Минулого тижня в інноваційному парку Unit.City відбувся «UNIT Fintech Forum 2018. Майбутнє банківської системи. Технології та інновації». На заході представники українських банків, фінтех-стартапів й експерти обговорювали тренди цифрових трансформацій, рівень зрілості українського фінтеху, ризики та можливості банків. Mind вибрав цікаві цитати спікерів.
Ростислав Дюк, екс-керівник напрямку електронних фінансів Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору»:
– В Україні 52% населення не користуються банківськими послугами. Вони не хочуть йти в банк або банки не хочуть йти до них. Цю цільову аудиторію захоплять фінтех або технологічні банки, які не будуть змушувати клієнтів по два-три рази приходити у відділення, щоб заповнити папірці, а нададуть можливість робити все в онлайні. В Україні вже є банки, які перестали вважати фінтех ворогом і почали кооперуватися з такими проектами. Це, наприклад, Ощадбанк, УкрСиббанк, ТАСкомбанк, ПУМБ.
Думаю, у цьому році кількість українських фінтех-компаній збільшиться вдвічі. Унікальний факт для вітчизняного ринку – фінтех прибутковий. 80% проектів вже заробляють гроші і можуть компенсувати свої витрати. Тоді як у світі стартапи переважно живуть на венчурних грошах.
Вікторія Тігіпко, керуючий партнер TA Ventures:
– У нас у портфелі є кілька фінтех-проектів, які працюють як на території України, так і по всьому світу. Наприклад, системи міжнародних переказів Azimo і TransferWise, що надають послуги в більшості країн світу. Це disruptor технології («проривні». – Mind), які прийшли на заміну проектів типу Western Union, щоб зменшити розмір комісії за перекази.
Хотілося б, щоб аналогічні стартапи були в Україні. Однак такі проекти вимагають величезних інвестицій. Де знайти сотні мільйонів доларів, щоб глобально стартувати в Україні? Також у нашій країні могли б бути затребуваними фінтех-проекти споживчого кредитування. Ще один перспективний напрям – використання штучного інтелекту для оптимізації роботи банку.
Зростання фінтеху нерозривно пов'язане з розвитком легалтеха. Поки юридичні питання – камінь спотикання. Ми не можемо робити елементарних речей, наприклад, реалізувати електронний підпис. Це значно обмежує навіть локальні українські проекти.
Володимир Ставнюк, голова правління Державної інноваційної фінансово-кредитної установи МЕРТ:
– Ще на початку двохтисячних років Deutsche Bank прогнозував, що ера класичного банкінгу закінчиться після того, як Google і Apple вийдуть на фінансовий ринок. Зараз ми бачимо, що завдяки фінтеху тисячі банкірів залишаються безробітними. Позитив у тому, що ці люди йдуть створювати фінтех-проекти.
Зазвичай вважають, що в Україні фінтех стартував в 2008 році. Думаю, ця технологія вперше була застосована ще наприкінці 1990-х. Тоді Нацбанк ввів заборону на видачу кредитів в іноземній валюті фізичним особам. Один з банків сказав: «Добре, не будемо. Але ми з Дніпропетровська. Є міжнародна система пластикових карт. Ми повинні емітувати валютні карти. На них можуть бути кредитні ліміти». Так «Приват» став єдиним в Україні банком, що видає в обхід заборон валютні кредити.
Одне з найсерйозніших завдань, яке виконує фінтех – боротьба з заборонами. Думаю, зараз вже ніхто не може заборонити міжнародні транзакції. Навіть якщо Нацбанк вирішить не дозволяти, впевнений, що фінтех створить сервіси в обхід заборон.
Руслан Співак, директор корпоративного бізнесу в Райффайзен Банку Аваль:
– Після трьох фінансових криз тільки в останні рік-два світова банківська система вийшла на середній рівень прибутковості в 10%. Поки фінтех дуже активно розвивався, вливав у себе інвестиції, банки займалися оптимізацією костів, і меншою мірою – інноваціями. За останні кілька років українська банківська система втратила половину гравців. Зате сьогодні ми маємо капіталізовану систему з достатнім рівнем прибутковості, яка дозволяє початок змін. Практично у всіх найбільших банках України є стратегія на зростання. Упевнений, через рік-два ми нарешті побачимо банківську систему, яку клієнти будуть любити за зручність.
Клейтон Крістенсен писав, що дуже важливо не переплутати підривні й підтримуючі інновації. Деякі вибирають неправильний шлях, намагаючись зруйнувати все, що було раніше, і побудувати знову. І таким чином приходять до того, що нічого не виходить.
Ольга Папанова, директор з розвитку електронних каналів Альфа-банк Україна:
– Ми точно знаємо, що в наступні 10 років наші банки виживуть, оскільки у них поки дуже багато сильних сторін, в тому числі й управління ризиками. Головне, не загубитися в фінтех-розмаїтті і не намагатися грати відразу на всіх полях.
Запускаючи інновації, ми керуємося правилом 70/20/10. На 70% ми концентруємося на своєму ключовому поточному бізнесі, в якому заробляємо гроші. 20% – це суміжні ринки. І тільки 10% – абсолютно нові для нас сфери.
Сергій Бондаренко, технічний директор Deloitte:
– Думаю, трансформація банківської системи може означати її загибель і відродження в іншій формі. Зовсім недавно з'явився дуже цікавий звіт Базельського комітету про вплив фінтеха на майбутнє банківського сектора. Там є чотири стратегії, одна з них – банк, що зникає. Думаю, Україна точно не уникне періоду трансформації. Зараз швидкість змін – найбільша конкурентна перевага. Організації, які здатні бути швидкими, будуть вигравати.
Але шлях інновацій всередині великого застояного корпоративного бізнесу дуже тернистий. Багато хто не йде далі піару, просто користуючись модними словами, щоб виглядати інноваційними, але насправді залишаються дуже консервативними. Тому важливо знайти 10-12% відкритих розумів, які готові хакнути систему зсередини.
Себастьян Рубай, заступник голови правління ПУМБ:
– Велике спасибі фінтех-проектам: вони допомогли банкірам знайти людське обличчя, зрозуміти, як нудну, консервативну банківську діяльність перетворити на привабливі для клієнта послуги. Спасибі фінтеху за те, що він створює нам незручності і змушує змінюватися. Банки, які виживуть через 10 років, будуть зовсім іншими, стануть ближчими до клієнта, схожими на фінтех.
Запускаючи інновації, важливо враховувати, що саме потрібно клієнту. Наприклад, ми думали, що прикольно дати можливість відкривати поточні рахунки в Viber. Запустили пілот. Але з'ясувалося, що попит мінімальний: клієнти відкрили тільки 150 рахунків. Тоді як найпопулярніший сервіс у нас – перевірити баланс.
Віра Платонова, гендиректор представництва Mastercard Europe в Україні, Молдові, Грузії, Туркменістані, Таджикистані, Киргизстані та Узбекистані:
– Думаю, 2018 рік стане революційним для впровадження фінтех-технологій в Україні. Вже зараз ми бачимо кілька дуже успішних прикладів об'єднання фінтеху і банкінгу, які відбулися завдяки відсутності регуляторних бар'єрів. Вони дійсно процвітають на ринку. Думаю, гіганти ринку – великі банки будуть продовжувати рухатися у цьому напрямку.
Вважаю, ключем для розвитку фінтеху є діджіталізація навколишнього світу, надання користувачеві простих, швидких і зручних сервісів.
Джерело: Євгенія Підгайна, M!nd.ua