«Судова практика ВСУ / вищих касаційних судів за грудень 2016 року»

Розглядаючи справу про банкрутство в частині визнання забезпеченим кредитором, ВГСУ вказав на наступну правову позицію, згідно якої, виражений у грошовій формі розмір зобов'язання майнового поручителя визначається виходячи із дійсних на момент визначення зобов'язань, які існують за основним зобов'язанням (кредитним договором), з врахуванням обсягу поруки за умовами забезпечувального договору (поруки, іпотеки). Оцінка предмета забезпечення (майна) на момент укладення договору поруки (іпотеки) не впливає на визначення розміру забезпечувального зобов'язання. На момент припинення забезпечувального зобов'язання юридичне значення має вартість фактичної реалізації предмета застави (іпотеки), за наслідком проведення якої припиняється зобов'язання з майнової поруки на певну суму.

З повним текстом постанови Ви можете ознайомитись: http://reyestr.court.gov.ua/Review/63433541


Продовжуючи вивчати дане питання більш глибше, ВГСУ вказав, що при визнанні вимог кредитора-заставодержателя та включенні їх до реєстру вимог окремо як таких, що задовольняються позачергово згідно частини 9 статті 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", потрібно враховувати реальний розмір заборгованості по кредитному договору, існуючої на момент подання заяви кредитора та з огляду на час порушення справи про банкрутство.

З повним текстом постанови Ви можете ознайомитись: http://reyestr.court.gov.ua/Review/63656082

Постанова Вищого господарського суду України від 14 грудня 2016 року

Розглядаючи справу про банкрутство в частині визнання забезпеченим кредитором, ВГСУ вказав на наступну правову позицію, згідно якої, виражений у грошовій формі розмір зобов'язання майнового поручителя визначається виходячи із дійсних на момент визначення зобов'язань, які існують за основним зобов'язанням (кредитним договором), з врахуванням обсягу поруки за умовами забезпечувального договору (поруки, іпотеки). Оцінка предмета забезпечення (майна) на момент укладення договору поруки (іпотеки) не впливає на визначення розміру забезпечувального зобов'язання. На момент припинення забезпечувального зобов'язання юридичне значення має вартість фактичної реалізації предмета застави (іпотеки), за наслідком проведення якої припиняється зобов'язання з майнової поруки на певну суму.

З повним текстом постанови Ви можете ознайомитись: http://reyestr.court.gov.ua/Review/63433541

Постанова Вищого господарського суду України від 14 грудня 2016 року

Продовжуючи вивчати дане питання більш глибше, ВГСУ вказав, що при визнанні вимог кредитора-заставодержателя та включенні їх до реєстру вимог окремо як таких, що задовольняються позачергово згідно частини 9 статті 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", потрібно враховувати реальний розмір заборгованості по кредитному договору, існуючої на момент подання заяви кредитора та з огляду на час порушення справи про банкрутство.

З повним текстом постанови Ви можете ознайомитись: http://reyestr.court.gov.ua/Review/63656082