Як ДФС використовує фіскальну казуїстику

Як ДФС використовує фіскальну казуїстику
Роман Шпек, голова Ради НАБУ

Українському громадянинові, незалежно від статків, статусів та мотивів, час від часу випадає доводити державному апаратові в особі того чи іншого чиновника свою правоту. Завдання не з легких – знаємо не з чуток.

Не важливо, де тебе змусили потерпати, - в черзі у відділку Державної міграційної служби, біля віконця реєстратури якоїсь медустанови чи в кабінеті слідчого. Будь-де маєш шанс ускочити в тенета формаліста-буквоїда. Але це, погодьтесь, лише напівлихо. Фатальніше, коли до справи береться наш неляканий бюрократ-віртуоз.

На таких софістів раз-по-раз наражається банківська спільнота. Днями Незалежна асоціація банків України знову змушена була висловити занепокоєння. Цього разу банкірів роздраконили дії фахівців Головного Управління Державної фіскальної служби у м. Києві, котрі під новим кутом і з іншими лекалами підійшли до питання обов’язкових внесків банків до ФГВФО. "Свіже" бачення податківцями старих норм спричинилося до непереборного бажання застосовувати штрафні санкції до банківських установ на підставі перевірок банківської діяльності за період до 01.07.2017.

Про що йдеться? Все начебто просто. Ab ovo. Фінустанова у день отримання банківської ліцензії набуває статусу учасника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Ставши учасником Фонду, банк зобов’язаний сплачувати початковий, регулярний та (або) спеціальний збори. Ці платежі, повторюсь, є обов’язковими, здійснюються на підставі норм спеціального законодавства з метою виконання державою своїх функцій та забезпечення соціальних гарантій. Отже, законодавець чітко визначив: сплата збору є незаперечною умовою роботи конкретного банку, надання ним банківських послуг та забезпечує можливі вимоги вкладників та інших кредиторів у випадку неплатоспроможності цього оператора фінансових послуг. Також варто зазначити, що законодавство передбачає і наслідки несплати чи неповної сплати відповідних зборів. За кожен день прострочення, банк наражається на застосування пені, а керівників фінустанови можуть притягнути до адміністративної відповідальності.

Чи можемо з наведеного вище висновувати, що обов’язковий збір, який банк має вчасно сплачувати ФГВФО, є добровільним чи благодійним платежем, який фінустанова перераховуватиме на власний розсуд? Однозначно, ні! Очевидне твердження для нас, банкірів, але у ДФС своє бачення публічно-правової природи платежів банків до Фонду. Жонглюючи законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (закон №4452-VI) та податковим кодексом, фіскали наполягають: кошти, перераховані до ФГВФО, та відображені у податкових відомостях згідно з Планом рахунків бухобліку, затвердженого Постановою №89 Правління НБУ від 11.09.2017, - це такий собі умисний спосіб податкової оптимізації, це намагання банків неправомірно зменшити фінансовий результат, додаючи суму збору до витрат.

Проблема таких різнопланових тлумачень полягає в тому, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб донедавна (до липня 2017) перебував у Реєстрі неприбуткових організацій. Це дало підставу та привід фахівцям ДФС "покошмарити" банкірів, оперуючи фразами про безоплатність, добровільність та благочинність. Податківці, вочевидь, не чули про позицію Пленуму Вищого адміністративного суду України, який у постанові від 20 травня 2013 року №8 Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів підкреслив особливий статус Фонду як державної спеціалізованої установи, яка виконує функції державного управління. Важко представникам ДФС усвідомити цю особливість неприбуткового статусу ФГВФО, коли їхню спритність підживлюють незрозумілі нам резони.

Незалежна асоціація банків України не схильна до споглядання акробатичних етюдів заповзятих маніпуляторів. Окреслена проблема має вкрай важливе значення для банківської системи, оскільки питання сплати обов’язкових платежів до Фонду стосуються без винятку кожного нашого банку, а шліфування хибних підходів контролюючими органами ДФС загрожує призвести до масштабного застосування штрафних санкцій та донарахувань з податку на прибуток.

Ми звернулися до керівників Міністерства фінансів, як до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику. Для недопущення виникнення негативного прецеденту ми просимо розглянути це питання на спільному засіданні із залученням експертів найближчим часом.

Додатково НАБУ задля оперативного врегулювання вказаного питання запропонувала затвердити узагальнену податкову консультацію, а в подальшому - підготувати та внести відповідні зміни до чинного податкового законодавства України.

Ми чекаємо від урядових структур осмислених системних державницьких скоординованих дій. Час зменшити простір для самодіяльності формалістів-руйнівників, спрямувавши їхні фантазії в конструктивне річище.