Після того як в січні 2018 року курс гривні досяг 28,87 UAH / USD - мінімуму з кризового 2015-го, нацвалюта почала впевнено зростати в ціні. На 12 березня Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 26,09 UAH / USD.
Подібне зміцнення гривні зняло напругу на валютному ринку і заспокоїло громадян. Адже в очах більшості українців зростання гривні виглядає позитивним процесом. Однак за ним, крім традиційних сезонних чинників, стоїть жорсткість монетарної політики, яке впливає на економіку аж ніяк неоднозначно.
Ставки зроблені
Зміна тренду на валютному ринку в січні 2018-го сталося за рішенням Нацбанку про підвищення облікової ставки відразу на 1,5 процентних пункту (п. п.), до 16%. Офіційною причиною подібного посилення монетарної політики виявилася двозначна інфляція, яка особливо посилилася в останні місяці. У січні вона вже досягла 14,1% в річному вираженні, і, за попередніми оцінками експертів, лютневий показник буде нітрохи не кращим. У відповідь на цей виклик 2 березня НБУ знову підвищив облікову ставку на 1 п. п., до 17%.
"Це був очікуваний крок для більшості учасників ринку. Продовження політики посилення було чітко зазначено НБУ в зв'язку з очікуванням повернення інфляції в цільову траєкторію не раніше ніж в середині наступного року", - коментує це рішення Владислав Сочинський, керівник валютно-фінансового департаменту, заступник голови правління Сітібанку.
Однією з головних передумов розкручування інфляції в 2017 році стало підвищення соцстандартів - мінімальних зарплат, пенсій і т. п. "Соцвиплати розганяють споживчий попит, інфляція не приборкана, МВФ не задоволений, прогнози ринку помірні. Закономірно, що облікова ставка дострибнула до 17%" , - зазначає Олена Коробкова, виконавчий директор Незалежної асоціації банків України (НАБУ).
За збігом обставин рішення про підвищення облікової ставки в Нацбанку оприлюднили після відмови Верховної Ради виносити на голосування кандидатуру на пост глави НБУ Якова Смолія. Він керує Нацбанком з префіксом "в. о." з травня 2017 року, після відставки Валерія Гонтаревої, яка весь цей час продовжує перебувати в безстроковій відпустці. Тим часом відсутність повноправного глави НБУ ускладнює комунікації з МВФ, співпраця з яким стоїть на паузі з весни 2017 року.
Тактична перемога
Безпосереднього впливу на валютний ринок зміна облікової ставки не робить - цей інструмент Нацбанк офіційно задіює для керування інфляцією. Однак жорсткість монетарної політики все ж спрацювала на користь національної валюти, яка з січня вже зміцніла майже на 10%.
За словами Владислава Сочинського, зміцненню гривні сприяє сезонне збільшення надходження валютної виручки, а також приплив іноземного капіталу в місцевий ринок боргів. Зростання інтересу до українських облігацій (ОВДП) багато в чому став наслідком підвищення облікової ставки.
"Дії НБУ стимулюють інтерес іноземних портфельних інвесторів до гривневих ОВДП, а збільшення іноземних вкладень в ОВДП врешті-решт і стимулювало зміцнення гривні і відновлення курсу після періоду його ослаблення в грудні-січні", - пояснює Олександр Вальчишен, керівник аналітичного підрозділу групи ICU. При цьому він відзначає, що інтерес нерезидентів передусім пов'язаний з ослабленням долара США на міжнародних ринках, а двозначна ставка НБУ, що визначає рівень для всіх інших ставок, за якими оцінюються внутрішні українські активи, тільки підсилює цей інтерес.
"Поточна ситуація вигідна казначейству, яке завдяки закордонним інвесторам і інтересу банків знайшло додатковий попит на гривневі облігації. Крім того, НБУ зміг поповнити золотовалютні резерви", - говорить Андрій Шевчишин, старший аналітик ГК Forex Club.
Однак, на думку Михайла Власенка, голови правління Ідея Банку, іноземні інвестиції в державні цінні папери в національній валюті носять короткостроковий характер і є фактично спекулятивним капіталом. У перспективі фінансисти не виключають їх раптового відтоку. Як зазначає Шевчишин, цей гарячий капітал при зміні ситуації буде шукати можливість виходу з країни, і при великих обсягах провокувати зворотний ефект у вигляді ослаблення гривні.
Всерйоз і надовго
Навряд чи варто розраховувати на те, що найближчим часом регулятор почне знижувати облікову ставку. "Головними ризиками, які як і раніше впливають на монетарну політику НБУ, залишаються невизначеність з отриманням чергового траншу МВФ і підвищені інфляційні очікування ринку, - говорить Михайло Власенко. - Тільки при досягненні цінової стабільності Нацбанк буде готовий повернутися до пом'якшення монетарної політики".
На думку Олени Коробкової, зниження облікової ставки стане можливим у разі отримання нового траншу від МВФ. "Також дуже багато в позиції НБУ буде залежати від бюджетної політики: якщо влада вдасться до різкого підвищення витрат напередодні виборів, це може відстрочити благі наміри регулятора", - продовжує співрозмовниця Фокуса.
Цілком ймовірно, що заради підтримки своєї популярності напередодні виборів влада буде і далі підвищувати соцстандарти і щедро витрачати бюджетні кошти, що продовжить розкручувати інфляцію. А фінансування МВФ може не відновитися до виборів через небажання української сторони виконувати вимоги фонду, зокрема щодо створення антикорупційного суду в тій формі, яка відповідає критеріям Венеціанської комісії. У такій ситуації продовжувати жорстку монетарну політику Нацбанку доведеться як мінімум до президентських виборів, які повинні відбутися 31 березня 2019 року.
Заплатимо потім
Облікова ставка, яка визначає вартість кредитів рефінансування для банків, впливає на рівень інших ставок - по кредитах, депозитах, цінних паперах тощо. Для бізнесу підвищення облікової ставки означає здорожчання позикових коштів і, як наслідок, звуження можливостей для розвитку. Однак негативний ефект проявляється в середньостроковій перспективі, коли жорсткий режим діє більше 3-6 місяців.
"Підвищення облікової ставки може бути спрямоване на короткочасне стримування цін, проте в глобальному плані зростання вартості грошей лише гальмує розвиток економіки", - говорить Роман Палій, аналітик аналітичного департаменту компанії Pro-Consulting. Адже, за словами співрозмовника Фокуса, в умовах зростаючої потреби в інвестиціях і розвитку підприємництва наявність вільних фінансових ресурсів життєво необхідне.
Вочевидь, можливий негативний ефект в Нацбанку вважають меншим злом. "У НБУ сподіваються, що результатом жорсткої монетарної політики буде зниження інфляції, яка, згідно з прогнозами Нацбанку, до середини 2019 року сягне цільового діапазону 4-6%, - говорить аналітик інвесткомпанії Concord Capital Євгенія Ахтирко. - Негативним наслідком буде уповільнення темпів зростання економіки, яке може статися вже в 2019 році ". Нагадаємо: за своєю динамікою (+ 2,1% у 2017 році) українська економіка і без того відстає від світових показників, тоді як перед державою стоїть завдання забезпечити економічне зростання на рівні 6-8% річних.
Виходить, що за зрив співпраці з МВФ і роздування бюджетних витрат українська економіка заплатить у 2019 році. До цього відносну стабільність буде підтримувати жорстка монетарна політика Нацбанку. А розсьорбувати ситуацію доведеться вже після виборів незалежно від їх результату. Нагадаємо, що президента України обиратимуть 31 березня 2019 го, депутатів Верховної Ради - восени того ж року.
Джерело: Марія Бабенко, "Фокус"