Що відбувається на ринку корпоративних кредитів

Коли банки почнуть кредитувати великий бізнес

2017 рік не став роком прориву у корпоративному кредитуванні. Сухі цифри статистики показують, що фінустанови більше фокусувалися на роздрібному сегменті: сукупний портфель банківських гривневих кредитів виріс за рік на 13% до 569 млрд грн, при цьому роздрібний портфель, завдяки активізації короткострокового споживчого кредитування, показав зростання на 38%, у той час як корпоративний портфель виріс лише на 9%, переважно за рахунок короткострокових продуктових пропозицій. Чому банки, які накопичили достатній рівень ліквідності, не поспішають розміщувати її в корпоративні кредитні програми?


Макроекономічні чинники

Банківська система є невід'ємною частиною економічного організму країни, яка перерозподіляє фінансові ресурси між бізнесом і домогосподарствами. Динаміка корпоративного кредитування тісно корелює з макроекономічними трендами. За підсумками 2017 року значних позитивних змін в економіці не відбулося. Економічне зростання у 2% виглядає більш скромно  на тлі загальносвітових темпів зростання в 3,7% і, особливо, в порівнянні з економіками країн, що розвиваються, які в середньому зросли на 4,6%. Але навіть настільки стримане зростання, досягнутий переважно за рахунок пожвавлення споживчого попиту, у той час як промислове виробництво так і не вийшло ,за підсумками року, на позитивну динаміку.

Посилились інфляційні процеси: річна інфляція склала 13,7%, значно випередивши прогнозовані на початку року однозначні показники. Висока інфляція негативно впливає на розвиток довгострокового кредитування, ускладнюючи ефективне ціноутворення за довгостроковими активами і зобов'язаннями банків. Закономірно, що середня вартість корпоративного кредитування за рік знизилася незначно: на 0,9 п.п. до 15,8% річних, на тлі здешевлення вартості нових депозитів юросіб на 1,6 п.п. до 9,3% річних.

 

Істотно збільшені у кінці року інфляційні очікування бізнесу і домогосподарств змусили Нацбанк посилити монетарну політику, що розгорнуло дворічний тренд поступового зниження депозитних і кредитних ставок.

 

Для подальшого зниження вартості фондування і кредитування необхідні відповідні макроекономічні передумови, зокрема, курсова стабільність і помірна інфляція. При порівнянні ставок кредитування з Західною Європою чи США слід пам'ятати, що там депозитні ставки складають менше 1% річних і корелюють з рівнем інфляції.


Проблемні кредити

Втім, готовність банку кредитувати бізнес залежить не тільки від ціни питання, але і від того, чи відчуває банк себе впевнено в питаннях захисту власних прав як кредитора. "Плата за ризик", на жаль, все ще дуже вагома складова у вартості банківських кредитів, з огляду на те, що частка проблемних кредитів сьогодні становить значну частину - понад 55% - сукупного кредитного портфеля.

Міжнародне рейтингове агентство Moody`s назвало рівень проблемних кредитів в Україні найвищим серед країн СНД і Східної Європи і однією з основних загроз стійкості фінансового сектора. Більшість проблемних портфелів відносяться до сегментів корпоративного кредитування та роздрібної іпотеки. Частина з них тягнеться з часів фінансової кризи 2008 року, коли банки масово видавали валютні кредити, часто без належної оцінки застав і прорахунків кредитного ризику.

І хоча сьогодні рівень проблемної заборгованості стабілізувався, банки сформували достатні обсяги резервів під проблемні активи, оновлювали і диверсифікували портфелі, фокусуючись на менш ризикових видах кредитування. На жаль, процес поліпшення якості портфеля йде повільніше, ніж міг би, через недосконалість законодавства та судової системи . Без прийняття законів, які кардинально посилять права кредиторів, проблема буде законсервована ще довгий час, що обмежить можливості банків щодо активізації кредитування бізнесу.

Вантаж "токсичних" кредитів, необхідність формування резервів під них і відсутність ефективних правових важелів впливу на недобросовісних позичальників продовжують тиснути на показники капіталізації та прибутковості банківського сектору, а також на вартість кредитування.

 

Макроекономічні прогнози на 2018 рік можна охарактеризувати як помірно оптимістичні. МВФ прогнозує прискорення зростання світової економіки до 3,9%, економік країн, що розвиваються - до 4,9%, що повинно позитивно вплинути на відкриту експортно-орієнтовану українську економіку - фонд очікує прискорення її зростання до 3,2%.

Відповідно, банки розраховують на пожвавлення кредитування бізнесу протягом наступних 12 місяців: 52% опитаних Нацбанком фінустанов очікують зростання попиту на кредитні продукти з боку бізнесу, 72% - прогнозують зростання портфеля корпоративних кредитів.

 

Фінансовий стан підприємств реального сектора все менше перешкоджає відновленню кредитної активності: платоспроможність корпоративних клієнтів поступово відновлюється, компанії більшості галузей збільшили операційну прибутковість і завдяки цьому нормалізували боргове навантаження. Найбільш оптимістичні очікування в сегменті малого і середнього бізнесу, який є менш закредитованими, ніж великі корпорації, і менш ризиковим для банків з точки зору концентрації кредитних ризиків.

 

Ще раз підкреслю, що істотного пожвавлення і здешевлення корпоративного кредитування можна очікувати при наявності макроекономічних і регуляторних передумов, які забезпечать можливість довгострокового фінансового планування і платоспроможний відповідальний попит. Низька кредитна активність банків не дозволить економіці істотно наростити темпи зростання. Тому створення правового поля, в якому бути недобросовісним позичальником рівнозначно втраті бізнесу, майна і ділової репутації, є необхідним кроком для економічного прискорення країни, як би пафосно це не звучало.

 

Віталій Палюра, директор з корпоративного бізнесу банку Кредит Дніпро.

Джерело: http://finance.liga.net/banks/2018/1/30/opinion/56449.htm