«Судова практика ВСУ / вищих касаційних судів за січень 2017 року»

ВССУ розглядаючи справу про стягнення боргу, нагадав про незмінність правової позиції судів, згідно якої зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не може.

З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобов'язань застосоване в ч. 4 ст. 559 ЦК України словосполучення "пред'явлення вимоги" до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Зазначене положення при цьому не виключає можливість пред'явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості за боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання (зазначеної позиції дотримується Верховний суд України у постанові від 17.09.2014 у справі № 6-53цс14).

З повним текстом ухвали Ви можете ознайомитись: http://reyestr.court.gov.ua/Review/64394589


Розглядаючи справу про стягнення боргу ВГСУ зазначив, що зупинення виконання рішення ухвалою касаційного суду до закінчення касаційного провадження не призводить до втрати ним законної сили.

З повним текстом постанови Ви можете ознайомитись: http://reyestr.court.gov.ua/Review/64199684

Постанова Вищого господарського суду України від 23 січня 2017 року

ВССУ розглядаючи справу про стягнення боргу, нагадав про незмінність правової позиції судів, згідно якої зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не може.

З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобов'язань застосоване в ч. 4 ст. 559 ЦК України словосполучення "пред'явлення вимоги" до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Зазначене положення при цьому не виключає можливість пред'явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості за боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання (зазначеної позиції дотримується Верховний суд України у постанові від 17.09.2014 у справі № 6-53цс14).

З  повним текстом ухвали Ви можете  ознайомитись: http://reyestr.court.gov.ua/Review/64394589

 

Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 січня 2017 року

Суддя ВССУ відмовляючи у відкритті касаційного провадження у зв’язку із пропуском строку позовної давності вказав про наступне.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

З  повним текстом ухвали Ви можете  ознайомитись: http://reyestr.court.gov.ua/Review/64399471

 

Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 січня 2017 року

ВССУ, вирішуючи питання про застосування строку позовної давності, зазначив, що автоматичне списання коштів банком з рахунків відповідача для погашення заборгованості не є підставою переривання строку позовної давності у розумінні положень ст. 264 ЦК України, оскільки переривання строку можливе лише тоді, коли такий строк не закінчився. При цьому, бездіяльність боржника (не оспорювання списання коштів) не свідчить про визнання ним боргу.

З  повним текстом ухвали Ви можете  ознайомитись: http://reyestr.court.gov.ua/Review/64225354

 

Постанова Вищого господарського суду України від 25 січня 2017 року

ВГСУ, вирішуючи питання про стягнення 3% річних, зазначив, що аналіз норм чинного законодавства дає підстави вважати, що незалежно від валюти боргу (тобто грошової одиниці, в якій обчислена сума зобов'язання), валютою платежу, тобто засобом погашення грошового зобов'язання і фактичного його виконання є національна валюта України - гривня.

Відповідно, у національній валюті України підлягають обчисленню і стягненню і інші складові грошового зобов'язання (пеня, штраф, неустойка, проценти) та виплати, передбачені ст. 625 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі № 6-79цс-14 від 02.07.2014.

Беручи до уваги вищенаведене, господарський суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 11 142,44 доларів США 3% річних, які позивачем заявлені та обраховані в доларах США, отже незважаючи на наявність правових підстав, передбачених ст. 625 ГПК України позивач помилково визначив предметом позову суму іноземної валюти, у той час як предметом позову у даному випадку може бути виключна національна валюта України у відповідному розмірі.

З  повним текстом постанови Ви можете ознайомитись: http://reyestr.court.gov.ua/Review/64289501

 

Постанова Вищого господарського суду України від 16 січня 2017 року

Розглядаючи справу про стягнення боргу ВГСУ зазначив, що зупинення виконання рішення ухвалою касаційного суду до закінчення касаційного провадження не призводить до втрати ним законної сили.

З  повним текстом постанови Ви можете  ознайомитись: http://reyestr.court.gov.ua/Review/64199684

Постанова Вищого господарського суду України від 23 січня 2017 року

ВССУ розглядаючи справу про стягнення боргу, нагадав про незмінність правової позиції судів, згідно якої зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не може.

З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобов'язань застосоване в ч. 4 ст. 559 ЦК України словосполучення "пред'явлення вимоги" до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Зазначене положення при цьому не виключає можливість пред'явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості за боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання (зазначеної позиції дотримується Верховний суд України у постанові від 17.09.2014 у справі № 6-53цс14).

З повним текстом ухвали Ви можете ознайомитись: http://reyestr.court.gov.ua/Review/64394589

 

Постанова Вищого господарського суду України від 23 січня 2017 року

Розглядаючи справу про стягнення боргу ВГСУ зазначив, що зупинення виконання рішення ухвалою касаційного суду до закінчення касаційного провадження не призводить до втрати ним законної сили.

З повним текстом постанови Ви можете ознайомитись: http://reyestr.court.gov.ua/Review/64199684