Споживчі настрої в Україні, травень 2017: індекс склав 58

У травні 2017 року споживчі настрої українців дещо покращилися: індекс споживчих настроїв (ІСН) становив 58, що на 3,2 п. більше від квітневого показника. Найбільше змінилися індекс очікуваного розвитку економіки країни та очікування щодо безробіття. Про це свідчать дані дослідження споживчих настроїв в Україні, яке щомісяця здійснює GfK Ukraine

У травні 2017 року індекс споживчих настроїв (ІСН) склав 58,0, що на 3,2 п. вище, ніж у квітні 2017. Індекс поточного становища (ІПС) збільшився на 1 п. і становив 51,2.

Складові цього індексу змінились наступним чином:
  • індекс поточного особистого матеріального становища (х1) склав 47,7, що на 4,7 п. вище за квітневий показник;
  • індекс доцільності великих покупок (х5) зменшився на 2,7 п. та встановився на позначці 54,7;
  • індекс економічних очікувань (ІЕО) збільшився на 4,6 п. та становив у травні 62,6.

Складові цього індексу змінилися наступним чином:

  • індекс очікуваних змін особистого матеріального становища (х2) збільшився на 5,4 п. порівняно з минулим місяцем та дорівнює 62,3;
  • індекс очікуваного розвитку економіки країни протягом найближчого року (х3) зріс на 10,8 п. та склав 56,1;
  • індекс очікуваного розвитку економіки країни впродовж найближчих 5 років (х4) зменшився на 2,3 п., сягнувши позначки 69,2.

Очікування українців щодо безробіття в травні покращилися - показник індексу очікуваної динаміки безробіття склав 135,7, що менше за показник минулого місяця на 6,7 п. Індекс інфляційних очікувань становить 181,1, що на 2,8 п. нижче від квітневого рівня. Очікування українців щодо курсу гривні впродовж найближчих 3 місяців дещо погіршилися: індекс девальваційних очікувань збільшився на 2,6 п. ─ до значення 142,7.

«У травні 2017 року значення індексу особистого матеріального становища, очікуваних змін особистого матеріального становища та розвитку економіки найближчого року сягнули максимального рівня за останні 2 роки (з травня 2015 року). Водночас індекс очікуваної динаміки безробіття зафіксовано на мінімальному рівні. Цей результат свідчить, що у сприйнятті громадян стан справ у економіці поліпшується, а кризовий час пройдено», – коментують аналітики GfK Ukraine.

Динаміка індексу споживчих настроїв в Україні
(цільова аудиторія 16+)
Місяць, рік Індекс споживчих настроїв (ICH) Індекс поточного становища (ІПС) Індекс Еконогмічних очікувань (ІЕО) Індекс очікувань щодо динаміки безробіття (ІОДБ) Індекс інфляційних очікувань (ІІО) Індекс девальваційних очікувань (ІДО)
05'17 58,0 51,2 62,6 135,7 181,1 142,7
04'17 54,9 50,2 57,9 142,4 183,9 140,1
03'17 50,3 47,0 52,5 150,3 182,2 139,2












Інформація про дослідження

Дослідження споживчих настроїв в Україні проводиться з червня 2000 року. З січня 2009 року дослідження споживчих настроїв проводиться щомісяця. 

Індекс споживчих настроїв в Україні визначають на підставі вибіркового обстеження домашніх господарств країни. Під час дослідження опитують 1000 осіб віком від 16 років. (До квітня 2014 року вибірка дослідження складала 1000 осіб у віці 15-59 років). Вибірка репрезентативна за статтю та віком, враховує міське та сільське населення й величину населеного пункту. Від квітня 2014 року з дослідження «Споживчі настрої» вилучена Автономна Республіка Крим. У Донецькій та Луганській області опитування проводилися тільки на територіях, що контролюються Україною. Статистичне відхилення не перевищує 3,2%. Польовий етап проводиться 3 1-15 числа кожного місяця. 

Для визначення ІСН респондентам ставлять такі запитання:
  1. Як змінилося матеріальне становище вашої сім’ї за останні шість місяців?
  2. Як, на вашу думку, зміниться матеріальне становище вашої сім’ї впродовж наступних шести місяців?
  3. Говорячи про економічну ситуацію в країні загалом, ви вважаєте, що наступні дванадцять місяців будуть для економіки країни сприятливим чи несприятливим часом?
  4. Як ви охарактеризували б наступні п’ять років – як сприятливий чи несприятливий час для економіки країни?
  5. Як ви гадаєте, тепер загалом сприятливий чи несприятливий час робити великі покупки для дому?

За кожним із цих запитань визначають відповідний індекс:
  • індекс поточного особистого матеріального становища (х1);
  • індекс очікуваних змін особистого матеріального становища (х2);
  • індекс очікуваного розвитку економіки країни впродовж найближчого року (х3);
  • індекс очікуваного розвитку економіки країни впродовж найближчих п’яти років (х4);
  • індекс доцільності робити великі покупки (х5).

Значення індексу обчислюють таким способом: від частки позитивних відповідей віднімають частку негативних і до цієї різниці додають 100, щоб уникнути появи від’ємних величин. На підставі цих п’яти індексів визначають три сукупні індекси:
  • індекс споживчих настроїв (ІСН) – середнє арифметичне індексів х1–х5;
  • індекс поточного становища (ІПС) – середнє арифметичне індексів х1 і х5;
  • індекс економічних очікувань (ІЕО) – середнє арифметичне індексів х2, х3, х4.

Значення індексів можуть змінюватися в межах від 0 до 200. Значення дорівнює 200 в тому разі, якщо всі громадяни позитивно оцінюють економічну ситуацію. Індекс дорівнює 100 тоді, коли частки позитивних і негативних оцінок однакові. Значення індексу менше 100 означає, що в суспільстві переважають негативні оцінки. 

Для визначення індексу очікуваної динаміки безробіття (ІОДБ), індексу інфляційних очікувань (ІІО) та індексу девальваційних очікувань (ІДО) респондентам ставлять такі запитання:
  1. Як ви вважаєте, упродовж найближчих дванадцяти місяців безробітних (людей, які не мають роботи й шукають її) буде більше, приблизно стільки ж чи менше, аніж тепер?
  2. Як, на вашу думку, змінюватимуться ціни на основні споживчі товари та послуги впродовж найближчих одного–двох місяців?
  3. Як, на вашу думку, зміниться курс долара по відношенню до гривні впродовж найближчих трьох місяців?

Значення ІОДБ, ІІО та ІДО обчислюють таким способом: від частки відповідей, що свідчать про зростання безробіття (інфляції, девальвації), віднімають частку відповідей, що свідчать про зменшення безробіття (інфляції, девальвації), і до цієї різниці додають 100, щоб уникнути появи від’ємних величин. Значення цих індексів можуть змінюватися в межах від 0 до 200. Наприклад, значення індексу дорівнює 200, якщо всі громадяни передбачають зростання безробіття (інфляції, девальвації).