Законопроект передбачає зміни до низки законодавчих актів України з питань примусового виконання рішень судів та інших органів, зокрема:
- посилення відповідальності за невжиття заходів щодо рішення суду,
Адміністративна відповідальність за статтею 185-6 КУпАП наставатиме не лише за залишення посадовою особою без розгляду окремої ухвали суду або невжиття заходів до усунення зазначених в ній порушень, а і за залишення без розгляду і не вжиття заходів до виконання будь-якого рішення суду, що набрало законної сили.
- встановлення кримінальної відповідальності за втручання в діяльність державних та приватних виконавців, погрози або насильство щодо них тощо (по аналогії з працівниками правоохоронних органів)
- посилення відповідальності (санкцій) за невиконання судових рішень з метою зменшення фактів ухилення боржниками від їх виконання;
Зокрема, за умисне невиконання судового рішення, що набрало законної сили, пропонується збільшити розмір штрафів від 3 тис. до 10 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до 5-ти років (на сьогодні карається штрафом від 500 до 1 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до 3-х років.
- встановлення кримінальної відповідальності за відкриття уповноваженою особою юридичної особи чи фізособою –підприємцем нових рахунків у банках після накладення виконавцем арешту на кошти таких осіб в банках;
- застосування судом обов’язкового зустрічного забезпечення позову у разі прийняття судового рішення про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або зупинення вчинення виконавчих дій виконавцем з метою примусового виконання рішень та зменшення фактів зловживання боржниками;
- розширення кола осіб (у т.ч. «інші учасники виконавчого провадження та інші особи»), які мають право оскаржити дії виконавця - звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до Господарського процесуального кодексу України, порушено їхні права.
- вимог до змісту виконавчого напису нотаріуса і строків його пред’явлення до виконання;
- встановлення права іпотекодержателя (при передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки згідно зі ст. 37 ЗУ Про іпотеку») звернутись до суду про стягнення різниці між вартістю предмета іпотеки та розміром забезпечених вимог, якщо розмір основного зобов’язання перевищує оціночну вартість предмета іпотеки;
- зміни до статей 43, 49 ЗУ «Про іпотеку» щодо підготовки до проведення прилюдних торгів, прав та обов’язків іпотекодержателя у разі визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися;
Зокрема, у зв’язку із тим, що не всі місцевості, на яких розташоване нерухоме майно боржників, охоплені місцевими друкованими засобами масової інформації, інколи такі оголошення розміщуються в інших друкованих засобах масової інформації, що в свою чергу сприяє оскарженню електронних торгів та їх результатів. З метою діджиталізації примусового виконання рішень та удосконалення порядку реалізації арештованого майна пропонується передбачити публікацію повідомлень про торги на власному вебсайті організатора.
Крім того, пропонується уточнення за якою саме початковою ціною іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки.
- зміни щодо питань державного регулювання діяльності приватних виконавців; питань сплати їм винагороди та авансування витрат виконавчого провадження;
Зокрема, пропонується врегулювати питання стягнення виконавчого збору та основної винагороди приватного виконавця у статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», визначивши, зокрема, поняття основної винагороди приватного виконавця, розмір виконавчого збору та основної винагороди, перелік випадків, коли виконавчий збір чи основна винагорода не стягується. Також встановити, що у разі стягнення виконавчого збору, основної винагороди приватного виконавця при повторному виконанні виконавчого документа, постанова про стягнення виконавчого збору, постанова про стягнення основної винагороди приватного виконавця, винесені під час попереднього виконання цього виконавчого документа виконанню не підлягають. У разі якщо виконавчий збір або основна винагорода приватного виконавця стягнуті частково, при повторному виконанні виконавчого документа виконавчий збір, основна винагорода приватного виконавця стягуються в частині, що не була стягнута.
- зміни щодо питань функціонування автоматизованої системи арешту коштів і плати за користування системою;
Зокрема, передбачено, що АСВП також забезпечується:
- взаємодія органів державної виконавчої служби, приватних виконавців з державними органами, банками та іншими фінансовими установами;
- автоматизація перерахунку коштів з рахунків органів державної виконавчої служби, приватних виконавців;
- автоматизацію інших процесів діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців та здійснення виконавчого провадження.
Розробником проекту задекларовано, що зміни удосконалюють діджиталізацію виконавчого провадження та удосконалюють автоматизований арешт коштів боржника (такий арешт буде розповсюджуватись не тільки на виконавчі провадження про стягнення аліментів, а по всім категоріям рішень, що сприятиме фактичному виконанню).
- зміни щодо питань функціонування Єдиного реєстру боржників;
Пропонується удосконалення Єдиного реєстру боржників, зокрема, щодо внесення до реєстру боржників за рішеннями зобов’язального характеру, визначення порядку виключення боржників із реєстру, у разі якщо виконавчий документ перебуває на виконанні повторно.
- зміни щодо порядку проведення / зупинення виконавчих дій; місця відкриття виконавчого провадження; особливостей виконання кількох рішень у разі надходження на виконання кількох виконавчих документів щодо одного боржника;
- зміни з питань сплати виконавчого збору;
- розширення підстав для обмеження боржника у праві виїзду за кордон;
Зокрема, проектом змін пропонується доповнити Закон України «Про виконавче провадження» статтею 36-1 якою визначити, що державний виконавець своєю постановою, яка затверджується керівником органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, встановлює боржнику фізичній особі тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України також у випадку невиконання:
- рішення, за яким сума стягнення перевищує двадцять розмірів мінімальної заробітної плати (на сьогодні це 94 460 грн.);
- постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (керування транспортними засобами у стані сп’яніння);
- рішення зобов’язального характеру повторно.
Розробники зазначене сприятиме належному виконанню рішень у розумні строки. При цьому, для забезпечення прав осіб, які виконали свої зобов’язання цією нормою пропонується визначити порядок зняття зазначеного тимчасового обмеження. Разом з цим, по рішенням, які виконуються приватними виконавцями пропонується залишити існуючий судовий порядок встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України.
- зміни щодо питань повернення виконавчого документа стягувачу; закінчення виконавчого провадження та наслідків; розподілу стягнутих з боржника грошових сум;
- зміни щодо арешту та вилучення майна (коштів) боржника; визначення вартості та оцінки майна боржника; реалізації майна, на яке звернуто стягнення, а також інших питань виконавчого провадження, які зачіпають діяльність банків-кредиторів.
Статус:
опрацьовується Комітетом
