній валюті підтримав апеляційний суд, який керуючись ст. ст. 192, 533, 1054 ЦК України, ст. ст. 2, 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», дійшов обґрунтованого висновку про те, що не суперечить чинному законодавству України стягнення заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті, враховуючи, що саме вона надавалася за договором і позивач просив стягнути суму у валюті, крім того, підлягають стягненню і проценти за кредитним договором в іноземній валюті, оскільки такий процент є не фінансовою санкцією, а є платою за користування грошима.

З повним текстом ухвали Ви можете ознайомитись: http://reyestr.court.gov.ua/Review/63179646

Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 листопада 2016 року

ВССУ, розглядаючи справу про стягнення боргу по переуступленому кредиту, підтвердив незмінність своєї правової позиції, що боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

З повним текстом ухвали Ви можете ознайомитись: http://reyestr.court.gov.ua/Review/62787911

Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 листопада 2016 року

ВССУ приймаючи рішення про незаконність рішень судів попередніх інстанцій, виходив з того, що передбачена ст. 1281 ЦК України вимога до спадкоємців може бути заявлена кредитором безпосередньо спадкоємцю, а також через нотаріуса за місцем відкриття спадщини, який у строк, встановлений цією статтею приймає претензії кредиторів спадкодавця.

З повним текстом ухвали Ви можете ознайомитись: http://reyestr.court.gov.ua/Review/62787903

 

Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 листопада 2016 року

ВССУ, розглядаючи справу про стягнення боргу по кредиту та поруці, вкотре підтвердив правову позицію, згідно якої у разі пред'явлення банком вимог до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов'язання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов'язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

Разом із тим правовідносини поруки за договором не можна вважати припиненими в іншій частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобов'язань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобов'язань.

Крім того, ВССУ вказано що до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

З повним текстом ухвали Ви можете ознайомитись: http://reyestr.court.gov.ua/Review/62960602

Аналогічна правова позиція в ухвалі ВССУ: http://reyestr.court.gov.ua/Review/62960585

 

Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 листопада 2016 року

ВССУ вирішуючи спір про стягнення заборгованості за кредитом, зменшив розмір нарахованої кредитором пені, виходячи із наступного.

За положеннями ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини 1,3 ст. 549 ЦК України).

Аналіз указаних норм матеріального права дає підстави для висновку, що за змістом ч. 3 ст. 551 ЦК України під розміром збитків слід розуміти суму, на яку нараховано неустойку, а не будь-яку іншу суму збитків.

Наведений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 14 вересня 2016 (справа № 6-473цс16), яка в силу ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковими для всіх судів.

З повним текстом ухвали Ви можете ознайомитись: http://reyestr.court.gov.ua/Review/62960574

 

Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 листопада 2016 року

Приймаючи рішення про правомірність нарахування %% та пені по кредитному договору після ухвалення судового рішення, ВССУ зазначив про наступне.

За ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Виходячи із системного аналізу ст. 525, 526, 599, 611 ЦК України, змісту кредитного договору, можна зробити висновок про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє кредитодавця права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України.

Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 21 вересня 2016 року у справі № 6-1252цс16.

Апеляційним судом не враховано, що існує два судових рішення про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, не перевірено, чи виконані зазначені судові рішення, оскільки після їх ухвалення правовідносини між сторонами не припинилися, так як строк дії договору кредитного договору діє до повного виконання сторонами зобов'язань.

З повним текстом ухвали Ви можете ознайомитись: http://reyestr.court.gov.ua/Review/62960527

 

Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 листопада 2016 року

ВССУ при розгляді кредитного спору керувався правовою позицією Верховного суду України, викладеною у постанові від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1174цс16, якщо сторони кредитних правовідносин врегулювали в договорі питання дострокового повернення коштів, тобто зміни строку виконання основного зобов'язання, та визначили умови такого повернення коштів, усі наступні платежі, передбачені графіком сплати щомісячних платежів, не мають правового значення, і позичальник повинен звернутися до суду з позовом за захистом свого порушеного права протягом трьох років саме від цієї дати.

З повним текстом ухвали Ви можете ознайомитись: http://reyestr.court.gov.ua/Review/62949187

 

Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 листопада 2016 року

ВССУ розглядаючи спір про стягнення боргу в іноземній валюті підтримав апеляційний суд, який керуючись ст. ст. 192, 533, 1054 ЦК України, ст. ст. 2, 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», дійшов обґрунтованого висновку про те, що не суперечить чинному законодавству України стягнення заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті, враховуючи, що саме вона надавалася за договором і позивач просив стягнути суму у валюті, крім того, підлягають стягненню і проценти за кредитним договором в іноземній валюті, оскільки такий процент є не фінансовою санкцією, а є платою за користування грошима.

З повним текстом ухвали Ви можете ознайомитись: http://reyestr.court.gov.ua/Review/63179646