У Раді заздалегідь домовилися про законопроекти стосовно банківської діяльності, які не будуть проголосовані - експерт

У Раді заздалегідь домовилися про законопроекти стосовно банківської діяльності, які не будуть проголосовані - експерт

Українські народні депутати заздалегідь знають, який законопроект стосовно банківської чи фінансової діяльності підприємств не буде проголосований у Раді.

Про це кореспонденту ГолосUA повідав керуючий партнер «Фінансового клубу» Руслан Чорний.

«Були мої розмови з нардепами С. Рибалком, з Р. Демчаком, з котрими нам вдалося знайти нормальний контакт, і вони подають до Ради законопроекти, зокрема, законопроект про те, що немає ніякої доцільності економічної в тому, щоб підвищувати статутний капітал банків до 500 млн - досить 200 мільйонів грн ... і наш комітет по банківській діяльності досить адекватний і нормально реагує на такі законопроекти, але іноді народні депутати прямим текстом кажуть: такий-то законопроект в Раду вносити не будемо, тому що не буде підтримки залу», - говорить експерт.

Р.Чорний уточнив, що у Верховній Раді кілька років поспіль зберігається тенденція: будь-які пропозиції посилити контроль НБУ над роботою банків зустрічають різку негативну реакцію.

«Будь-які ініціативи, що стосуються, в першу чергу, підвищення будь-якого контролю з боку Національного банку і збільшення його повноважень моментально викликає дуже жорстку реакцію сесійної зали», - додав експерт.

У той же час, інформоване джерело повідомило ГолосUA, що зірвати голосування за будь-який проект у першому або другому читанні - простіше простого.

«Нардепи не обов'язково відмовляються голосувати, якщо є домовленість про це. Є інший ефективний спосіб відхилити законопроект і відправити його «в архів»: спікер, бачачи, що в залі не більше 50-60 депутатів фактично, ставить його на голосування. Мінімальна кількість голосів, щоб законопроект «пройшов» - 226, при 60 депутатах в сесійній залі документ буде відхилено. Це питання мистецтва спікера знаходити потрібний момент для законопроектів, які «треба» відправити в нікуди », - розповів експерт.

Нагадаємо, в Україні не обов'язково повертати кредити банкам, оскільки закони для посилення відповідальності кредитопозичальників досі не ухвалені, заявив у грудні 2017 року голова Ради Національної асоціації банків України, старший радник президента «Альфа-Банк» Роман Шпек.

«Не ухвалені закони про реструктуризацію боргів за кредитами (законопроекти 6027, 3132, 4004 - ред.). Напрацьовані законопроекти знаходяться у Верховній Раді - якісь рік, якісь 2 роки. І ми просимо як банкіри, як люди, що створюють робочі місця і платять податки, ми вимагаємо від держави відповідного сервісу, щоб ми могли краще робити свою роботу. А якщо в державі можна не платити по боргах, то не так багато бажаючих домовлятися про їхню реструктуризацію», - сказав банкір.

Р. Шпек додав, що банкам у зв'язку з небажанням Верховної Ради ухвалити відповідні законопроекти доводиться самостійно вирішувати питання з проблемними кредитами.