Як кредиторів перетворюють на боржників

Як кредиторів перетворюють на боржників
Роман Шпек, голова Ради НАБУ

Ми декларуємо курс на економічне зростання? Тоді не перетворюймо кредиторів на боржників!

Наприкінці березня сталася подія, яка змусила банківський сектор захищатися. Вітчизняні служителі Феміди припустили, що компанія, яку класифіковано як несумлінного позичальника, може не просто не повертати борг, не просто блокувати продаж закладеного активу, а ще й завдати додаткових збитків банку-кредитору.

Київський господарський суд замахнувся на прецедент, ухваливши вердикт, в якому доволі "оригінально" застосував закони України Про іпотеку та Про виконавче впровадження. Суддя цього органу судочинства Артем Привалов оголосив вирок у справі №910/10059/17 на користь проблемного боржника (раніше позбавленого рішенням суду заставного майна), котрий позивався до колишнього кредитора з вимогою компенсувати різницю в оцінці застави. І сталося "диво": винним виявився державний банк.

Як все починалося? У 2014 році Ощадбанк видав ТЛК Арктика кредит у розмірі 100 млн грн під заставу рибного ярмарку та комплексу для зберігання та виробництва продуктів харчування. Згодом компанія припинила обслуговувати кредит, тим самим набувши статус несумлінного позичальника. Відтак Ощадбанк звернувся до виконавчої служби з метою погасити частину заборгованості за рахунок заставного майна. У травні 2017 року було проведено відкриті електронні торги, які через відсутність покупців не відбулись. Фінустанова скористалася своїм законним правом придбати заставне майно шляхом зарахування забезпечених вимог за ціною, яку визначила для торгів незалежна компанія.

Начебто нічого особливого. Економічна криза 2014-2015 років призвела до масових банкрутств і неплатоспроможності клієнтів банків. За даними НБУ, станом на 1 грудня минулого року, доля проблемних кредитів у банківській системі України сягнула 55%, а загальний обсяг кредитного портфеля – 1 трлн грн. Співвідношення неробочих кредитів до кредитного портфелю держбанків досягла 70,18%, іноземних банківських груп - 43,42%, банків з приватним капіталом - 24,21%, неплатоспроможних банків - 58,44%.

Зважаючи на українську статистику, ситуація Арктика-Ощад типова, - скаже не посвячений в перипетії справи читач. Та не поспішаймо з висновками. Часто-густо за "нещасними банкрутами" криються цинічні крутії, махінатори.

Варто було Ощадбанку набути заставне майно, як проблемний позичальник за допомогою своєї материнської компанії Tactical Business LLP звернувся до суду, стверджуючи, що нібито вартість іпотеки набагато більша за суму, яку заплатив за неї банк. Відтак до законослухняного кредитора висуває претензії каверзний боржник! Вартість застави при цьому позичальник "розраховував" спочатку базуючись на вартості в іпотечному договорі (у 2014 році!), а пізніше - виходячи з власної "експертизи", проведеної вже у 2017-му. Проте, це не завадило суду першої інстанції стати на бік несумлінного позичальника. Тепер державний банк не тільки не може реалізувати активи, які знаходяться на балансі, щоб покрити збитки, а й ризикує отримати додаткові витрати – сума позовної заяви офшорної компанії до Ощадбанку становить понад 124 млн грн.

Кредитор, зрозуміло, оскаржує вердикт київського господарського суду. Проте, результат розгляду справи у вищій інстанції може створити прецедент, що матиме наслідки для всієї банківської системи. Тому Незалежна асоціація банків України б’є на сполох, залучаючи правників до аналізу руйнівної "багатоходівки". За результатами обміну думками представники банків дійшли таких висновків:

  1. Не відповідає чинному законодавству можливість перегляду ціни продажу майна на підставі виконаної на замовлення боржника експертизи після його продажу в рамках виконавчого провадження, без оскарження виконаної у виконавчому провадженні оцінки в порядку передбаченому законом. Банкіри вважають неприйнятним застосування ст. 37 закону України Про іпотеку (якою передбачено позасудове набуття права власності на предмет іпотеки), в частині стягнення на користь боржника перевищення 90% вартості предмету іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог при придбанні іпотекодержателем майна з прилюдних торгів.
  2. Учасники засідання вважають, що така судова практика може спричинитися до негативних наслідків для банків-кредиторів. Тому що вартість будь-якого майна, що набуто у власність у рахунок погашення боргу, навіть у примусовому порядку, може бути в подальшому переглянута в бік збільшення за відповідним позовом боржника. Як наслідок, банки примушуватимуть необґрунтовано зменшувати заборгованість боржників або сплачувати таким боржникам різницю вартості майна необґрунтовано встановлену постфактум.
  3. Представники банків не погоджуються з такою позицією судів та висловлюють занепокоєння, що в разі, якщо така позиція буде підтримана судами вищих інстанцій, подібна практика може призвести до збільшення проблемного кредитного портфелю української банківської системи.
  4. Судове рішення у справі №910/10059/17 б’є не просто по балансу державного банку, але і перекладає потенційні збитки Ощадбанку на українських громадян - платників податків.


Зважаючи на аргументацію юристів, НАБУ попереджає про можливість виникнення нової шахрайської схеми ухиляння від повернення кредитів, яка провокує прямі наслідки щодо зростання проблемних портфелів фінансових установ. Банківська спільнота наполягає на участі своїх представників у засіданнях з розгляду вказаної справи, адже рішення колегії суддів може в подальшому вплинути на законні права та інтереси банківської системи.

Ситуація з "неробочими" кредитами свідчить, що проблема надзвичайно серйозна і задля розвитку економіки, поліпшення інвестиційного клімату та підвищення доходів громадян потребує виважених невідкладних рішень.

Незалежна асоціація банків України переконана, що діяльність банківського сектору – питання національної безпеки, відтак питання повернення боргів для держави має стати одним з пріоритетних.