Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 грудня 2016 року
ВССУ приймаючи рішення щодо недійсності іпотечного договору майна, право на яке має неповнолітній, підтримали позицію попередніх судів, якими вірно застосовані положення ст. 203 ЦК України та ст. 177 СК України, вказавши, що підставою недійсності іпотечного договору може бути не саме по собі відсутність попередньої згоди органу опіки та піклування, а порушення майнових прав дитини.
Суди дійшли вірного висновку про те, що неповнолітній на час укладення спірного іпотечного договору, був зареєстрований у житловому будинку, унаслідок чого він набув права користування вказаним нерухомим майном, як член сім'ї власника. Проте, позивачкою не надано належних та допустимих доказів, що є її процесуальним обов'язком (ст. ст. 10, 60 ЦПК України), щодо порушення майнових прав дитини укладенням іпотечного договору. При цьому іпотекодавець, батько дитини, діяв недобросовісно, не повідомив про це банк, кредитора, який не знав і не міг знати про ці обставини.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах: від 9 вересня 2015 року № 6-405 цс 15, від 20 січня 2016 року № 6-2940 цс 15, від 22 червня 2016 року № 6-1024 цс 16, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.
З повним текстом ухвали Ви можете ознайомитись: http://reyestr.court.gov.ua/Review/63674143
Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 грудня 2016 року
ВССУ відмовлено у визнанні частково недійсним договору факторингу, не дивлячись на те, що факторингова компанія вчинила правочин щодо переходу права власності на валюту - долар США без отримання відповідної ліцензії на право здійснення валютних операцій, оскільки ч. 2 ст. 533 ЦК України передбачено, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривні за офіційним курсом Національного банку України, тобто незалежно від валюти боргу, валютою платежу, засобом погашення грошового зобов'язання і фактичного його виконання є національна валюта України - гривня (постанова Верховного Суду України від 02 липня 2014 року № 6-79цс14).
З повним текстом ухвали Ви можете ознайомитись: http://reyestr.court.gov.ua/Review/63804841