Три роки тому – у липні 2015 року – Президент України зареєстрував у Парламенті позачерговий законопроект під номером 2413а, визначивши його як невідкладний.
Відтоді цей акт на неповних 30 сторінках, який нарекли законом про спліт, відкладається і відкладається народними обранцями. Схоже, ідея гаранта реформувати фінансовий ринок шляхом ліквідації Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, і розподілу її повноважень між Нацбанком та НКЦПФР наразилася на відчайдушний опір непоодиноких опонентів. У 2016-му законопроект дивом проскочив законодавчі загати першого читання, а цьогоріч все ще шліфується в Комітеті ВРУ. Плани на травневе депутатське схвалення зазнали фіаско.
Нацкомфінпослуг за логікою ініціаторів переформатування небанківського фінансового ринку мала припинити свою діяльність 1 січня 2016 року. "Велика дозвільна система з дуже слабкими функціональними можливостями у сфері нагляду та регулювання" мала поступитися місцем сильному регулятору. Ліквідація Комісії дозволила б нівелювати дублювання функцій, скоротила б державні витрати, поліпшила б моніторинг, сприяла б прозорості ринку. Така трансформація фінсектору наблизила б вітчизняних управлінців до спрощення нагляду за фінансовими групами і створила б умови для розвитку. Передача регулятивних функцій НБУ підтягнула б сегмент небанківських фінансових компаній до рівня банківських, уніфікуючи інструменти та підходи.
Передавання іншої частини функціоналу Нацкомфінпослуг до Комісії з цінних паперів – теж не викликає особливих заперечень. Цілком виваженим є рішення підпорядкувати недержавні пенсійні фонди, фонди фінансування будівництва, а також фонди операцій з нерухомістю НКЦБФР: і реєструвати, і контролювати діяльність таких установ має один регулятор.
Якщо узагальнити, то закон про спліт підвищує планку для ринку небанківських фінкомпаній, сприяючи встановленню чітких обов’язкових правил, критеріїв та нормативів. #2413а виводить з тіні крутіїв-оптимізаторів і творців схем, фільтрує ринок, очищуючи від "сімейних" страхових, лізингових і факторингових фірм, кредитних спілок, бюро кредитних історій, ломбардів та інших фінустанов. Саме Національному банку, в якого інституційні здібності на достатньо високому рівні, під силу впоратися з цими викликами. НБУ не миритиметься з ситуацією, коли небанківські фінансові компанії перебирають на себе банківські послуги, ховаючись під парасолькою слабшої інституції, позбавленої належних важелів контролю.
Дехто залякує учасників ринку, навіюючи їм фобії щодо намірів "розчавити" конкурентів. Для особливо настрашених теж є відповідь: у разі ухвалення закону про спліт карколомних змін не буде. Перехід до нової системи регулювання буде максимально безболісним і триватиме 12 місяців. А на впровадження євродиректив піде ще один рік.
Нагадаю, Закон про спліт наявний в меморандумі співпраці між Україною і Міжнародним валютним фондом (МВФ).
А днями до сумління українських парламентарів апелював президент Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) Сума Чакрабарті. Уже навіть наші міжнародні партнери зачекалися на давно проанонсовану ліквідацію слабкої ланки українського фінансового ринку – Нацкомфінпослуг.
Народні обранці та експертне товариство цього тижня плідно попрацювали. Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності ВРУ проанонсував готовність виходити із законопроектом #2413а на друге читання. Тож є надія, що українці якнайшвидше зроблять великий крок до більш прозорого та впорядкованого фінансового господарства.
Найважливішими наслідками такого рішення у перспективі стане передусім очищення небанківського сегменту фінансового ринку від нежиттєздатних та "сірих" гравців. Також очікуємо на зростання легального (офіційного) фінансового сектору, розвиток асортименту, підвищення якості банківських та інших фінансових послуг. Не менш важливим здобутком буде і посилення захисту прав клієнтів та інвесторів.