Верховна Рада може дати «зелене світло» прозорому ціноутворенню на товарних ринках та знизити корупційні ризики, - експерти

Верховна Рада може дати «зелене світло» прозорому ціноутворенню на товарних ринках та знизити корупційні ризики,  - експерти

Впровадити справедливе ціноутворення на ключових товарних ринках України і звеcти до мінімуму корупційні ризики, в тому числі в енергетиці та при формуванні стратегічних державних запасів, здатен законопроект «Про ринки капіталів та регульовані ринки» (реєстраційний №7055). До такого висновку дійшли учасники круглого столу «Чому товарним ринкам потрібні нові фінансові інструменти та як захистити їх учасників», що відбувся 17 січня 2018 року в ІА «Укрінформ». Захід організований НКЦПФР за підтримки проекту USAID«Трансформація фінансового сектору», інформаційним партнером виступила Незалежна асоціація банків України.

Законопроект №7055 передбачає створення нової повноцінної інфраструктури для регульованих ринків та встановлює цивілізовані правила. «Документ на законодавчому рівні надає можливість формування чотирьох основних ринків: грошових інструментів, цінних паперів, товарних ринків та деривативів. Також він допоможе виправити хаос в регулюванні товарного ринку – на якому взагалі відсутні правила, і це не дає можливості ні для прозорого ціноутворення, ні для розвитку цих ринків», - розповів Голова НКЦПФР Тимур Хромаєв.

Інфраструктура товарного ринку знаходиться в жахливому стані – з більш ніж 500 зареєстрованих товарних бірж, майже 100 знаходяться у стані ліквідації. Як результат, існуюча сьогодні в Україні система ціноутворення на товарних ринках є неефективною, непрозорою. Малі та середні виробники отримують значно нижчі ціни ніж великі гравці, система несе в собі корупційні ризики, в тому числі для державних закупівель, а тому  потребує кардинальних змін. Більш справедливому ціноутворенню буде сприяти запуск нових фінансових інструментів - новий закон вперше в Україні створить правове поле для функціонування деривативів (ф’ючерси, форварди, опціони).

 «Ми зацікавлені в розвитку товарних ринків, але для нас важливим елементом є ефективність цих ринків, прозорість та дотримання правил. Ми державна компанія з підвищеним рівнем уваги громадськості. Ми не можемо дозволити собі продавати газ на майданчиках, які називаються біржами, але належним чином не регулюються. Адже виникає питання, чи є справедливою та ціна, яка формується на них, чи немає впливу на неї когось з учасників ринку. Такий вплив може призвести до формування несправедливої ціни», - зазначив Головний комерційний директор Групи «Нафтогаз» Юрій Вітренко.

«Деривативи – хороший інструмент, який допомагає підприємцям планувати майбутні грошові потоки, він сприяє більш  надійному веденню бізнесу», - пояснює керівник Державного агентства резерву України, Вадим Мосійчук. Рухаючись в цьому напрямку, Держрезерв наприкінці 2017 року розпочав у тестовому режимі працювати зі строковими контрактами на поставку пшениці. «Спочатку ми побачили настороженість зі сторони фермерів, проте коли почали пояснювати їм можливості і переваги хеджування ризиків, фермери дуже зацікавилися. Чому? Попереду в них посівна і ніхто не хоче втрачати кошти через коливання цін на свою продукцію», - каже Вадим Мосійчук.

«Нові фінансові інструменти потрібні реальному сектору – товарним ринкам. Адже вони дають можливість учасникам цих ринків управляти ризиками інфляції та зміни ціни. Вони потрібні задля прозорості та справедливості ціни на базовий товар, що важливо для кінцевих споживачів. Це підтвердили сьогодні такі впливові стратегічні гравці, як НАК «Нафтогаз» і Державне агентство резерву України. Для Нафтогазу – це можливість формування справедливої ціни на природний газ усередині країни. Для Держрезерву – можливість ефективніше управляти стратегічними запасами держави, такими як аграрна продукція та нафтопродукти», – каже заступник керівника Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» Юлія Вітка.

Розгляд законопроекту в Верховній Раді у першому читанні очікується в лютому 2018 року, і у разі підтримки депутатами цих важливих змін, вони можуть запрацювати вже з 2019 року. «Що стосується перспектив, то я вважаю, що прийняти в двох читаннях закон №7055 до кінця 2018 року цілком реально. Але ринок повинен активніше доносити свої потреби нам, депутатам. Впевнений, це потрібний закон. Це вигідно бізнесу, це вигідно українській економіці», - підсумував учасникам дискусії народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансової політики і банківської діяльності Руслан Демчак.

Довідка

Круглий стіл «Чому товарним ринкам потрібні нові фінансові інструменти та як захистити їх учасників»

Організатор: Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку за підтримки Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору». 

Медіа-партнери: ІА «Укрінформ», ІА «Інтерфакс-Україна», ІА «Українські новини»,  Financial Club.

Інформаційні партнери: Незалежна асоціація банків України, Національний депозитарій України, Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку. Комунікаційний партнер – Агенція «Маркет.Інфо».