Днями в Національній асоціації банків України відбувся круглий стіл «Бізнес-сценарії використання API Open Banking в банках», який зібрав представників банківського сектору, фінтех-компаній, міжнародних партнерів та експертів з впровадження відкритого банкінгу. Учасники обговорили, яким має бути український ринок Open Banking у найближчі роки, які бізнес-моделі можуть стати комерційно успішними та як забезпечити баланс між інноваціями й кіберстійкістю.
Виконавчий директор НАБУ Руслан Гриценко відзначив, що банки вже завершують етап технологічної підготовки до імплементації API, і ринок переходить до формування життєздатних бізнес-сценаріїв, які зможуть масштабуватися та приносити реальну цінність клієнтам. Він підкреслив, що Open Banking має стати не лише регуляторною вимогою, а й інструментом розвитку конкурентних продуктів, які стимулюватимуть появу нових сервісів і партнерств на фінансовому ринку. За словами Гриценка, саме синергія банків, регуляторів і технологічних провайдерів дасть змогу сформувати таку екосистему, у якій відкритий банкінг стане драйвером інновацій.
Модератор круглого столу, голова Комітету з технологій розвитку та кібербезпеки НАБУ Дмитро Янішевський наголосив, що головним завданням зустрічі є не технічні деталі інтеграцій, а розуміння того, які продукти дійсно будуть працювати на українському ринку та як банки зможуть на них заробляти. Він зазначив, що сьогодні учасникам критично важливо синхронізувати бачення майбутньої моделі відкритого банкінгу, щоб уже наступного року ринок отримав перші повноцінні комерційні рішення. Янішевський акцентував на необхідності широкої дискусії, спільного формування підходів до API та уважного ставлення до кіберризиків, які супроводжують кожен відкритий інтерфейс.
Представник IFC та фінансовий експерт Матіас Тім представив учасникам ґрунтовний аналіз 19 бізнес-сценаріїв, які використовуються у країнах із розвиненим ринком Open Banking. Він підкреслив, що ключем до успіху є не стільки технічні стандарти, скільки узгоджені, чітко визначені сценарії використання. Саме вони стають містком між бізнес-потребами банків та технічними вимогами API. IFC запропонувала українському ринку адаптувати міжнародні кейси — від агрегації рахунків і транзакцій до перевірки кредитоспроможності у реальному часі, автоматизації платежів, управління регулярними списаннями та впровадження цифрових моделей скорингу для клієнтів, які не мають кредитної історії. Матіас Цім відзначив, що правильно побудовані сценарії відкривають значний потенціал монетизації та можуть стати підґрунтям для майбутньої реформи відкритого банкінгу в Україні.
Окрему увагу учасники приділили практичним аспектам впровадження Open Banking у банківській інфраструктурі. Директор Асоціації ЄМА Олександр Карпов окреслив реальний стан галузі: більшість банків уже завершили побудову інтерфейсів або впровадили готові рішення, а специфікації для фізичних осіб підготовлені й передані регулятору. За його словами, найбільший потенціал для комерціалізації матимуть сервіси, пов’язані з регулярними платежами, поверненнями, пакетними операціями, верифікацією клієнтів та аналізом платіжної поведінки. Він також підкреслив, що Open Banking дозволить банкам спростити онбординг, автоматизувати роботу з даними, використовувати інформацію з різних банківських рахунків для скорингу, покращувати процеси збору заборгованості та пропонувати клієнтам персоналізовані цифрові послуги.
Під час обговорення учасники наголосили, що розвиток Open Banking змінює не лише технологічну архітектуру банків, а й поведінку клієнтів та моделі роботи бізнесу. Серед ключових висновків круглого столу — необхідність формування спільної дорожньої карти, адаптації міжнародних кейсів під українські реалії, розширення співпраці між банками та провайдерами технологій, а також закладення потужної кібербезпекової рамки для всіх API-інтерфейсів. Учасники також погодилися, що наступним етапом має стати створення узгодженого набору бізнес-сценаріїв, які визначать напрям розвитку українського Open Banking у 2026 році та сприятимуть появі конкурентних фінансових сервісів на ринку.
НАБУ узагальнить усі матеріали, напрацьовані під час круглого столу та продовжуватиме подальшу роботу в рамках відповідних підкомітетів і робочих груп.